Обґрунтування методу комплексної групової уніфікації конструкцій машин і приладів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.183844Ключові слова:
первинний елемент, теорія груп, теорема уніфікації, комплексна групова уніфікаціяАнотація
Об’єктом дослідження є групова уніфікація конструкцій технологічних машин та приладів. Уніфікація є одним з важливих важелів підвищення ефективності виробництва і експлуатації вузлів (деталей), що знижує собівартість їх виготовлення і ремонту. Також уніфікація є підсистемою стандартизації, що істотно підсилює інтерес до її дослідження та впровадження.
Однією з проблем розвитку групової уніфікації конструкцій є відсутність достатньої теоретичної бази, а роботи в напрямку уніфікації нерідко зводяться до симпліфікації. Зазначене є причиною зниження ефективності виробництва через сповільнення процесу створення та впровадження уніфікованих конструкції при сталих темпах росту номенклатури вузлів (деталей), оснащення та інструменту.
Запропоновано підхід, в основу якого покладена гіпотеза про можливість знаходження критеріїв (формул), які дозволять апріорно оцінити відповідність структури конструкцій встановленим рівням уніфікації. А також виявити закономірності та зазначити методи оптимізації структури конструкцій шляхом адаптації до технологічного оснащення. Реалізація такого підходу здійснювалася шляхом використання аксіоматичної теорії, законів композиції, теорії груп та символічної логіки.
В результаті дослідження дано визначення первинного елементу та представлено методику його побудови, виведено формули уніфікованих деталей та сформульовано теорему уніфікації структури конструкцій вузлів (деталей). Розглянуто особливості комплексної уніфікації груп деталей та оснащення для їх виготовлення.
Отримані результати досліджень дозволять удосконалити інтелектуальний конструкторський процес і сприятимуть широкому використанню систем автоматичного проектування технологічних конструкцій. Результати дослідження є цікавими:
– для конструкторів підприємств при створенні закритих баз даних уніфікованих деталей (вузлів), що значно скоротить терміни розробки та впровадження нових виробів, підвищить їх ефективність;
– для користувачів програмного забезпечення при створенні доступних відкритих баз даних уніфікованих деталей(вузлів), що мають за мету приховану рекламу та стимулювання продажів уніфікованих виробівПосилання
- Tong-Viet, H. P. (2019). Orders of real elements in finite groups. Journal of Algebra. doi: https://doi.org/10.1016/j.jalgebra.2019.03.025
- Gilman, R. (2019). Algorithmic search in group theory. Journal of Algebra. doi: https://doi.org/10.1016/j.jalgebra.2019.08.021
- Aleksandrov, P. S. (1977). Vvedenie v teoriyu mnozhestv i obshchuyu topologiyu. Moscow: Nauka, 368.
- Cattaneo, M. E. G. V. (2017). The likelihood interpretation as the foundation of fuzzy set theory. International Journal of Approximate Reasoning, 90, 333–340. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijar.2017.08.006
- Kargapolov, M. I., Merzlyakov, Yu. I. (1977). Osnovy teorii grupp. Moscow: Nauka, 240.
- Los, L., Kukharets, S., Tsyvenkova, N., Нolubenko, A., Tereshchuk, M. (2017). Substantiation of the structure theory of design of technological machines and devices. Technology Audit and Production Reserves, 5 (1 (37)), 48–55. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.113003
- Andreev, I. D. (1979). Teoriya kak forma organizatsii nauchnogo znaniya. Moscow: Nauka, 302.
- Freiwald, R. C. (2014). An Introduction to Set Theory and Topology. Saint Louis, Missouri: Washington University in St. Louis. doi: http://doi.org/10.7936/K7D798QH
- Wang, G.-J. (2004). Formalized theory of general fuzzy reasoning. Information Sciences, 160 (1-4), 251–266. doi: https://doi.org/10.1016/j.ins.2003.09.004
- Nacsa, J., Alzaga, A. (2003). Knowledge Management Support for Machine Tool Designers. IFAC Proceedings Volumes, 36 (3), 61–66. doi: https://doi.org/10.1016/s1474-6670(17)37736-4
- Freyman, L. S. (1971). Teoremy sushchestvovaniya. Moscow: Nauka, 135.
- Shao, J., Lu, F., Zeng, C., Xu, M. (2016). Research Progress Analysis of Reliability Design Method Based on Axiomatic Design Theory. Procedia CIRP, 53, 107–112. doi: https://doi.org/10.1016/j.procir.2016.07.027
- Yarosh, Y., Tsyvenkova, N., Kukharets, S., Нolubenko, A., Los, L. (2017). Substatiation of quantitative criteria of structural parts and units manufacturability evaluation. Technology Audit and Production Reserves, 2 (1 (40)), 4–11. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.129676
- Galán-García, J. L., Aguilera-Venegas, G., Rodríguez-Cielos, P., Padilla-Domínguez, Y., Galán-García, M. Á. (2019). SFOPDES: A Stepwise First Order Partial Differential Equations Solver with a Computer Algebra System. Computers & Mathematics with Applications, 78 (9), 3152–3164. doi: https://doi.org/10.1016/j.camwa.2019.05.010
- Engström, F., Kontinen, J., Väänänen, J. (2017). Dependence logic with generalized quantifiers: Axiomatizations. Journal of Computer and System Sciences, 88, 90–102. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcss.2017.03.010
- Trigueiro de Sousa Junior, W., Barra Montevechi, J. A., de Carvalho Miranda, R., Teberga Campos, A. (2019). Discrete simulation-based optimization methods for industrial engineering problems: A systematic literature review. Computers & Industrial Engineering, 128, 526–540. doi: https://doi.org/10.1016/j.cie.2018.12.073
- McCarthy, J. A. (1963). A Basis for a Mathematical Theory of Computation. Studies in Logic and the Foundations of Mathematics, 35, 33–70. doi: https://doi.org/10.1016/s0049-237x(08)72018-4
- Kapovich, I., Myasnikov, A., Schupp, P., Shpilrain, V. (2003). Generic-case complexity, decision problems in group theory, and random walks. Journal of Algebra, 264 (2), 665–694. doi: https://doi.org/10.1016/s0021-8693(03)00167-4
- Liu, Y., Zhao, T., Ju, W., Shi, S. (2017). Materials discovery and design using machine learning. Journal of Materiomics, 3 (3), 159–177. doi: https://doi.org/10.1016/j.jmat.2017.08.002
- Gil'bert, D., Bernays, P. (1979). Osnovaniya matematiki. Logicheskie ischisleniya i formalizatsiya arifmetiki. Moscow: Nauka, 520.
- Mendel'son, E. (1976). Vvedenie v matematicheskuyu logiku. Moscow: Nauka, 320.
- Chapra, S., Canale, R. (2007). Numerical Methods for Engineers. McGraw Hill, 960.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Gennadii Golub, Nataliya Tsyvenkova, Viacheslav Chuba, Anna Holubenko, Marina Tereshchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
