Параметричний синтез електронного блоку керування системи курсової стійкості автомобілю
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.188185Ключові слова:
керованість автомобіля, система курсової стійкості, канал кутового відхилення корпуса, канал бічного зсуву центру масАнотація
Розглядається задача параметричного синтезу електронного блоку керування гальмовою системою автомобіля, яка полягає в процесі вибору значень варійованих параметрів електронного блоку, що забезпечують максимальний запас стійкості і максимальну швидкодію замкнутої системи автоматичного управління заданим напрямом руху автомобіля в режимі гальмування. Це важливо, тому що сучасні швидкісні автомобілі що експлуатуються в умовах неякісних дорожніх покриттів автомобільних доріг, часто стають об'єктами дорожньо-транспортних пригод, незважаючи на оснащення їх антиблокувальними і противобуксувальними системами. У зв'язку з цим конструкторські розробки новітніх зразків автомобільної техніки спрямовані на створення систем курсової стійкості, підвищеної керованості автомобіля при втраті зчеплення коліс з дорожнім покриттям. Поставлена задача вирішується за допомогою методу «заморожених коефіцієнтів», в основі якого покладено ітераційний процес послідовного вибору чисельних значень варійованих параметрів електронного блоку. Зокрема встановлено, що характеристичне рівняння замкнутої системи підтримки курсової стійкості містить три варійованих параметра, а сама система є двоканальною.
Перший канал управління по куту відхилення корпусу автомобіля містить варійовані параметри і другий канал управління по бічному зносу містить варійований параметр . Показано, що 5¸6 кроків ітераційного процесу достатньо для отримання оптимальних значень варійованих параметрів, що забезпечують максимальний запас стійкості і максимальну швидкодію замкнутої системи курсової стійкості автомобіля. В роботі доказана ефективність розроблених алгоритмів параметричного синтезу електронного блоку керування автомобілем, простота їх реалізації, а також висока якість процесів стабілізації корпусу автомобіля. Оптимальні значення варійованих параметрів складають при цьому запас стійкості системи складає
Посилання
- Turenko, A., Podrygalo, M., Klets, D., Hatsko, V., Barun, M. (2016). A method of evaluating vehicle controllability according to the dynamic factor. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (7 (81)), 29–33. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.72117
- Reński, A. (2016). Analysis of the Influence of the Drive Force Distribution Between Axles on an Automobile Stability in Its Curvilinear Motion. CONAT 2016 International Congress of Automotive and Transport Engineering, 55–63. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-45447-4_6
- Zalohin, M. Y., Liubarskyi, B. A., Schuklinov, S. N., Mychalevych, M. G., Leontiev, D. V. (2018). Study of Proportional Pressure Modulator on the Basis of Electromagnetic-Type Linear Motor. Science & Technique, 17 (5), 440–446. doi: https://doi.org/10.21122/2227-1031-2018-17-5-440-446
- Leontiev, D. N., Nikitchenko, I. N., Ryzhyh, L. A., Lomaka, S. I., Voronkov, O. I., Hritsuk, I. V. et. al. (2019). About Application the Tyre-Road Adhesion Determination of a Vehicle Equipped with an Automated System of Brake Proportioning. Science & Technique, 18 (5), 401–408. doi: https://doi.org/10.21122/2227-1031-2019-18-5-401-408
- Bazhynov, O. V., Smyrnov, O. P., Serikov, S. A. et. al. (2018). Hibrydni avtomobili. Kharkiv: KROK, 327.
- Aleksandrov, E. E., Volkov, V. P., Podrigalo, M. A. et. al. (2007). Povyshenie ustoychivosti i upravlyaemosti kolesnyh mashin v tormoznyh rezhimah. Kharkiv: NTU «KhPI», 320.
- Branets, V. N., Shmyglevskiy, I. P. (1992). Vvedenie v teoriyu besplatformennyh navigatsionnyh sistem. Moscow: Nauka, 280.
- Panov, A. P. (1995). Matematicheskie osnovy teorii inertsial'noy orientatsii. Kyiv: Naukova dumka, 279.
- Igdalov, I. M., Kuchma, L. D., Polyakov, N. V., Sheptun, Yu. D. (2010). Dinamicheskoe proektirovanie raket. Dnepropetrovsk: DNU, 264.
- Orurk, I. A. (1965). Novye metody sinteza lineynyh i nekotoryh nelineynyh sistem. Moscow-Leningrad: Nauka, 207.
- Aleksandrov, Y. Y., Aleksandrova, T. Y. (2017). The Method of Main Coordinate in the Theory of Parametric Synthesis of the Linear Stabilized Systems. Journal of Automation and Information Sciences, 49 (3), 34–45. doi: https://doi.org/10.1615/jautomatinfscien.v49.i3.50
- Aleksandrov, Ye. Ye. (2010). Osnovy avtomobilnoi avtomatyky. Kharkiv: KhNADU, 172.
- Aleksandrova, T. Y., Aleksandrov, Y. Y. (2015). Parametric Synthesis of Digital Stabilization System of Tank Gun. Journal of Automation and Information Sciences, 47 (11), 1–17. doi: https://doi.org/10.1615/jautomatinfscien.v47.i11.10
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Yevgen Aleksandrov, Tetyana Aleksandrova, Yaroslav Morhun
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
