Організація управління децентралізованими економіко-виробничими системами при спільній реалізації проектів розвитку

Автор(и)

  • Maxim Korneyev Університет митної справи та фінансів вул. Володимира Вернадського, 2/4, м. Дніпро, Україна, 49000, Україна https://orcid.org/0000-0002-4005-5335
  • Аndriy Pylypenko Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця пр. Науки, 9-А, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0002-6520-3146
  • Oleksandr Popov Харківська державна академія фізичної культури вул. Клочківська, 99, м. Харків, Україна, 61058, Україна https://orcid.org/0000-0003-0550-7890
  • Nataliia Shmatko Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-4909-252X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.175765

Ключові слова:

децентралізація, економіко-виробнича система, організаційна стійкість, бізнес-інжиніринг, онтологія підприємства

Анотація

Оскільки інтеграція та кооперація підприємств перетворилися в одну з головних передумов забезпечення їх успішного функціонування, то й організація управління інтегрованими економіко-виробничими системами має враховувати особливості децентралізованого прийняття рішень локально оптимізованими суб’єктами господарювання. Метою роботи було формування теоретичного базису організації управління спільною реалізацією проектів розвитку учасниками децентралізованих економіко-виробничих систем, заснованого на технології бізнес-інжинірингу. Гіпотезою дослідження є реалізація такої організаційної регламентації взаємодії через створення набору бізнес-правил, розподілених між учасниками економіко-виробничої системи. Регламентація бізнес-правил та організація комунікацій між економічними агентами забезпечується за рахунок використання методології архітектурного опису організації (Design and Engineering Methodology for Organizations, DEMO). В рамках застосування DEMO-методології визначено сукупність ключових ролей стейхколдерів, взаємодія між якими визначає орієнтири розвитку економіко-виробничої системи. Розроблено сукупність верхньорівневих моделей комунікації учасників економіко-виробничих систем. Визначено групи правил підтримки стійкості життєдіяльності економіко-виробничої системи.

Отримані моделі можуть бути співвіднесені з різними стандартами архітектурного моделювання складних систем. Представлена логіка такого співвіднесення на прикладі мови архітектурного моделювання ArchiMate. Доречність такого співвіднесення обумовлена створенням підґрунтя для розгортання корпоративної інформаційної системи та оптимізації бізнес-процесів економіко-виробничої системи

Біографії авторів

Maxim Korneyev, Університет митної справи та фінансів вул. Володимира Вернадського, 2/4, м. Дніпро, Україна, 49000

Доктор економічних наук, доцент

Кафедра міжнародних економічних відносин, регіональних студій та туризму

Аndriy Pylypenko, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця пр. Науки, 9-А, м. Харків, Україна, 61166

Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра обліку і бізнес-консалтингу

Oleksandr Popov, Харківська державна академія фізичної культури вул. Клочківська, 99, м. Харків, Україна, 61058

Доктор економічних наук, професор

Кафедра менеджменту фізичної культури

Nataliia Shmatko, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин

Посилання

  1. Nielsen, C. B., Larsen, P. G., Fitzgerald, J., Woodcock, J., Peleska, J. (2015). Systems of Systems Engineering. ACM Computing Surveys, 48 (2), 1–41. doi: https://doi.org/10.1145/2794381
  2. Varga, P., Blomstedt, F., Ferreira, L. L., Eliasson, J., Johansson, M., Delsing, J., Martínez de Soria, I. (2017). Making system of systems interoperable – The core components of the arrowhead framework. Journal of Network and Computer Applications, 81, 85–95. doi: https://doi.org/10.1016/j.jnca.2016.08.028
  3. Huang, J., Shuai, Y., Liu, Q., Zhou, H., He, Z. (2018). Synergy Degree Evaluation Based on Synergetics for Sustainable Logistics Enterprises. Sustainability, 10 (7), 2187. doi: https://doi.org/10.3390/su10072187
  4. Shao, Y., Han, S. (2019). The Synergy in the Economic Production System: An Empirical Study with Chinese Industry. Sustainability, 11 (4), 980. doi: https://doi.org/10.3390/su11040980
  5. Verdecho, M.-J., Alfaro-Saiz, J.-J., Rodríguez-Rodríguez, R. (2019). Integrating Business Process Interoperability into an Inter-enterprise Performance Management System. Enterprise Interoperability VIII, 265–273. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-13693-2_22
  6. Gutsalyuk, O. M. (2017). an innovative component in managing the efficiency of corporate enterprise integration transformation. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriya: Ekonomika, 22 (10), 102–108.
  7. Akhmetshin, E. M., Kolpak, E. P., Sulimova, E. A., Kireev, V. S., Samarina, E. A., Solodilova, N. Z. (2017). Clustering as a Criterion for the Success of Modern Industrial Enterprises. International Journal of Applied Business and Economic Research, 15 (23), 221–231.
  8. Kotusev, S. (2018). TOGAF-based Enterprise Architecture Practice: An Exploratory Case Study. Communications of the Association for Information Systems, 321–359. doi: https://doi.org/10.17705/1cais.04320
  9. Lopez, C.-P., Segura, M., Santórum, M. (2019). Framework to Develop a Business Synergy through Enterprise Architecture. Proceedings of the 2019 2nd International Conference on Information Science and Systems – ICISS 2019. doi: https://doi.org/10.1145/3322645.3322668
  10. Machado, N., Parambi, K., Venkatesan, P. (2017). Structure Follows Strategy at Bharat Petroleum. South Asian Journal of Business and Management Cases, 6 (2), 150–166. doi: https://doi.org/10.1177/2277977917727436
  11. Killingsworth, P., Eschenbacher, L. (2018). Designing organizational structures: Key thoughts for development. American Journal of Health-System Pharmacy, 75 (7), 482–492. doi: https://doi.org/10.2146/ajhp170657
  12. Seifzadeh, P. (2016). Strategy and competitiveness: an integrated perspective on economic based theories in strategic management. European Journal of Management, 16 (1), 53–62. doi: https://doi.org/10.18374/ejm-16-1.5
  13. Kownatzki, M., Walter, J., Floyd, S. W., Lechner, C. (2013). Corporate Control and the Speed of Strategic Business Unit Decision Making. Academy of Management Journal, 56 (5), 1295–1324. doi: https://doi.org/10.5465/amj.2011.0804
  14. Bgane, Y. K. (2015). Crises in the evolution of economic systems of inhomogeneous. Nauchniy zhurnal KubGAU, 107 (03).
  15. Sun, B., Wang, H. (2016). The Impact of Enterprise Heterogeneity on the Diffusion of Technological Innovation. International Journal of u- and e- Service, Science and Technology, 9 (9), 17–26. doi: https://doi.org/10.14257/ijunesst.2016.9.9.03
  16. Sadigh, B. L., Nikghadam, S., Ozbayoglu, A. M., Unver, H. O., Dogdu, E., Kilic, S. E. (2017). An ontology-based multi-agent virtual enterprise system (OMAVE): part 2: partner selection. International Journal of Computer Integrated Manufacturing, 30 (10), 1072–1092. doi: https://doi.org/10.1080/0951192x.2017.1285424
  17. Katkova, M. A., Mityaeva, N. V. (2014). Irregularity of the institutional system development: the phenomenon of fundamental nature of casual. Vestnik REU, 11, 16–25.
  18. Vygolko, T. A. (2014). The analysis of the economic power in the works by J. K. Galbraith. Vestnik instituta ehkonomicheskih issledovaniy, 4, 81–89.
  19. Dementiev, V. E., Evsukov, S. G., Ustyuzhanin, V. L., Ustyuzhanina, E. V. (2018). Economic Power and Distribution of Added Value (illustrated by aircraft building). Vestnik of the Plekhanov Russian University of Economics, 6, 3–15. doi: https://doi.org/10.21686/2413-2829-2018-6-3-15
  20. Pylypenko, А., Lytvynenko, А. (2017). Institutional and architectural design of organisational development of large-scale economic and industrial systems. Economic Annals-ХХI, 165 (5-6), 75–79. doi: https://doi.org/10.21003/ea.v165-16
  21. Pylypenko, А., Popov, A. (2017). Development of information consolidation system in the reflective management of large-scale economic and production systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (3 (88)), 56–65. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.108929
  22. Shmatko, N. (2018). The large-scale economic and industrial systems structural and organizational sustainability ensuring through enterprise engineering methodology. Nauka i Studia, 14 (194), 3–13.
  23. Yakovleva, E., Grigoryeva, N., Grigoryeva, O. (2016). Opportunistic Behavior as Behavior Manipulations. American Journal of Applied Sciences, 13 (9), 996–1005. doi: https://doi.org/10.3844/ajassp.2016.996.1005
  24. Moloney, M., Fitzgibbon, K., McKeogh, E. (2017). Systems-of-systems methodology for strategic infrastructure decision making: Ireland as a case study. Civil Engineering and Environmental Systems, 34 (3-4), 185–205. doi: https://doi.org/10.1080/10286608.2018.1447568
  25. Shirazi, B. (2018). Towards a sustainable interoperability in food industry small & medium networked enterprises: Distributed service-oriented enterprise resources planning. Journal of Cleaner Production, 181, 109–122. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.01.118
  26. Bourne, M., Franco-Santos, M., Micheli, P., Pavlov, A. (2017). Performance measurement and management: a system of systems perspective. International Journal of Production Research, 56 (8), 2788–2799. doi: https://doi.org/10.1080/00207543.2017.1404159
  27. Op’t Land, M., Dietz, J. L. G. (2012). Benefits of Enterprise Ontology in Governing Complex Enterprise Transformations. Advances in Enterprise Engineering VI, 77–92. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-29903-2_6
  28. Dietz, J. (2006). Enterprise Ontology. Theory and Methodology. Springer, 240. doi: https://doi.org/10.1007/3-540-33149-2
  29. Janssen, T. (2016). Enterprise Engineering. Sustained Improvement of Organizations. Springer, 148. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-24172-2
  30. Hoogervorst, J. (2009). Enterprise Governance and Enterprise Engineering. Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-540-92671-9
  31. Shmatko, N. M. (2019). Orhanizatsiynyi rozvytok velykomasshtabnykh ekonomiko-vyrobnychykh system: pidtrymka stiykosti ta instytutsionalizatsiya vzaiemodiyi. Kharkiv: Tekhnolohichnyi tsentr, 368.
  32. ISO/IEC/IEEE 24748-2. Systems and software engineering – Life cycle management – Part 2: Guidelines for the application of ISO/ IEC/IEEE 15288 (System life cycle processes) (2018). Switzerland: Institute of Electrical and Electronics Engineers, Inc., 64.
  33. Aldea, A., Iacob, M. E., Lankhorst, M. (2016). Capability-Based Planning: The Link between Strategy and Enterprise Architecture. United Kingdom: The Open Group, 35.
  34. Archimède, B., Vallespir, B. (Eds.) (2017). Enterprise Interoperability. John Wiley & Sons, 237. doi: https://doi.org/10.1002/9781119407928
  35. Mertins, K., Bénaben, F., Poler, R., Bourrières, J.-P. (Eds.) (2014). Enterprise Interoperability VI. Interoperability for Agility, Resilience and Plasticity of Collaborations. Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-04948-9
  36. Kuz'minov, Ya. I., Bendukidze, K. A., Yudkevich, M. M. (2006). Kurs institutsio-nal'noy ehkonomiki: instituty, seti, transaktsionnye izderzhki, kontrakty. Moscow: Izd. dom. GU VShE, 442.
  37. Op’t Land, M., Proper, E., Waage, M., Cloo, J., Steghuis, C. (2009). Enterprise Architecture. Creating Value by Informed Governance. Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-540-85232-2
  38. Hunka, F., van Kervel, S. J. H., Matula, J. (2018). The DEMO Co-creation and Co-production Model and Its Utilization. Enterprise and Organizational Modeling and Simulation, 138–152. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-00787-4_10
  39. Kudryavtsev, D. V., Arzumanyan, M. Yu., Grigor'ev, L. Yu. (2014). Tehnologii biznes-inzhiniringa. Sankt-Peterburg: Izdatel'stvo politehnicheskogo universiteta, 427.
  40. Modelworld. Available at: http://www.modelworld.nl/
  41. Halpin, T. (2015). Object-Role Modeling Fundamentals. A Practical Guide to Data Modeling with ORM. New Jersey: INTI International University, 192.
  42. The TOGAF Standard. Version 9.2 (2018). U.S.: The Open Group, 532.
  43. Levenchuk, A. I. (2018). Sistemnoe myshlenie. Moscow: Izdatel'skie resheniya, 440.
  44. ArchiMate® 3.0.1 Specification. Available at: http://pubs.opengroup.org/architecture/archimate3-doc/toc.html

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-08-13

Як цитувати

Korneyev, M., Pylypenko А., Popov, O., & Shmatko, N. (2019). Організація управління децентралізованими економіко-виробничими системами при спільній реалізації проектів розвитку. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(3 (100), 22–35. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.175765

Номер

Том 4 № 3 (100) (2019): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Maxim Korneyev, Аndriy Pylypenko, Oleksandr Popov, Nataliia Shmatko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.