Вибір методу і технічних засобів для автоматичного контролю товщини ізоляції оправ в процесі намотування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.194288

Ключові слова:

електромагнітний перетворювач, магнітна провідність, магнітне опір, магнітне поле, чутливість перетворювача

Анотація

Показані існуючі проблеми в галузі контролю товщини ізоляції циліндричних оправ в процесі автоматичного намотування. А також проаналізовано методи контролю товщини ізоляції сталевих і пластмасових оправ, що застосовуються в електротехнічній промисловості.

Контроль товщини ізоляції після намотування призводить до збільшення технологічних відходів теплоізоляції з дорогих матеріалів (наприклад, склоізоляції), усунення виявлених порушень є досить трудомісткою роботою і може привести вироби в непридатний стан. Тому автоматизація процесу контролю товщини ізоляції в процесі намотування завжди була складним, але актуальним завданням. Рішенням цього завдання можна виключити ручну працю, зменшити відходи і підвищити якість промислової продукції, що застосовується в електротехнічній та радіотехнічній промисловості. Розглянуто принципи роботи, фізичні моделі, області застосування різних типів електромагнітних перетворювачів неелектричних величин в електричні. Розглянуто особливості та проаналізовано характеристики основних типів електромагнітних перетворювачів товщини ізоляції оправ. Наведено порівняння характеристики основних типів електромагнітних перетворювачів товщини склоізоляції оправ, показані їх відносні переваги і недоліки. На основі аналізу відповідних методів контролю товщини різних елементів виявлені проблеми, що виникають при автоматизації контролю товщини ізоляції пластмасових і сталевих оправ в процесі намотування. Порівняльний аналіз конструкцій і характеристик існуючих перетворювачів показує, що необхідно удосконалити конструкції лінійних індукційних підвісів з левітаційними екранами і створити ефективні способи передачі переміщень на левітаційний екран. Тоді отримані нетрадиційні конструкції можуть бути успішно використані для автоматичного контролю товщини ізоляції в процесі намотування її на обертові оправи. З цією метою рекомендуються диференціальні індуктивні і трансформаторні перетворювачі з левітаційними екранами і рухливими вимірювальними обмотками. Зазначені перетворювачі забезпечують необхідну точність вимірювань, однозначне безперервне перетворення товщини ізоляції в електричний сигнал в процесі намотування

Біографія автора

Ilham Mohammed Seydaliyev, Azerbaijan State Economic University Istiglaliyyat str., 6, Baku, Azerbaijan, AZ1001

PhD, Associate Professor

Department of Standardization and Certification

Посилання

  1. Kim, K. K., Anisimov, G. N. (2014). Elektricheskie izmereniya neelektricheskih velichin. Moscow: FGOBU, 134.
  2. Gryazev, A. A. (2014). Capacitive transducer micromechanical sensors. Privolzhskiy nauchniy vestnik, 12 (3), 27–29.
  3. Berg, O. I., Urakseev, M. A. (2014). Comparative assessment characteristics of different types displacement transducers. Elektrotehnicheskie i informatsionnye kompleksy i sistemy, 10 (1), 92–100.
  4. Shipulin, Yu. G., Holmatov, U. S., Raimzhanova, O. S., Almataev, O. T. (2013). Optoelektronniy preobrazovatel' dlya avtomaticheskih izmereniy peremeshcheniy i razmerov. Mir izmereniy, 1, 41–43.
  5. Korotaev, V. V., Prokof'ev, A. V., Timofeev, A. N. (2012). Ch. 1. Optiko-elektronnye preobrazovateli lineynyh peremeshcheniy. Sankt-Peterburg: NIU ITMO, 114.
  6. Mikhailov, M. A., Manoilov, V. V. (2013). The overview of measure methods of slight displacements in the application of the automatic regulation system of scanners of scanning probe microscopes. Nauchnoe priborostroenie, 23 (2), 27–37.
  7. Abdullaev, Ya. R. (2002). Teoriya magnitnyh sistem s elektromagnitnymi ekranami. Moscow: Nauka, 288.
  8. Abdullaev, Ya. R. (1996). Teoriya i primeneniya mnogofunktsional'nyh lineynyh induktsionnyh podvesov. Baku: Voennoe izdatel'stvo, 283.
  9. Parfos, P. (Ed.) (1980). Izmereniya v promyshlennosti. Spravochnik. Moscow: Metallurgiya, 648.
  10. Seydaliev, I. M. (2016). Konstruktivnye osobennosti ustroystva s tsilindricheskim magnitoprovodom dlya kontrolya tolshchiny materialov v protsesse namotki. Problemy sovremennoy nauki i obrazovaniya, 10 (52), 21–23.
  11. Hofman, D. (1983). Tehnika izmereniy i obespechenie kachestva. Moscow: Energoatomizdat', 472.
  12. Walter, L. (1994). Electro-optical steel Width determination. Measurement and Control, 381–383.
  13. Kraus, D. M. (1997). Noncontact Width gage measures strip steel. Automation.
  14. Fedotov, A. V. (2011). Teoriya i raschet induktivnyh datchikov peremeshcheniy dlya sistem avtomaticheskogo kontrolya. Omsk: OmGTU, 176.
  15. Oswald R. (1998). Das Messen von Schicht und Blechdicken. Elektro-Anzeiger, 21 (6), 100–103.
  16. Seydəliyev, İ. M. (2019). Elektromaqnit yerdəyişmə çeviricisinin mexaniki xarakteristikalarının ölçmələrin dəqiqliyinə təsiri. 1st International Conference: Modern Information, Measurement and Control Systems: Problems and Perspectives (MIMCS’2019). Baku.
  17. Mohammed, S. I. (2018). The Determination of Accuracy Characteristics of The Electromechanical Transducer of Movements for Automatic Thickness Control. IFAC-PapersOnLine, 51 (30), 237–240. doi: https://doi.org/10.1016/j.ifacol.2018.11.293

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-29

Як цитувати

Seydaliyev, I. M. (2020). Вибір методу і технічних засобів для автоматичного контролю товщини ізоляції оправ в процесі намотування. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(5 (103), 13–18. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.194288

Номер

Том 1 № 5 (103) (2020): Прикладна фізика

Розділ

Прикладна фізика

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Ilham Mohammed Seydaliyev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.