Дослідження задачі побудови квадрик за дотичними конусами

Автор(и)

  • Vira Аnpilogova Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037, Україна https://orcid.org/0000-0002-5838-1120
  • Svitlana Botvinovska Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037, Україна https://orcid.org/0000-0002-1832-1342
  • Alla Zolotova Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037, Україна https://orcid.org/0000-0001-8014-3834
  • Hanna Sulimenko Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0002-2454-1675

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.180859

Ключові слова:

квадрика, дотичні конуси, визначник поверхні, лінія контакту, перспективне зображення, спряження поверхонь

Анотація

Дослідження присвячено розв’язанню задач, пов’язаних з моделюванням поверхонь другого порядку (квадрик), у визначник яких включено дотичні конуси. Всі дослідження виконано за парадигмою використання конструктивних методів створення алгоритмів. Це обумовлено тим, що існує можливість спиратись на значну кількість базових геометричних задач, реалізованих у САПР.

Задача моделювання квадрик за дотичними конусами є актуальною, тому що існує принаймні два важливих її застосування. Перше – це побудова поверхонь за її лінією обрису на перспективних зображеннях. При цьому, точка зору та перспективна лінія обрису задають обгортаючий конус який, у випадку квадрик, збігається з дотичним. Такі задачі розв’язуються в контексті задач технічної естетики та архітектурного проектування.

Друге застосування відбувається у задачах побудови квадрик, що спряжені по заданим кривим, або у задачах спряження двох квадрик третьою. Задача спряження поверхонь має широке практичне значення, що підтверджується зацікавленістю нею користувачів та розробників систем комп’ютерного моделювання.

У рамках дослідження акумульовано існуючі теоретичні геометричні властивості для моделювання квадрик, у визначник яких включено дотичні конуси та встановлено низку нових геометричних властивостей.

Розроблено спосіб, за яким задаючи лінію контакту на одному конусі є можливість знайти лінію контакту на другому конусі, а також знайти центр вписаної у ці два конуси квадрики. Запропоновано також альтернативний спосіб моделювання описаних поверхонь. За цим способом перерізи всіх квадрик, дотичних до двох конусів, є вписаними у чотирикутники, вершини яких належать лініям перетину заданих конусів. На основі конструктивних геометричних досліджень розроблено алгоритми для комп’ютерної реалізації задач моделювання об’єктів за лініями обрисів на їх перспективних зображеннях.

Отримані результати дослідження у вигляді теоретичних викладок та прикладів їх застосування, показують дієздатність запропонованих алгоритмів. Описаний підхід до розв’язання поставлених задач дозволяє розширити можливості існуючих комп’ютерних систем при їх застосуванні в роботі конструкторів і значно спростити процес створення реальних об’єктів

Біографії авторів

Vira Аnpilogova, Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037

Кандидат технічних наук, професор

Кафедра нарисної геометрії та інженерної графіки

Svitlana Botvinovska, Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра нарисної геометрії та інженерної графіки

Alla Zolotova, Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037

Кандидат технічних наук

Кафедра нарисної геометрії та інженерної графіки

Hanna Sulimenko, Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерних технологій та моделювання систем

Посилання

  1. Gfrerrer, A., Zsombor-Murray, P. (2009). Quadrics of Revolution on Given Points. Journal for Geometry and Graphics, 13 (2), 131–144.
  2. Zsombor-Murray, P., Fashny, S. (2006). A Cylinder of Revolution on Five Points. Journal for Geometry and Graphics, 10 (2), 207–213.
  3. Breuils, S., Nozick, V., Sugimoto, A., Hitzer, E. (2018). Quadric Conformal Geometric Algebra of R9,6. Advances in Applied Clifford Algebras, 28 (2). doi: https://doi.org/10.1007/s00006-018-0851-1
  4. Emery, J. Conics, Quadrics and Projective Space. Available at: http://www.stem2.org/je/quadric.pdf
  5. Trocado, A., Gonzalez-Vega, L. (2019). Computing the intersection of two quadrics through projection and lifting. Available at: https://arxiv.org/pdf/1903.06983.pdf
  6. Bobenko, A. I., Suris, Yu. B. Discrete differential geometry. Consistency as integrability. Available at: https://arxiv.org/pdf/math/0504358.pdf
  7. Doliwa, A. (1999). Quadratic reductions of quadrilateral lattices. Journal of Geometry and Physics, 30 (2), 169–186. doi: https://doi.org/10.1016/s0393-0440(98)00053-9
  8. Polezhaev, Yu. O., Fatkullina, A. A., Borisova, A. Yu. (2012). Geometric models of junctions of quadrics in fragments of architectural pieces. Vestnik MGSU, 9, 18–23.
  9. Mihaylenko, V. E., Obuhova, V. S., Podgorniy, A. S. (1972). Formoobrazovanie obolochek v arhitekture. Kyiv: Budіvel'nik, 207.
  10. SolidWorks. Available at: https://en.wikipedia.org/wiki/SolidWorks
  11. Korotkiy, V. A., Usmanova, E. A., Khmarova, L. I. (2017). Geometric Modeling of Construction Communications with Specified Dynamic Properties. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 262, 012110. doi: https://doi.org/10.1088/1757-899x/262/1/012110
  12. Korotkiy, V. A., Usmanova, E. A., Khmarova, L. I. (2016). Dinamic connection of second-order curves. 2016 2nd International Conference on Industrial Engineering, Applications and Manufacturing (ICIEAM). doi: https://doi.org/10.1109/icieam.2016.7911687
  13. Korotkiy, V. A. (2018). Construction of a Nine-Point Quadric Surface. Journal for Geometry and Graphics, 22 (2), 183–193.
  14. Heyfets, A. L. (2002). Issledovanie linii peresecheniya poverhnostey vtorogo poryadka v kurse teoreticheskih osnov komp'yuternogo geometricheskogo modelirovaniya. International Conference Graphicon 2002. Available at: http://graphicon2002.unn.ru/demo/2002/Kheyfets_2_Re.pdf
  15. Ivanov, G. S. (2014). Konstruktivniy sposob issledovaniya svoystv parametricheski zadannyh krivyh. Geometriya i grafika, 2 (3), 3–6.
  16. Ivanov, G. S., Zhirnyh, B. G. (2015). Geometricheskoe obespechenie postroeniya gladkih sopryazheniy iz otsekov konicheskih poverhnostey vtorogo poryadka. Inzhenerniy vestnik, 06, 1026–1033. Available at: http://engsi.ru/doc/777408.html
  17. Monzh, G. (2013). Nachertatel'naya geometriya. Klassiki nauki. Moscow: Kniga po trebovaniyu, 292.
  18. Rahmann, S. (2003). Reconstruction of Quadrics from Two Polarization Views. Pattern Recognition and Image Analysis, 810–820. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-540-44871-6_94
  19. Sazonov, K. A., Yankovskaya, L. S. (2009). Komp'yuternoe modelirovanie sfericheskih poverhnostey obektov dizayna na perspektivnyh izobrazheniyah. Tekhnichna estetyka i dyzain, 6, 19–26.
  20. Sulimenko, S. Yu., Anpilohova, V. O, Levina, Zh. H. (2016). Formoutvorennia poverkhon obertannia druhoho poriadku za yikh liniyamy obrysiv. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia, 44, 320–325.
  21. Sulimenko, S. Yu. (2016). Konstruktyvno-parametrychnyi analiz formoutvorennia elipsoidiv za yikh liniyamy obrysiv. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia, 42, 109–115.
  22. Modenov, P. S. (1969). Analiticheskaya geometriya. Moscow: MGU, 688.
  23. Adamar, Zh. S. (1951). Elementarnaya geometriya. Chast' vtoraya. Stereometriya. Moscow: ONTI, 760.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-16

Як цитувати

Аnpilogova V., Botvinovska, S., Zolotova, A., & Sulimenko, H. (2019). Дослідження задачі побудови квадрик за дотичними конусами. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(1 (101), 39–48. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.180859

Номер

Розділ

Виробничо-технологічні системи