Дослідження самоорганізації наукових комунікацій: від статистичних закономірностей до закону

Автор(и)

  • Leonid Kostenko Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського пр. Голосіївський, 3, м. Київ, Україна, 03039, Україна https://orcid.org/0000-0001-7629-1228
  • Tetiana Symonenko Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського пр. Голосіївський, 3, м. Київ, Україна, 03039, Україна https://orcid.org/0000-0003-4188-8280

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.194474

Ключові слова:

бібліотечна справа, статистичні закономірності, масштабна інваріантність, стійкий розподіл

Анотація

Розглянуто статистичні закономірності наукових комунікацій, що описують явища і процеси самоорганізації в бібліотечній справі, наукознавстві та лінгвістиці. Методологічною основою роботи обрано синергетику.

Метою дослідження визначено розробку синергетичної концепції виникнення статистичних закономірностей інформаційних процесів і явищ у наукових комунікаціях для їх узагальнення та подання у вигляді одного закону.

Розвинено уявлення щодо синергетики наукових комунікацій як вияву об'єктивно існуючих, але теоретично не обґрунтованих кількісних відношень між суб'єктами й об'єктами цих комунікацій (вченими, публікаціями, термінами). Відзначено необхідність використання для опису масштабно інваріантних явищ і процесів стійких законів розподілу теорії ймовірностей. У математичному сенсі стійкість закону розподілу – властивість зберігати його тип для будь-якої суми випадкових величин, що мають цей розподіл. Математична абстракція «випадкова величина» в наукових комунікаціях набуває чіткої конкретики. Для закономірності Бредфорда випадковою величиною є кількість статей з певної теми в журналі, для закономірності Лотки – число публікацій вченого, для закономірності Ципфа – частота використання слова в тексті.

Встановлено характеристичний показник стійкого закону розподілу процесів і явищ у наукових комунікаціях, що дорівнює константі золотого перетину.

Сформульовано синергетичну концепцію наукових комунікацій: масштабно-інваріантні процеси і явища самоорганізації – вияв стійкого закону розподілу теорії ймовірностей з характеристичним показником, рівним константі золотого перетину

Біографії авторів

Leonid Kostenko, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського пр. Голосіївський, 3, м. Київ, Україна, 03039

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Відділ бібліометрії і наукометрії

Tetiana Symonenko, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського пр. Голосіївський, 3, м. Київ, Україна, 03039

Кандидат наук із соціальних комунікацій

Відділ бібліометрії і наукометрії

Посилання

  1. Lotka, A. (1926). The frequency distribution of scientific productivity. Journal of the Washington Academy of Sciences, 16 (12), 317–323.
  2. Zipf, G. (1949). Human Behavior and the Principle of Least Effort. Cambridge, Massachusetts: Addison-Wesley, 573.
  3. Bradford, S. (1934). Sources of Information on Specific Subjects. Engineering: An Illustrated Weekly Journal (London), 85–86.
  4. Batcha, S., Sivaraman, P. (2018). Testing of Lotka's law and its suitability to research productivity of Annamalai University, a higher education institution, South India. Library Philosophy and Practice, 2197.
  5. Sivasamy, K., Vivekanandha, S. (2018). Applicability of Lotka’s Law to Pollution Control Research Publications During 2013-2017 Using Scopus Database. Research Review International Journal of Multidisciplinary, 3 (11), 154–161.
  6. Mandel'brot, B. (1973). Teoriya informatsii i psiholingvisticheskaya teoriya chastot slov. Matematicheskie metody v sotsial'nyh naukah. Moscow: Progress, 316–337.
  7. Ausloos, M. (2014). Zipf–Mandelbrot–Pareto model for co-authorship popularity. Scientometrics, 101 (3), 1565–1586. doi: https://doi.org/10.1007/s11192-014-1302-y
  8. Alvarado, R. U. (2016). Growth of Literature on Bradford's Law. Investigación Bibliotecológica: Archivonomía, Bibliotecología e Información, 30 (68), 51–72. doi: https://doi.org/10.1016/j.ibbai.2016.06.003
  9. Campanario, J. M. (2015). Providing impact: The distribution of JCR journals according to references they contribute to the 2-year and 5-year journal impact factors. Journal of Informetrics, 9 (2), 398–407. doi: https://doi.org/10.1016/j.joi.2015.01.005
  10. Hugar, J. G., Bachlapur, M. M., Anandhalli, G. (2019). Research contribution of bibliometric studies as reflected in web of science from 2013 to 2017. Library Philosophy and Practice, 2319.
  11. Bigdeli, Z., Gazni, A. (2012). Authors’ sources of information: a new dimension in information scattering. Scientometrics, 92 (3), 505–521. doi: https://doi.org/10.1007/s11192-011-0609-1
  12. Arsenova, I. (2013). New Application of Bibliometrics. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 73, 678–682. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.02.105
  13. Lin, S.-C. (2011). Application of Bradford's law and Lotka's law to web metrics study on the Wiki website. Journal of Educational Media & Library Sciences, 48 (3), 325–346.
  14. Gor'kova, V. I. (1988). Informetriya (kolichestvennye metody v nauchno-tehnicheskoy informatsii). Itogi nauki i tehniki. Ser. Informatika. Vol. 10. Moscow: VINITI, 328.
  15. Shreyder, Yu. A. (1996). Rangovye raspredeleniya kak sistemnoe svoystvo. Matematicheskoe opisanie tsenozov i zakonomernosti tehniki. Filosofiya i stanovlenie tehniki. Tsenologicheskie issledovaniya, 1-2, 33–42.
  16. Schaer, P. (2013). Applied informetrics for digital libraries: An overview of foundations, problems and current approaches. Historical Social Research, 38 (3), 267–281.
  17. Bol'shakova, E. I., Klyshinskiy, E. S., Lande, D. V. et. al. (2011). Avtomaticheskaya obrabotka tekstov na estestvennom yazyke i komp'yuternaya lingvistika. Moscow: MIEM, 272.
  18. Maz-Machado, А., Madrid, M.-J., Jimenez-Fanjul, N., Leon-Mantero, C. (2017). Empirical Examination of Lotka’s Law for Information Science and Library Science. Pakistan Journal of Information Management & Libraries, 19, 37–51.
  19. Vickery, B. C. (1948). Bradford's Law of Scattering. Journal of Documentation, 4 (3), 198–203. doi: https://doi.org/10.1108/eb026133
  20. Egghe, L., Rousseau, R. (2019). Measures of linear type lead to a characterization of Zipf functions. Scientometrics, 121 (3), 1707–1715. doi: https://doi.org/10.1007/s11192-019-03257-y
  21. Rousseau, R., Zhang, X. (2019). Reflections on Tools and Methods for Differentiated Assessments of Individual Scientists, Groups of Scientists and Scientific Journals. Journal of Data and Information Science, 4 (3), 1–5. doi: https://doi.org/10.2478/jdis-2019-0011
  22. Leimkuhler, F. F. (1967). The Bradford Distribution. Journal of Documentation, 23 (3), 197–207. doi: https://doi.org/10.1108/eb026430
  23. Bibliometryka ukrainskoi nauky. Available at: http://www.nbuviap.gov.ua/bpnu/
  24. Bookstein, A. (1990). Informetric distributions, part I: Unified overview. Journal of the American Society for Information Science, 41 (5), 368–375. doi: https://doi.org/10.1002/(sici)1097-4571(199007)41:5<368::aid-asi8>3.0.co;2-c
  25. Bookstein, A. (1990). Informetric distributions, part II: Resilience to ambiguity. Journal of the American Society for Information Science, 41 (5), 376–386. doi: https://doi.org/10.1002/(sici)1097-4571(199007)41:5<376::aid-asi9>3.0.co;2-e
  26. Kostenko, L. (2017). Zakonomirnosti sotsialnykh komunikatsiy. Visnyk Knyzhkovoi palaty, 11, 12–15.
  27. Simonenko, T. V. (2017). Bibliometriya v razvitii kommunikatsiy mezhdunarodnoy assotsiatsii akademiy nauk. Biblioteki natsional'nyh akademiy nauk: problemy funktsionirovaniya, tendentsii razvitiya, 14, 27–33.
  28. Haken, G. (1980). Sinergetika. Moscow: Mir, 406.
  29. Budanov, V. G. (2009). Metodologiya sinergetiki v postneklassicheskoy nauke i v obrazovanii. Moscow: Knizhniy dom «LIBROKOM», 240.
  30. Prohorov, A. M. et. al. (Ed.) (1992). Fizicheskaya entsiklopediya. Vol. 3. Magnitoplazmenniy – Poyntinga teorema. Moscow, 672.
  31. Lande, D. V., Furashev, V. N., Braychevskiy, S. M., Grigor'ev, A. N. (2006). Osnovy modelirovaniya i otsenki elektronnyh informatsionnyh potokov. Kyiv: Inzhiniring, 176.
  32. Korolyuk, V. S., Portenko, N. I., Skorohod, V. A., Turbin, A. F. (1985). Spravochnik po teorii veroyatnostey i matematicheskoy statistike. Moscow: Nauka, 640.
  33. Lomakin, D. V., Pankratova, A. Z., Surkova, A. S. (2011). Zolotaya proportsiya kak invariant struktury teksta. Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N. I. Lobachevskogo, 4 (1), 196–199.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-29

Як цитувати

Kostenko, L., & Symonenko, T. (2020). Дослідження самоорганізації наукових комунікацій: від статистичних закономірностей до закону. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(2 (103), 24–29. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.194474

Номер

Том 1 № 2 (103) (2020): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Leonid Kostenko, Tetiana Symonenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.