Чорна межа. Частина 12: Розширене лоренцеве перетворення

Автор(и)

  • Сергей Николаевич Яловенко Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Леніна, 14, м. Харків, Україна, 61166, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2013.18113

Ключові слова:

теорія відносності, вир, крептон, гравітація, щільність, маса, час, довжина, заряд

Анотація

У статті розглядається продовження теорії відносності на базі розвитку ефірної теорії, де дискретним елементом надплинного ефіру є крептон (міцна хвиля). У роботі виводяться розширені формули теорії відносності для маси, довжини та часу: M(V)=M0×[1/√(1-V2/C2)]×[1- m(V)/Мчорної]×[1/(1-L(V)/Lсиг)], а також показується відносність заряду q(V)=q0×[1-m(V)/Мчорної)]×[1/(1-L(V)/Lсиг)]

Біографія автора

Сергей Николаевич Яловенко, Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Леніна, 14, м. Харків, Україна, 61166

Кандидат технічних наук

Кафедра радіоприймачів

 

Посилання

  1. Эйнштейн, А. Теория относительности [Текст] / А. Эйнштейн. – Научно-издательский центр "Регулярная и хаотическая динамика", 2000.
  2. Фейнман, Р. Фейнмановские лекции по физике [Текст] / Р. Фейнман, Р. Лейтон, М. Сэндс.
  3. Яловенко, С. Н. Чёрный предел. Теория относительности: новый взгляд [Текст] / С. Н. Яловенко. – ТОВ издательство «Форт», 2009.
  4. Эйнштейн, А. О методе теоретической физики [Текст] / А. Эйнштейн //Собр. научн. тр. – Т. 4. – М.: Наука, 1967. – С. 184.
  5. Эйнштейн, А. Об обобщенной теории тяготения [Текст] / А. Эйнштейн // Собр. научн. тр. – Т. 2. – М.: Наука, 1966. – С. 719–731.
  6. Эйнштейн, А. К электродинамике движущихся тел [Текст] / А. Эйнштейн // Собр. научн. тр. – Т. 1. – М.: Наука, 1965. – С. 7–35.
  7. Эйнштейн, А. Принцип относительности и его следствия [Текст] / А. Эйнштейн // Собр. науч. тр. – Т. 1. – М.: Наука, 1965. – С. 135–164.
  8. Эйнштейн, А. Эфир и теория относительности [Текст] / А. Эйнштейн // Собр. науч. тр. – Т. 1. – М.: Наука, 1965. – С. 682– 689.
  9. Эйнштейн, А. Об эфире [Текст] / А. Эйнштейн // Собр. науч. тр. – Т. 2. – М.: Наука, 1966. – С. 160.
  10. Тяпкин, А. А. Принцип относительности [Текст] / А. А. Тяпкин. – М.: Атомиздат, 1973. – 332 с.
  11. Эйнштейн, А. О влиянии силы тяжести на распространение света [Текст] / А. Эйнштейн // Собр. науч. тр. – Т. 1. — М.: Наука, 1965. – С. 165–174.
  12. Эйнштейн, А. Проект обобщенной теории относительности и теории тяготения [Текст] / А. Эйнштейн // Собр. науч. тр. – Т. 1. – М.: Наука, 1965. – С. 227–266.
  13. Эйнштейн, А. Формальные основы общей теории относительности [Текст] / А. Эйнштейн // Собр. науч. тр. – Т. 1. – М.: Наука, 1965. – С. 326–384:
  14. Эйнштейн, А. Основы общей теории относительности [Текст] / А. Эйнштейн // Собр. науч. тр. – Т. 1. – М.: Наука, 1965. – С. 452–504.
  15. Синг, Дж. Общая теория относительности [Текст] : пер. с англ. / Дж. Синг; под ред. З. А. Петрова. – М.: Изд-во ИЛ, 1963. – 432 с.
  16. Ацюковский, В. А. Общая эфиродинамика. Моделирование структур вещества и полей на основе представлений о газоподобном эфире [Текст] / В. А. Ацюковский. – М.: Энергоатомиздат, 1990.
  17. Эфирный ветер [Текст] : сб. статей 1881–1959 гг. / под ред. д.т.н. В. А. Ацюковского. – М.: Энергоатомиздат, 1993.
  18. Вавилов, С. И. Экспериментальные основания теории относительности (1928) [Текст] / С. И. Вавилов // Собр. соч. Т. 4. – М: Изд-во АН СССР, 1956. – С. 9–110.
  19. Франкфурт, У. И. Оптика движущихся тел [Текст] / У. И. Франкфурт, А. М. Френк. – М.: Наука, 1972. – 212 с.
  20. Миллер, Д. К. Эфирный ветер [Текст] / Д. К. Миллер // Успехи физических наук. – Т. 5, 1925. – С. 177–185.
  21. Франкфурт, У. И. Оптика движущихся сред и специальная теория относительности [Текст] / Сост. У. И. Франкфурт // Эйнштейновский сборник 1977 г. – М.: Наука, 1980. – С. 257–326.
  22. Тоннелла, М. А. Основы электромагнетизма и теория относительности [Текст] / М. А. Тоннелла; пер. с фр. Г. А. Зайцева. – М.: Изд-во ИЛ, 1962. – 483 с.
  23. Блохинцев, Д. И. Обоснованность специальной теории относительности опытами в области физики высоких энергий [Текст] / Д. И. Блохинцев // Успехи физических наук. – 1966. – Вып. 2. – T. 89.– С. 185–199.
  24. Шмидт-Отт, В. Д. Некоторые новые измерения в связи с доказательством справедливости специальной теории относительности [Текст] / В. Д. Шмидт-Отт // Успехи физических наук. – 1968. – Т. 96. – Вып. 3. – С. 519–527.
  25. Куранский, Е. Альберт Эйнштейн и теория гравитации [Текст] / Е. Куранский. – М., 1979.
  26. Соколовский, Ю. Теория относительности в элементарном изложении [Текст] / Ю. Соколовский. – М., 1964.
  27. Фок, В. Теория пространства, времени и тяготения [Текст] / В. Фок. – М., 1961.
  28. Угаров, В. Специальная теория относительности [Текст] / В. Угаров. – М., 1977.
  29. Eynshteyn, A. (2000). Teoriya otnositel'nosti. Nauchno-izdatel'skiy tsentr "Regulyarnaya i khaoticheskaya dinamika".
  30. Feynman, R., Leyton, R., Sends, M. Feynmanovskie lektsii po fizike.
  31. Yalovenko, S. N. (2009). Chyornyy predel. Teoriya otnositel'nosti: novyy vzglyad. TOV izdatel'stvo «Fort».
  32. Eynshteyn, A. (1967). O metode teoreticheskoy fiziki. Sobr. nauchn.tr., T. 4. M.: Nauka, 184.
  33. Eynshteyn, A. (1966). Ob obobshchennoy teorii tyagoteniya. Sobr. nauchn. tr., T. 2. M.: Nauka, 719–731.
  34. Eynshteyn, A. (1965). K elektrodinamike dvizhushchikhsya tel. Sobr. nauchn. tr., T. 1. M.: Nauka, 7–35.
  35. Eynshteyn, A. (1965). Printsip otnositel'nosti i ego sledstviya. Sobr. nauch. tr., T. 1. M.: Nauka, 135–164.
  36. Eynshteyn, A. (1965). Efir i teoriya otnositel'nosti. Sobr. nauch. tr., T. 1. M.: Nauka, 682–689.
  37. Eynshteyn, A. (1966). Ob efire. Sobr. nauch. tr. ,T. 2. M.: Nauka, 160.
  38. Tyapkin, A. A. (1973). Printsip otnositel'nosti. M.: Atomizdat, 332.
  39. Eynshteyn, A. (1965). O vliyanii sily tyazhesti na rasprostranenie sveta. Sobr. nauch. tr., T. 1. M.: Nauka, 165–174.
  40. Eynshteyn, A. (1965). Proekt obobshchennoy teorii otnositel'nosti i teorii tyagoteniya. Sobr. nauch. tr., T. 1. M.: Nauka, 227–266.
  41. Eynshteyn, A. (1965). Formal'nye osnovy obshchey teorii otnositel'nosti. Sobr. nauch. tr., T. 1. M.: Nauka, 326–384.
  42. Eynshteyn, A. (1965). Osnovy obshchey teorii otnositel'nosti. Sobr. nauch. tr., T. 1. M.: Nauka, 452–504.
  43. Sing, J.; In: Petrov, Z. A. (1963). Obshchaya teoriya otnositel'nosti. Translation from English. M.: Izd-vo IL, 432.
  44. Atsyukovskiy, V. A. (1990). Obshchaya efirodinamika. Modelirovanie struktur veshchestva i poley na osnove predstavleniy o gazopodobnom efire. M.: Energoatomizdat.
  45. In: Atsyukovskyy, V. A. (1993). Efirnyy veter: Sb. statey 1881–1959 gg. M.: Energoatomizdat.
  46. Vavilov, S. I. (1956). Eksperimental'nye osnovaniya teorii otnositel'nosti (1928). Sobr. soch., T. 4. M: Izd-vo AN SSSR, 9–110.
  47. Frankfurt, U. I., Frenk, A. M. (1972). Optika dvizhushchikhsya tel. M.: Nauka, 212.
  48. Miller, D. K. (1925). Efirnyy veter. Uspekhi fizicheskikh nauk, T. 5, 177–185.
  49. Frankfurt, U. I. (1980). Optika dvizhushchikhsya sred i spetsial'naya teoriya otnositel'nosti. Eynshteynovskiy sbornik 1977 g. M.: Nauka, 257–326.
  50. Tonnella, M. A. Translated from French Zaytseva, G. A. (1962). Osnovy elektromagnetizma i teoriya otnositel'nosti. M.: Izd-vo IL, 483.
  51. Blokhintsev, D. I. (1966). Obosnovannost' spetsial'noy teorii otnositel'nosti opytami v oblasti fiziki vysokikh energiy. Uspekhi fizicheskikh nauk, T. 89, Vyp. 2, 185–199.
  52. Shmidt-Ott, V. D. (1968). Nekotorye novye izmereniya v svyazi s dokazatel'stvom spravedlivosti spetsial'noy teorii otnositel'nosti. Uspekhi fizicheskikh nauk, T. 96, Vyp. 3, 519–527.
  53. Kuranskiy, E. (1979). Al'bert Eynshteyn i teoriya gravitatsii. Moscow.
  54. Sokolovskiy, Yu. (1964). Teoriya otnositel'nosti v elementarnom izlozhenii. Moscow.
  55. Fok, V. (1961). Teoriya prostranstva, vremeni i tyagoteniya. Moscow.
  56. Ugarov, V. (1977). Spetsial'naya teoriya otnositel'nosti. Moscow.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-10-24

Як цитувати

Яловенко, С. Н. (2013). Чорна межа. Частина 12: Розширене лоренцеве перетворення. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(5(65), 48–55. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2013.18113

Номер

Розділ

Прикладна фізика