Особливості формування на основі онтологій середовища інформаційно-аналітичній діяльності в адміністративному управлінні
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.180107Ключові слова:
інформаційно-аналітична система, орган управління, адміністративне управління, інформаційні ресурси, онтології, таксономія, класифікаторАнотація
Запропоновано нову парадигму формування середовища інформаційно-аналітичної діяльності в адміністративному управлінні на основі онтологій. Показано, що застосування цього підходу дозволяє здійснити формалізацію предметної області та структурування інформації, необхідної для аналітичної діяльності. Встановлено, що застосування онтологічних описів у технологічному ланцюгу аналітичної діяльності забезпечує динамічне формування для аналітика відповідних множин критеріїв на основі використання властивостей концептів предметних областей, за якими здійснюється прийняття відповідних рішень. Зазначається, що процес розв’язання аналітичної задачі може уявляти певну послідовність упорядкованих тавтологій, кожна з яких наслідує усі властивості концептів, які складають тавтологію, що їй безпосередньо передує. У свою чергу ця послідовність визначає множину можливих таксономій як функціональних компонентів операційного середовища інформаційно-аналітичної діяльності. Для підтримки роботи аналітика пропонується застосовування ієрархії онтологій від верхнього рівня до предметних онтологій, включаючи проміжний рівень ядра онтологій. Ядро онтологій розширюється шляхом онтологічного зв’язування класів онтології з такими інформаційними ресурсами, як класифікатори. Коректність та адекватність такого рішення підтверджена застосуванням цієї парадигми до вирішення проблеми адміністративного моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів країни від державного рівня до місцевого самоврядування
Посилання
- Nesterenko, O. V. (2005). Osnovy pobudovy avtomatyzovanykh informatsiyno-analitychnykh system orhaniv derzhavnoi vlady. Kyiv: Naukova dumka, 628.
- Larichev, O. I. (1979). Nauka i iskusstvo prinyatiya resheniy. Moscow: Nauka, 200.
- Gaft, M. G. (1979). Prinyatie resheniy pri mnogih kriteriyah. Moscow: Znanie, 64.
- Saraev, A. D. (2006). Sistemniy analiz i sovremennye informatsionnye tehnologi. Trudy Krymskoy Akademii nauk, 47–59.
- Larichev, O. I., Petrovskiy, A. V. (1987). Sistemy podderzhki prinyatiya resheniy. Sovremennoe sostoyanie i perspektivy ih razvitiya. Itogi nauki i tehniki. Seriya: Tehnicheskaya kibernetika, 21, 131–164.
- Rohushyna, Yu. V., Hladun, A. Ya. (2007). Vykorystannia orhanizatsiynykh ontolohiy dlia poshuku ekspertiv u novykh predmetnykh oblastiakh. Problemy prohramuvannia, 1, 73–84. Available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/281
- Gruninger, M., Atefi, K., Fox, M. (2000). Ontologies to support process integration in enterprise engineering. Computational & Mathematical Organization Theory, 6 (4), 381–394. doi: https://doi.org/10.1023/A:1009610430261
- Järvenpää, E., Siltala, N., Hylli, O., Lanz, M. (2018). The development of an ontology for describing the capabilities of manufacturing resources. Journal of Intelligent Manufacturing, 30 (2), 959–978. doi: https://doi.org/10.1007/s10845-018-1427-6
- Grimaldi, M., Sebillo, M., Vitiello, G., Pellecchia, V. (2019). An Ontology Based Approach for Data Model Construction Supporting the Management and Planning of the Integrated Water Service. Lecture Notes in Computer Science, 243–252. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-24311-1_17
- Almeida, M. B., Pessanha, C. P., Barcelos, R. (2017). Information Architecture for Organizations: An Ontological Approach. Ontology in Information Science. IntechOpen. doi: https://doi.org/10.5772/intechopen.69161
- DeStefano, R. J., Tao, L., Gai, K. (2016). Improving Data Governance in Large Organizations through Ontology and Linked Data. 2016 IEEE 3rd International Conference on Cyber Security and Cloud Computing (CSCloud). doi: https://doi.org/10.1109/cscloud.2016.47
- Zaouga, W., Rabai, L. (2019). Modeling and Evaluating a Human Resource Management Ontology. Software Engineering Methods in Intelligent Algorithms, 380–390. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-19807-7_37
- Hagedorn, T. J., Smith, B., Krishnamurty, S., Grosse, I. (2019). Interoperability of disparate engineering domain ontologies using basic formal ontology. Journal of Engineering Design, 1–30. doi: https://doi.org/10.1080/09544828.2019.1630805
- Wang, S., Chen, K., Liu, Z., Guo, R.-Y., Chen, S. (2018). An ontology-based approach for supply-chain quality control: From a principal–agent perspective. Journal of Information Science, 45 (3), 283–303. doi: https://doi.org/10.1177/0165551518787693
- Malishevskiy, A. V. (1998). Kachestvennye modeli v teorii slozhnyh sistem. Moscow: Nauka, Fizmatlit, 528.
- Buch, G. (1992). Obektno-orientirovannoe proektirovanie s primerami primeneniya. Moscow: Konkord, 519.
- Palagin, A. V. (2016). An Introduction to the Class of the Transdisciplinary Ontology-controled Research Design Systems. Upravlyayushchie sistemy i mashiny, 6, 3–11.
- Gruber, T. R. (1993). A translation approach to portable ontology specifications. Knowledge Acquisition, 5 (2), 199–220. doi: https://doi.org/10.1006/knac.1993.1008
- Stryzhak, O. Ye. (2014). Ontological information and analytical system. Radioelektronni i kompiuterni systemy, 3 (67), 71–76. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2014_3_13
- Common Core Ontologies for Data Integration. Available at: https://www.cubrc.org/index.php/data-science-and-information-fusion/ontology
- Gladun, V. P. (1994). Protsessy formirovaniya novyh znaniy. Sofiya: SD «Pedagog 6», 192.
- Knyazeva, E. N. (2011). Transdisciplinary research strategies. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta, 10 (112), 193–201. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/transdistsiplinarnye-strategii-issledovaniy
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Oleksandr Nesterenko, Oleksandr Trofymchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.