Розробка алгоритму комплексної обробки геопросторових даних в геоінформаційних системах спеціального призначення в умовах різнотипності та невизначеності даних
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.180197Ключові слова:
геоінформаційна система, об’єкт моніторингу, геопросторові дані, обчислювальна складність, обробка інформації, тип інформаціїАнотація
Розроблено алгоритм комплексної обробки геопросторових даних в геоінформаційних системах спеціального призначення в умовах різнотипності та невизначеності даних. Новизна алгоритму полягає в забезпеченні функціонування геоінформаційної системи в умовах дефіциту обчислювальних ресурсів з врахуванням невизначеності про стану об’єкту моніторингу (об’єкту розвідки). Зазначений алгоритм враховує при обробці геопросторових даних, що циркулюють в геоінформаційній системі спеціального призначення коефіцієнт відносної значущості подій, що виникають. Запропонований алгоритм використовує розроблений комплексний показник виникаючих подій, який характеризує ймовірність виконання геоінформаційною системою поставлених перед нею завдань, повноту їх вирішення за цикл управління і врахуванні значимості виникаючих подій. Запропоновано взаємодоповнюючі один одного підходи до управління ресурсами геоінформаційних систем спеціального призначення. Розробка запропонованого алгоритму обумовлена необхідністю підвищення оперативності обробки різнотипної інформації в геоінформаційних системах з прийнятною обчислювальною складністю. Запропонований алгоритм дозволяє підвищити ефективність функціонування геоінформаційних систем за рахунок комплексної обробки геопросторових даних, що в ній циркулюють. Зазначений алгоритм доцільно використовувати при розробці програмного забезпечення для геоінформаційних системах спеціального призначення для підвищення їх ефективності за рахунок підвищення оперативності обробки інформації в геоінформаційних системах спеціального призначення. Запропонований алгоритм дозволяє підвищити оперативність обробки інформації в геоінформаційних системах спеціального призначення від 16 до 20 % в залежності від кількості інформації про об’єкт моніторингу
Посилання
- Makridenko, L. A., Volkov, S. N., Khodnenko, V. P., Zolotoy, S. A. (2010). Conceptual problems on creation and application of small spacecraft. Voprosy elektromehaniki, 114 (1), 15–26.
- Shyshatskyi, A. V., Bashkyrov, O. M., Kostyna, O. M. (2015). Rozvytok intehrovanykh system zviazku ta peredachi danykh dlia potreb Zbroinykh Syl. Ozbroiennia ta viyskova tekhnika, 1 (5), 35–39.
- Trotsenko, R. V., Bolotov, M. V. (2014). Data extraction process for heterogeneous sources. Privolzhskiy nauchnyy vestnik, 12-1 (40), 52–54.
- Bodyanskiy, E., Strukov, V., Uzlov, D. (2017). Generalized metrics in the problem of analysis of multidimensional data with different scales. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho universytetu Povitrianykh Syl, 3 (52), 98–101.
- Noh, B., Son, J., Park, H., Chang, S. (2017). In-Depth Analysis of Energy Efficiency Related Factors in Commercial Buildings Using Data Cube and Association Rule Mining. Sustainability, 9 (11), 2119. doi: https://doi.org/10.3390/su9112119
- Petras, V., Petrasova, A., Jeziorska, J., Mitasova, H. (2016). Processing UAV and lidar point clouds in Grass GIS. ISPRS - International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, XLI-B7, 945–952. doi: https://doi.org/10.5194/isprs-archives-xli-b7-945-2016
- Polovina, S., Radic, B., Ristic, R., Milcanovic, V. (2016). Spatial and temporal analysis of natural resources degradation in the Likodra River watershed. Glasnik Sumarskog Fakulteta, 114, 169–188. doi: https://doi.org/10.2298/gsf1614169p
- Poryadin, I., Smirnova, E. (2017). Binary Classification Method of Social Network Users. Science and Education of the Bauman MSTU, 17 (02), 121–137. doi: https://doi.org/10.7463/0217.0000915
- Tymchuk, S. (2017). Methods of Complex Data Processing from Technical Means of Monitoring. Traektoriâ Nauki. Path of Science, 3 (3), 4.1–4.9. doi: https://doi.org/10.22178/pos.20-4
- Semenov, V. V., Lebedev, I. S. (2019). Processing of signal information in problems of monitoring information security of unmanned autonomous objects. Scientific and Technical Journal of Information Technologies, Mechanics and Optics, 19 (3), 492–498. doi: https://doi.org/10.17586/2226-1494-2019-19-3-492-498
- Zhou, S., Yin, Z., Wu, Z., Chen, Y., Zhao, N., Yang, Z. (2019). A robust modulation classification method using convolutional neural networks. EURASIP Journal on Advances in Signal Processing, 2019 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s13634-019-0616-6
- Zhang, D., Ding, W., Zhang, B., Xie, C., Li, H., Liu, C., Han, J. (2018). Automatic Modulation Classification Based on Deep Learning for Unmanned Aerial Vehicles. Sensors, 18 (3), 924. doi: https://doi.org/10.3390/s18030924
- Kukulska-Kozieł, A., Salata, T., Cegielska, K., Szylar, M. (2018). Methodology of evaluation and correction of geometric data topology in QGIS software. Acta Scientiarum Polonorum. Formatio Circumiectus, 17 (1), 137–150.
- Rulev, A., Yuferev, V. (2015). Theory of geoinformatic mapping of erosion geomorphological systems. Vestnik Volgogradskogo Gosudarstvennogo Universiteta. Serija 11. Estestvennye Nauki, 4, 62–67. doi: https://doi.org/10.15688/jvolsu11.2015.4.7
- Yousefi, M., Kreuzer, O. P., Nykänen, V., Hronsky, J. M. A. (2019). Exploration information systems – A proposal for the future use of GIS in mineral exploration targeting. Ore Geology Reviews, 111, 103005. doi: https://doi.org/10.1016/j.oregeorev.2019.103005
- Ashkezari, A. D., Hosseinzadeh, N., Chebli, A., Albadi, M. (2018). Development of an enterprise Geographic Information System (GIS) integrated with smart grid. Sustainable Energy, Grids and Networks, 14, 25–34. doi: https://doi.org/10.1016/j.segan.2018.02.001
- Wang, S., Zhong, Y., Wang, E. (2019). An integrated GIS platform architecture for spatiotemporal big data. Future Generation Computer Systems, 94, 160–172. doi: https://doi.org/10.1016/j.future.2018.10.034
- Wan-Mohamad, W. N. S., Abdul-Ghani, A. N. (2011). The Use of Geographic Information System (GIS) for Geotechnical Data Processing and Presentation. Procedia Engineering, 20, 397–406. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2011.11.182
- Pedro, J., Silva, C., Pinheiro, M. D. (2019). Integrating GIS spatial dimension into BREEAM communities sustainability assessment to support urban planning policies, Lisbon case study. Land Use Policy, 83, 424–434. doi: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2019.02.003
- Mokhtara, C., Negrou, B., Settou, N., Gouareh, A., Settou, B. (2019). Pathways to plus-energy buildings in Algeria: design optimization method based on GIS and multi-criteria decision-making. Energy Procedia, 162, 171–180. doi: https://doi.org/10.1016/j.egypro.2019.04.019
- Karin, S. A. (2012). Integration in the single information space of heterogeneous geospatial data. Informatsionno-upravlyayushchie sistemy, 2, 89–94.
- Karin, S. A. (2014). Developing a domain-specific ontology in spatial data processing systems. Informatsionno-upravlyayushchie sistemy, 4, 78–84.
- Belousov, S. M. (2006). Matematicheskaya model' mnogopotochnoy sistemy massovogo obsluzhivaniya, upravlyaemoy planirovshchikom resursov. Vestnik Novosibirskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Informatsionnye tehnologii, 4 (1), 14–26.
- Karin, S., Dudin, E. (2014). Methods for creating distribute systems of geospatial data collection, storage, and search. Information & Cosmos, 3, 48–53.
- Gatsenko, S. S., Kal'nits'kiy, Yu. M., Gel'veychuk, O. M. (2014). The problem of distribution of information flows in automated control systems of tpoops (forces) of Armed Forces of Ukraine. Zbirnyk naukovykh prats Tsentru voienno-stratehichnykh doslidzhen Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy imeni Ivana Cherniakhovskoho, 2 (51), 107–111.
- Koshlan, O. (2018). Method of parameters forecasting for the object of intelligence in geoinformation systems of the special purpose. XI naukovo-praktychna konferentsiya “Priorytetni napriamky rozvytku telekomunikatsiynykh system ta merezh spetsialnoho pryznachennia. Zastosuvannia pidrozdiliv, kompleksiv, zasobiv zviazku ta avtomatyzatsiyi v operatsiyi Obiednanykh syl”. Kyiv, 125–126.
- Koshlan, A. (2018). Conceptual model of a specialized geoinformation system. Advanced Information Systems, 2 (3), 36–40. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2018.3.06
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Alexander Koshlan, Olha Salnikova, Mariia Chekhovska, Ruslan Zhyvotovskyi, Yevgen Prokopenko, Taras Hurskyi, Alexander Yefymenko, Yevhen Kalashnikov, Sergii Petruk, Andrii Shyshatskyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.