Розробка моделей і алгоритмів оцінки кадрового потенціалу закладу охорони здоров’я

Автор(и)

  • Oksana Mulesa Ужгородський національний університет пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0002-6117-5846
  • Fedir Geche Ужгородський національний університет пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0002-4757-9828
  • Volodymyr Nazarov Ужгородський національний університет пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0002-0906-7020
  • Mykhailo Trombola Ужгородський національний університет пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0002-5044-799X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174561

Ключові слова:

інформаційно-аналітична система, кадровий потенціал, експертні оцінки, надання медичних послуг

Анотація

Розглядається проблема розробки моделей і методів для оцінки кадрового потенціалу закладу охорони здоров’я. Кадровий потенціал розуміється в аспекті надання медичних послуг. Його будемо обчислювати як максимальну кількість окремих видів медичних послуг, які можуть бути надані споживачам за визначений період часу фактичними медичними працівниками закладу. Важливою умовою при цьому є збереження необхідної якості таких послуг. Розрахунок показників кадрового потенціалу закладу охорони здоров’я, зокрема, дозволяє визначити співвідношення між фактичним та нормативним навантаженням на кожного окремого працівника закладу охорони здоров’я. На основі розрахунку оціночних показників навантаження працівників закладів можливим є пошук шляхів вирішення проблеми підвищення ефективності функціонування закладів охорони здоров’я.

Відповідно до системної моделі, побудовано вербальні та математичні постановки задач, які виникають. Для аналізу кадрового потенціалу закладу охорони здоров’я пропонується застосовувати поняття кредиту – найменшої умовної одиниці часу відведеної для надання послуг. Конкретизовано розрахункові формули для обчислення нормативного та фактичного навантажень на окремих працівників та закладу в цілому. Вихідними даними для розрахунків є результати експертних опитувань, а також статистичні дані щодо кількості послуг наданих конкретним закладом охорони здоров’я, а також її працівниками. Результатом проведеного дослідження стала інформаційно-аналітична система оцінки кадрового потенціалу закладу охорони здоров’я. Ядром розробленої системи є аналітичний блок, в який входять моделі, методи і алгоритми визначення компетентності експертів, обчислення числової експертної оцінки об’єкта, обчислення нормативного і фактичного навантаження на працівників та закладу тощо. Визначено особливості банку даних інформаційно-аналітичної системи. Наведено її структурну схему.

Проведено експериментальну верифікацію результатів дослідження. Показано приклад роботи програми та наведено аналіз результатів.

Розроблені моделі та алгоритми можуть успішно використовуватися в процесі прийняття управлінських рішень у сфері охорони здоров’я

Біографії авторів

Oksana Mulesa, Ужгородський національний університет пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра кібернетики і прикладної математики

Fedir Geche, Ужгородський національний університет пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра кібернетики і прикладної математики

Volodymyr Nazarov, Ужгородський національний університет пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Аспірант

Кафедра кібернетики і прикладної математики

Mykhailo Trombola, Ужгородський національний університет пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Аспірант

Кафедра кібернетики і прикладної математики

Посилання

  1. Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Andrashko, Y., Biloshchytska, S., Dubnytska, A., Vatskel, V. (2017). The method of the scientific directions potential forecasting in infocommunication systems of an assessment of the research activity results. 2017 4th International Scientific-Practical Conference Problems of Infocommunications. Science and Technology (PIC S&T). doi: https://doi.org/10.1109/infocommst.2017.8246352
  2. Mulesa, O., Geche, F., Batyuk, A. (2015). Information technology for determining structure of social group based on fuzzy c-means. 2015 Xth International Scientific and Technical Conference “Computer Sciences and Information Technologies” (CSIT). doi: https://doi.org/10.1109/stc-csit.2015.7325431
  3. Mulesa, O. (2015). Design features of the information technology for the labor migrants group structure determination. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (2 (76)), 4–8. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.47204
  4. Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Andrashko, Y., Biloshchytska, S., Danchenko, O. (2018). Development of Infocommunication System for Scientific Activity Administration of Educational Environment’s Subjects. 2018 International Scientific-Practical Conference Problems of Infocommunications. Science and Technology (PIC S&T). doi: https://doi.org/10.1109/infocommst.2018.8632036
  5. Anderson, W. B. E., Wipfel, R., Westerfield, K. (2010). Pat. No. US20110126047A1. System and method for managing information technology models in an intelligent workload management system. No. 12/727,837; declareted: 19.03.2010; published: 26.05.2011.
  6. Díaz Andrade, A., Doolin, B. (2016). Information and Communication Technology and the Social Inclusion of Refugees. MIS Quarterly, 40 (2), 405–416. doi: https://doi.org/10.25300/misq/2016/40.2.06
  7. Dubinskyi, S. V. (2016). Problemy zabezpechennia yakosti posluh v medychniy haluzi Ukrainy. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku. Ekonomichni nauky, 1, 51–59.
  8. Avramenko, T. (2014). Рublic administration of Health care in the conditions of system changes in Ukraine: current state, problems and development prospects. Derzhava ta rehiony. Ser.: Derzhavne upravlinnia, 2, 89–95.
  9. Sittig, D. F., Singh, H. (2015). A New Socio-technical Model for Studying Health Information Technology in Complex Adaptive Healthcare Systems. Cognitive Informatics for Biomedicine, 59–80. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-17272-9_4
  10. Zhang, Y., Qiu, M., Tsai, C.-W., Hassan, M. M., Alamri, A. (2017). Health-CPS: Healthcare Cyber-Physical System Assisted by Cloud and Big Data. IEEE Systems Journal, 11 (1), 88–95. doi: https://doi.org/10.1109/jsyst.2015.2460747
  11. Groves, P., Kayyali, B., Knott, D., Kuiken, S. V. (2016). The ‘big data’ revolution in healthcare: Accelerating value and innovation. Academic Press.
  12. Wang, Y., Kung, L., Byrd, T. A. (2018). Big data analytics: Understanding its capabilities and potential benefits for healthcare organizations. Technological Forecasting and Social Change, 126, 3–13. doi: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2015.12.019
  13. Roberts, J. P., Fisher, T. R., Trowbridge, M. J., Bent, C. (2016). A design thinking framework for healthcare management and innovation. Healthcare, 4 (1), 11–14. doi: https://doi.org/10.1016/j.hjdsi.2015.12.002
  14. Wager, K. A., Lee, F. W., Glaser, J. P. (2017). Health care information systems: a practical approach for health care management. Jossey-Bass, 608.
  15. Slabkyi, H. O., Myroniuk, V. I., Kachala, L. O. (2017). Systema hromadskoho zdorovia: bachennia Vsesvitnoi orhanizatsiyi okhorony zdorovia. Osnovni operatyvni funktsiyi hromadskoho zdorovia ta yikh zmist. Ukraina. Zdorovia natsiyi, 3, 24–31.
  16. Khudoba, O. V. (2010). Otsinka kadrovoho potentsialu systemy okhorony zdorovia Ukrainy. Teoriya ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 4, 405–413.
  17. Medvedovska, N. V. (2010). Dependence estimation of dynamics level of health adult population from network and personnel maintenance of establishments health care of Ukraine. Ukraina. Zdorovia natsiyi, 4, 55–59.
  18. Tymchenko, A. A., Zaspa, H. O., Hresko, S. O. (2011). Vykorystannia systemnoho pidkhodu pry analizi diyalnosti VNZ. Materialy 3-oi naukovo-praktychnoi konferentsiyi «Innovatsiyni kompiuterni tekhnolohiyi u vyshchiy shkoli». Lviv, 37–39.
  19. Mulesa, O., Geche, F., Batyuk, A., Myronyuk, I. (2018). Using A Systematic Approach in the Process of the Assessment Problem Analysis of the Staff Capacity Within the Health Care Institution. 2018 IEEE 13th International Scientific and Technical Conference on Computer Sciences and Information Technologies (CSIT). doi: https://doi.org/10.1109/stc-csit.2018.8526749
  20. Myroniuk, I. S., Mulesa, O. Yu., Nikolko, M. (2016). Instrument otsinky kadrovoho potentsialu saitiv ART yak zasib planuvannia rozshyrennia okhoplennia medychnymy posluhamy predstavnykiv tsilovykh hrup naselennia. Materialy tretoi naukovo-praktychnoi konferentsiyi «Za kozhne zhyttia razom: pryskorennia do mety 90-90-90». Profilaktychna medytsyna. Kyiv, 104–105.
  21. Myronyuk, I. S., Mulesa, О. Y., Nikolko, М. V. (2016). Experience in applying expert assessment method for defining specific types of productive time losses of healthcare workers at regional units of HIV/AIDS prevention. Ukraina. Zdorovia natsiyi, 4 (1), 164–171.
  22. Korchenko, O. H., Hornitska, D. A., Zakharchuk, T. R. (2010). Doslidzhennia metodiv apriornoi otsinky yakosti eksperta dlia realizatsiyi ekspertyz u sferi informatsiynoi bezpeky. Ukrainian Information Security Research Journal, 12 (4). doi: https://doi.org/10.18372/2410-7840.12.1976

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-08-01

Як цитувати

Mulesa, O., Geche, F., Nazarov, V., & Trombola, M. (2019). Розробка моделей і алгоритмів оцінки кадрового потенціалу закладу охорони здоров’я. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(2 (100), 52–59. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174561

Номер

Том 4 № 2 (100) (2019): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Oksana Mulesa, Fedir Geche, Volodymyr Nazarov, Mykhailo Trombola

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.