Вдосконалення математичної моделі зміни стану організму співробітника підприємства

Автор(и)

  • Maksym Ievlanov Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0002-6703-5166
  • Nataliia Serdiuk Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0002-0107-4365
  • Andrew Feshchenko Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0002-4869-6428
  • Tetiana Duiunova Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-7217-4363
  • Mykola Kiriienko Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-2573-9189
  • Ihor Cherepnov Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-2421-6503
  • Liudmyla Pivnenko Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5564-0273
  • Vasilij Dyakonov Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва п/в «Докучаєвське-2», Харківський р-н, Харківська обл., Україна, 62483, Україна https://orcid.org/0000-0001-5149-685X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.195755

Ключові слова:

безпека праці, виробничий фактор, стан організму співробітника, модель Гаммерштейна, функціональний модуль

Анотація

Сучасні моделі управління безпекою праці на підприємстві мають ряд недоліків. Головним недоліком подібних моделей є їх спрямованість на аналіз інцидентів чи нещасливих випадків на підприємстві, які вже відбулися. Крім того, існуючі моделі погано враховують вплив кількох виробничих факторів один на інший під час їх сукупного впливу на організм співробітника.

Для усунення цих недоліків поставлено задачу вдосконалення математичної моделі зміни стану організму співробітника підприємства. Як вихідна модель зміни стану організму співробітника підприємства розглянута модель Гаммерштейна. В процесі її вдосконалення для ситуацій неможливості чи сильного обмеження використання технологій відстежування стану співробітника виділено окремий компонент моделі, який описує стан співробітника безпосередньо перед початком робочої зміни. Для оцінювання взаємного впливу різних виробничих факторів замість векторної функції, яка описує загальний вплив факторів на організм співробітника, в модель введено набір рівнянь множинної регресії, які описують сукупний вплив факторів на окремі параметри стану організму співробітника.

Апробація вдосконаленої моделі проводилася на промисловому підприємстві на прикладі бригади зварювальників (5 осіб). Для оцінювання їх стану використовувались сістолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень та час реакції на світловий подразник. Наведені в статті результати дозволяють зробити висновок про адекватність запропонованої моделі результатам впливу виробничих факторів на організми робітників, які спостерігалися. Відзначено, що результати моделювання в більшості випадків незначно перевищують результати прямих вимірів

Біографії авторів

Maksym Ievlanov, Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра інформаційних управляючих систем

Nataliia Serdiuk, Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп´ютерних інтелектуальних технологій та систем

Andrew Feshchenko, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра організації та технічного забезпечення аварійно-рятувальних робіт

Tetiana Duiunova, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра безпеки життєдіяльності та права

Mykola Kiriienko, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра безпеки життєдіяльності та права

Ihor Cherepnov, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра безпеки життєдіяльності та права

Liudmyla Pivnenko, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Старший викладач

Кафедра безпеки життєдіяльності та права

Vasilij Dyakonov, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва п/в «Докучаєвське-2», Харківський р-н, Харківська обл., Україна, 62483

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра екології та біотехнології

Посилання

  1. Pro skhvalennia Kontseptsiyi Zahalnoderzhavnoi tsilovoi sotsialnoi prohramy zberezhennia i rozvytku trudovoho potentsialu Ukrainy na period do 2017 r. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy No. 851-r vid 22.08.2009 r. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-2009-р
  2. DSTU OHSAS 18001:2010 «Systema upravlinnia hihienoiu ta bezpekoiu pratsi». Available at: http://iso.kiev.ua/drugoe/sert-iso-18001.html
  3. Boon, C., Den Hartog, D. N., Lepak, D. P. (2019). A Systematic Review of Human Resource Management Systems and Their Measurement. Journal of Management, 45 (6), 2498–2537. doi: https://doi.org/10.1177/0149206318818718
  4. Trud-Ekspert. Upravlenie. Available at: http://www.kiout.ru/services/IT/trudcontrol
  5. Avtomatizirovannaya Sistema upravleniya promyshlennoy bezopasnost'yu i ohranoy truda. Modul' «Ohrana truda». Available at: https://asupb.ru/system_modules.php#module1
  6. Avtomatizirovannaya informatsionnaya sistema «Ohrana truda». Available at: https://informsviaz.ru/ru/projects/razrabotka-po/detail.php?ELEMENT_ID=292
  7. Chapman, E. F., Sisk, F. A., Schatten, J., Miles, E. W. (2016). Human resource development and human resource management levers for sustained competitive advantage: Combining isomorphism and differentiation. Journal of Management & Organization, 24 (4), 533–550. doi: https://doi.org/10.1017/jmo.2016.37
  8. Kamble, R., Wankhade, L. (2018). Structural modelling approach: the strategy for productivity enhancement in manufacturing industries. International Journal of Business Excellence, 16 (4), 497. doi: https://doi.org/10.1504/ijbex.2018.096221
  9. De Merich, D., Gnoni, M. G., Malorgio, B. et. al. (2018). A new model proposal for occupational health and safety management in small and medium enterprises. Proceedings of the Summer School Francesco Turco, 101–107.
  10. Masuin, R., Latief, Y., Zagloel, T. Y. (2019). Development of information systems in integrated management systems in order to increase organisational performance in a construction company. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 258, 012012. doi: https://doi.org/10.1088/1755-1315/258/1/012012
  11. Soltanmohammadlou, N., Sadeghi, S., Hon, C. K. H., Mokhtarpour-Khanghah, F. (2019). Real-time locating systems and safety in construction sites: A literature review. Safety Science, 117, 229–242. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssci.2019.04.025
  12. Stege, T. A. M., Bolte, J. F. B., Claassen, L., Timmermans, D. R. M. (2019). Particulate matter exposure in roadwork companies: A mental models study on work safety. Safety Science, 120, 137–145. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssci.2019.06.043
  13. Shakerian, M., Jahangiri, M., Alimohammadlou, M., Nami, M., Choobineh, A. (2019). Individual cognitive factors affecting unsafe acts among Iranian industrial workers: An integrative meta-synthesis interpretive structural modeling (ISM) approach. Safety Science, 120, 89–98. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssci.2019.06.041
  14. Arslan, M., Cruz, C., Ginhac, D. (2019). Semantic trajectory insights for worker safety in dynamic environments. Automation in Construction, 106, 102854. doi: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2019.102854
  15. Wolffe, T. A. M., Whaley, P., Halsall, C., Rooney, A. A., Walker, V. R. (2019). Systematic evidence maps as a novel tool to support evidence-based decision-making in chemicals policy and risk management. Environment International, 130, 104871. doi: https://doi.org/10.1016/j.envint.2019.05.065
  16. Aiello, G., Vallone, M., Catania, P. (2019). Optimising the efficiency of olive harvesting considering operator safety. Biosystems Engineering, 185, 15–24. doi: https://doi.org/10.1016/j.biosystemseng.2019.02.016
  17. Yu, Y., Li, H., Umer, W., Dong, C., Yang, X., Skitmore, M., Wong, A. Y. L. (2019). Automatic Biomechanical Workload Estimation for Construction Workers by Computer Vision and Smart Insoles. Journal of Computing in Civil Engineering, 33 (3), 04019010. doi: https://doi.org/10.1061/(asce)cp.1943-5487.0000827
  18. Luo, X., Li, H., Yang, X., Yu, Y., Cao, D. (2018). Capturing and Understanding Workers’ Activities in Far-Field Surveillance Videos with Deep Action Recognition and Bayesian Nonparametric Learning. Computer-Aided Civil and Infrastructure Engineering, 34 (4), 333–351. doi: https://doi.org/10.1111/mice.12419
  19. Lazzerini, B., Pistolesi, F. (2018). An Integrated Optimization System for Safe Job Assignment Based on Human Factors and Behavior. IEEE Systems Journal, 12 (2), 1158–1169. doi: https://doi.org/10.1109/jsyst.2016.2646843
  20. Serdyuk, N. (2013). Functional task of assessing the influence of harmful production factors on people. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (4 (64)), 22–26. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/16334/13845
  21. Serdyuk, N. N. (2006). Modeli tipa Gammershteyna dlya opisaniya nelineynogo vozdeystviya gruppy faktorov na organizm cheloveka. Radioelektronika i informatika, 1, 111–113.
  22. Dzyundzyuk, B. V., Serdyuk, N. N. (2007). Modeli avtomatizirovannoy podsistemy upravleniya usloviyami truda na rabochem meste operatora radioelektronnyh sredstv. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (4 (25)), 87–96.
  23. Ievlanov, M., Serdyuk, N. (2015). Forming and analysis of requirements to information-analytical system of management by safety of labour in enterprise. Technology audit and production reserves, 4 (3 (24)), 41–45. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.47972
  24. Ievlanov, M., Vasiltcova, N., Panforova, I. (2018). Development of methods for the analysis of functional requirements to an information system for consistency and illogicality. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (2 (91)), 4–11. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.121849
  25. Yevlanov, M. V. (2018). Udoskonalenyi metod syntezu variantiv opysu arkhitektury stvoriuvanoi informatsiynoi systemy. ASU i pribory avtomatiki, 175, 32–41.
  26. Evlanov, M. V., Serdyuk, N. N. (2015). Modeli i metod opredeleniya sostoyaniya organizma sotrudnika predpriyatiya. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu "KhPI". Seriya: Mekhaniko-tekhnolohichni systemy ta kompleksy, 21, 163–169.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-29

Як цитувати

Ievlanov, M., Serdiuk, N., Feshchenko, A., Duiunova, T., Kiriienko, M., Cherepnov, I., Pivnenko, L., & Dyakonov, V. (2020). Вдосконалення математичної моделі зміни стану організму співробітника підприємства. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(10 (103), 32–42. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.195755

Номер

Том 1 № 10 (103) (2020): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Maksym Ievlanov, Nataliia Serdiuk, Andrew Feshchenko, Tetiana Duiunova, Mykola Kiriienko, Ihor Cherepnov, Liudmyla Pivnenko, Vasilij Dyakonov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.