Розробка технології одержання ангобованих будівельних виробів з ефектом «під давнину»
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.180367Ключові слова:
керамічна лицьова цегла, ангоб, декоративне покриття, водопоглинання, марганцева руда, випал будівельної керамікиАнотація
Розглянуто фізико-хімічні процеси, що протікають при одержанні ангобних покриттів для будівельної кераміки з декоративним ефектом «під давнину», запропоновано склад шихти, технологію виготовлення та нанесення покриттів на керамічний виріб. Покриття мають темний коричнево-бузьковий колір з об’ємним ефектом світлої «мінливості». Ангоби можуть бути використані при декоруванні лицьової керамічної цегли однократного випалу з витримкою при максимальній температурі 1070 °С.
Встановлено, що для забезпечення градієнтного об’ємного декоративного ефекту до складу ангобної шихти рекомендується вводити мікросфери золи-винесення ТЕС у кількості 3–5 %, а для насиченого коричнево-бузькового забарвлення – до 60 мас. % марганцевої руди. Для забезпечення необхідних реологічних показників ангобного шлікеру та його високої адгезійної здатності, тонкість помелу компонентів шихти має становити не більше 1 % за залишком на ситі №0063. При цьому вологість шлікеру становить 45 %, текучість 18 с.
Встановлено механізми протікання усадочних процесів ангобних покриттів та керамічної основи при різних способах нанесення ангобного шлікеру на виріб. Для зменшення різниці усадок покриття та кераміки рекомендується нанесення ангобного шлікеру розробленого складу на висушений керамічний напівфабрикат.
Після випалу при 1070 °С вироби мають високу якість з показником водопоглинання покриття 5,2–5,4 % та твердістю за шкалою Моосу ~5.
Отримані дані можуть бути застосовані при моделюванні процесів ангобування виробів та розробці складів ангобних покриттів. Практична цінність результатів полягає у створенні нового виду декорованої будівельної продукції, що дозоляє збільшити ринок її збуту та підвищити конкурентну спроможність
Посилання
- Nestertsov, A. I. (2004). Underglaze engobe for ceramic facing tiles. Glass and Ceramics, 61 (11-12), 413–414. doi: https://doi.org/10.1007/s10717-005-0015-3
- Becker, E., Jiusti, J., Minatto, F. D., Delavi, D. G. G., Montedo, O. R. K., Noni Jr., A. de. (2017). Use of mechanically-activated kaolin to replace ball clay in engobe for a ceramic tile. Cerâmica, 63(367), 295–302. doi: https://doi.org/10.1590/0366-69132017633672077
- Nandi, V. S., Raupp-Pereira, F., Montedo, O. R. K., Oliveira, A. P. N. (2015). The use of ceramic sludge and recycled glass to obtain engobes for manufacturing ceramic tiles. Journal of Cleaner Production, 86, 461–470. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2014.08.091
- Luangnaem, C., Sathonsaowaphak, A., Kamon-In, O., Pimraksa, K. (2014). Development of Engobe Samples for Dan Kwian Ceramic Body. Key Engineering Materials, 608, 325–330. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/kem.608.325
- Khomenko, O., Sribniak, N., Dushyn, V., Shushkevych, V. (2018). Analysis of the interaction between properties and microstructure of construction ceramics. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (6 (94)), 16–25. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.140571
- Yatsenko, N. D., Rat’kova, É. O. (2009). Engobes for ceramic brick. Glass and Ceramics, 66 (3-4), 93–94. doi: https://doi.org/10.1007/s10717-009-9144-4
- Zorigt, S., Jadamba, Ts., Tsevel, S. (2012). Synthesis and structural studies of face engobe layer's mass. 2012 7th International Forum on Strategic Technology (IFOST). doi: https://doi.org/10.1109/ifost.2012.6357603
- Ovčačíková, H., Vlček, J., Klárová, M., Topinková, M. (2017). Metallurgy dusts as a pigment for glazes and engobes. Ceramics International, 43 (10), 7789–7796. doi: https://doi.org/10.1016/j.ceramint.2017.03.091
- Moreno, A., Bou, E., Navarro, M. C., García, J. (2000). Influencia de los materiales plásticos sobre las características de los engobes. I Tipo de material arcilloso. Boletín de La Sociedad Española de Cerámica y Vidrio, 39 (5), 617–621. doi: https://doi.org/10.3989/cyv.2000.v39.i5.778
- Vakalova, T. V., Revva, I. B., Pogrebenkov, V. M. (2007). Protective-decorative coatings for construction ceramics based on West Siberian natural raw material. Glass and Ceramics, 64 (1-2), 27–30. doi: https://doi.org/10.1007/s10717-007-0007-6
- Dal Bó, M., Boschi, A. O., Hotza, D. (2013). Cinética de sinterización y transporte de masa en engobes cerámicos. Boletín de La Sociedad Española de Cerámica y Vidrio, 52 (5), 237–241. doi: https://doi.org/10.3989/cyv.292013
- Khomenko, O., Alekseev, E. (2018). Development of a sol-gel technique for obtaining sintering activators for engobe coatings. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (6 (96)), 43–51. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.150606
- Moroz, B. I., Datsenko, B. M., Kolesnikova, I. V. (1984). Linear expansion of argillaceous mineral compositions. Glass and Ceramics, 41 (11), 505–508. doi: https://doi.org/10.1007/bf00704679
- Guzman, I. Ya. (Ed.) (2005). Praktikum po tehnologii keramiki. Moscow, 334.
- Schilling, C. H. (2001). Plastic Forming. Encyclopedia of Materials: Science and Technology, 7088–7092. doi: https://doi.org/10.1016/b0-08-043152-6/01256-0
- Fedorenko, E. Y., Ryshchenko, M. I., Daineko, E. B., Chirkina, M. A. (2013). Energy-saving technology for household porcelain. Glass and Ceramics, 70 (5-6), 219–222. doi: https://doi.org/10.1007/s10717-013-9547-0
- Mattisson, T., Sundqvist, S., Moldenhauer, P., Leion, H., Lyngfelt, A. (2019). Influence of heat treatment on manganese ores as oxygen carriers. International Journal of Greenhouse Gas Control, 87, 238–245. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijggc.2019.05.027
- Esmeray, E., Atıs, M. (2019). Utilization of sewage sludge, oven slag and fly ash in clay brick production. Construction and Building Materials, 194, 110–121. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2018.10.231
- Khomenko, E. S., Purdik, A. V. (2017). Particulars of Microstructure Formation in Clinker Ceramic. Glass and Ceramics, 74 (1-2), 48–51. doi: https://doi.org/10.1007/s10717-017-9926-z
- Chatterjee, S., Jung, I.-H. (2014). Critical evaluation and thermodynamic modeling of the Al–Mn–O (Al2O3–MnO–Mn2O3) system. Journal of the European Ceramic Society, 34 (6), 1611–1621. doi: https://doi.org/10.1016/j.jeurceramsoc.2013.12.017
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Olena Khomenko, Borys Datsenko, Nataliia Sribniak, Oleksandr Zaichuk, Mykola Nahornyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
