Розробка інструментарію сценарного моделювання конфліктів в системі безпеки на основі формальних граматик
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.184274Ключові слова:
сценарне моделювання, система безпеки, формальна граматика, контекстно-вільна граматика, Бекуса-Наура формаАнотація
Наведені результати розробки інструментарію сценарного моделювання на основі формальних граматик. Проаналізовано роботи, пов'язані з різними способами опису сценаріїв в системах їх розробки. Для природно-мовного опису сценаріїв зазначено, що такий підхід є досить прозорим і зрозумілим для користувачів. Однак такий підхід має ряд недоліків для формалізації та уніфікації опису сценаріїв. Зокрема, наявність у мові ряд неоднозначностей робить його неможливим для однозначно-інтерпретується опису, і як наслідок – малопридатним для виконання формальних перетворень над описом. Графічне представлення сценарієм є наочним поданням сценарію. Більш того, наочне уявлення сценарію у вигляді деякої автоматної моделі може бути оцінений як вкрай привабливе для подальшого мультиагентного моделювання його виконання. Недоліком такого опису сценаріїв є, як і раніше, труднощі виконання формальних маніпуляцій і необхідність переходу до більш зручного для маніпуляцій уявлення. Використання формальних граматик для опису сценаріїв є компромісним підходом, який дозволяє описувати сценарії в однозначно інтерпретується формі. Формально-граматичне опис також більш звично фахівцям з комп'ютерних мов. І крім того, є програми, орієнтовані на роботу з формальними граматиками. Показаний перехід від природно мовного опису сценаріїв до його формального поданням у вигляді стандартного опису в Бекуса-Наура формі. Зміна форму подання зроблена на прикладі опису сценарію поведінки учасників кіберконфлікта в системі безпеки. Отримане опис сценарію використано в аналізаторі контекстно-вільних граматик. Отримані результати показали можливість застосування пропонованого підходу і використовуваного інструментарію для опису і перевірки коректності опису сценаріїв, що відносяться до будь-якої предметної області
Посилання
- Do Prado Leite, J. C. S., Hadad, G. D. S., Doorn, J. H., Kaplan, G. N. (2000). A Scenario Construction Process. Requirements Engineering, 5 (1), 38–61. doi: https://doi.org/10.1007/pl00010342
- Carroll, J. (1995). Introduction: the scenario perspective on system development. Scenario-based design: envisioning work and technology in system development. Wiley, 1–18.
- Potts, C. (1995). Using schematic scenarios to understand user needs. Proceedings of the Conference on Designing Interactive Systems Processes, Practices, Methods, & Techniques - DIS’95, 247–256. doi: https://doi.org/10.1145/225434.225462
- Booch, G. (1992). Object oriented design with applications. Object-oriented software engineering: a use case driven approach. Addison-Wesley, Reading, MA/ACM Press, New York.
- Zorman, L. (1995). Requirements envisaging by utilizing scenarios (Rebus). University of Southern California.
- Rolland, C., Ben Achour, C., Cauvet, C., Ralyté, J., Sutcliffe, A., Maiden, N. et. al. (1998). A proposal for a scenario classification framework. Requirements Engineering, 3 (1), 23–47. doi: https://doi.org/10.1007/bf02802919
- Weidenhaupt, K., Pohl, K., Jarke, M., Haumer, P. (1998). Scenarios in system development: current practice. IEEE Software, 15 (2), 34–45. doi: https://doi.org/10.1109/52.663783
- Ryser, J., Glinz, M. (1999). A Practical Approach to Validating and Testing Software Systems Using Scenarios. Proceeding 3rd International Software Quality Week Europe 1999 QWE'99.
- Devillers, F., Donikian, S. (2003). A Scenario Language to orchestrate Virtual World Evolution. SCA '03 Proceedings of the 2003 ACM SIGGRAPH/Eurographics symposium on Computer animation, 265–275.
- Godet, M., Roubelat, F. (1996). Creating the future: The use and misuse of scenarios. Long Range Planning, 29 (2), 164–171. doi: https://doi.org/10.1016/0024-6301(96)00004-0
- Schwartz, P. (2000). The official future, self-delusion and the value of scenarios. Financial Times, 2.
- Steinitz, C., Arias, H., Bassett, S., Flaxman, M., Goode, T., Maddock III, T. et. al. (2003). Alternative Futures for Changing Landscapes: The Upper San Pedro River Basin in Arizona and Sonora. Island Press, New York.
- Timpe, C., Scheepers, M. J. (2003). A look into the future: scenarios for distributed generation in Europe. Energy research Centre of the Netherlands ECN.
- Maack, J. (2001). Scenario analysis: a tool for task managers. In: Social Development Paper No. 36. Social Analysis: Selected Tools and Techniques. World Bank, Washington, D.C.
- Hulse, D. W., Branscomb, A., Payne, S. G. (2004). Envisioning alternatives: using citizen guidance to map future land and water use. Ecological Applications, 14 (2), 325–341. doi: https://doi.org/10.1890/02-5260
- Anderson, R., Moore, T. (2006). The Economics of Information Security. Science, 314 (5799), 610–613. doi: https://doi.org/10.1126/science.1130992
- Varian, H. (2004). System Reliability and Free Riding. Advances in Information Security, 1–15. doi: https://doi.org/10.1007/1-4020-8090-5_1
- Bohme, R., Moore, T. (2009). The iterated weakest link. A model of adaptive security investment. Workshop on the Economics of Information Security (WEIS). Available at: http://weis09.infosecon.net/files/152/paper152.pdf
- Gordon, L. A., Loeb, M. P., Lucyshyn, W. (2003). Information security expenditures and real options: A wait-and-see approach. Computer Security Journal 14, 1–7.
- Purser, S. A. (2004). Improving the ROI of the security management process. Computers & Security, 23 (7), 542–546. doi: https://doi.org/10.1016/j.cose.2004.09.004
- Grossklags, J., Christin, N., Chuang, J. (2008). Secure or insure? Proceeding of the 17th International Conference on World Wide Web - WWW ’08, 209–218. doi: https://doi.org/10.1145/1367497.1367526
- Gordon, L. A., Loeb, M. P. (2002). The economics of information security investment. ACM Transactions on Information and System Security, 5 (4), 438–457. doi: https://doi.org/10.1145/581271.581274
- Zhang, Y., Fan, X., Wang, Y., Xue, Z. (2008). Attack Grammar: A New Approach to Modeling and Analyzing Network Attack Sequences. 2008 Annual Computer Security Applications Conference (ACSAC). doi: https://doi.org/10.1109/acsac.2008.34
- Gorodetski, V., Kotenko, I. (2002). Attacks against Computer Network: Formal Grammar-Based Framework and Simulation Tool. Recent Advances in Intrusion Detection, 219–238. doi: https://doi.org/10.1007/3-540-36084-0_12
- Yevseyev, S. P., Dorokhov, A. V. (2011). Information threats and safety in Ukrainian bank payment systems. Kriminologicheskiy zhurnal baykal'skogo gosudarstvennogo universiteta ekonomiki i prava, 2 (16), 68–75.
- Milov, A. V., Korol', O. G. (2019). Razrabotka ontologii povedeniya vzimodeystvuyushchih agentov v sistemah bezopasnosti. 4th International Congress on 3D Printing (Additive Manufacturing) Technologies and Digital Industry 2019, 832–842.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Oleksandr Milov, Serhii Yevseiev, Andrii Vlasov, Sergey Herasimov, Oleh Dmitriiev, Maksym Kasianenko, Hennady Pievtsov, Yevhen Peleshok, Yuliia Tkach, Serhii Faraon
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
