Виявлення нових закономірностей ресурсозберігаючої переробки хромвмісної рудної сировини твердофазним відновленням
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.196653Ключові слова:
хромвмісна оксидна рудна сировина, фазовий аналіз, вуглецевотермія, карбід, легування, відновленняАнотація
Досліджено фізико-хімічні властивості продуктів вуглецевотермічного відновлення оксидної хромвмісної рудної сировини. Це необхідно для визначення параметрів, що знижують втрати Cr при переробці рудних матеріалів і використанні металізованих хромвмісних легуючих добавок у сталеплавильному виробництві. Визначено, що підвищення температури обробки з 1250 K до 1450 K призвело до збільшення прояву Cr23C6 та (Cr, Fe)7C3. При цьому дифракційні максимуми Cr2O3 відповідали тенденції послаблення та після обробки при 1450 K мали залишковий характер. Cr3C2 на дифрактограмах провялявся лише після обробки при 1250 K. Фаза металевого Cr прослідковувалась в зразках після обробки при 1350 K та 1450 K з підсиленням інтенсивності прояву при збільшенні температури нагрівання. Визначено, що мікроструктура продуктів відновлення неоднорідна з присутністю часток різного розміру та хімічного складу.З підвищенням температури відновлення з 1250 Kдо 1350 Kта 1450 Kі розвитком відновних процесів мало місце спікання часток з утворенням губчастої мікроструктури. Виявлено ділянки, що характеризували включення і фази із вмістом Crдо 65,10 % мас., Fe– до 16,13 % мас. Також виявлено окремі локальні ділянки з частками з відносно високим вмістом рудних домішок та вуглецю. З отриманих результатів дослідження витікає, що найбільш прийнятною температурою для відновлення є 1450 K. В цьому випадку забезпечується відновлення з переважанням у фазовому складі Cr металевого та карбідів (Fe, Cr)7C3 і Cr23C6 відносно оксидної складової Cr2O3. При цьому менший залишковий вміст вуглецю обумовлений більш високою ефективністю дії відновника порівняно з іншими температурними режимами. Завдяки губчастій мікроструктурі стає можливим більш швидке розчинення, порівняно із стандартними феросплавами, при цьому реалізується скорочення часу виплавкиПосилання
- Henckens, M. L. C. M., van Ierland, E. C., Driessen, P. P. J., Worrell, E. (2016). Mineral resources: Geological scarcity, market price trends, and future generations. Resources Policy, 49, 102–111. doi: https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2016.04.012
- Petrov, D., Movchan, I. (2017). Comprehensive evaluation of anthropogenic load on environment components under conditions of ferroalloys manufacture. Ecology, Environment and Conservation, 23 (1), 539–543.
- Sekiguchi, N. (2017). Trade specialisation patterns in major steelmaking economies: the role of advanced economies and the implications for rapid growth in emerging market and developing economies in the global steel market. Mineral Economics, 30 (3), 207–227. doi: https://doi.org/10.1007/s13563-017-0110-2
- Hryhoriev, S., Petryshchev, A., Sinyaeva, N., Yurchenko, A., Sklyar, O., Kvitka, S. et. al. (2018). Studying the physicalchemical properties of alloyed metallurgical waste as secondary resourcesaving raw materials. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (12 (94)), 43–48. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.140924
- Zhdanov, A. V., Zhuchkov, V. I., Dashevskii, V. Y., Leont’ev, L. I. (2014). Utilization of ferroalloy-production wastes. Steel in Translation, 44 (3), 236–242. doi: https://doi.org/10.3103/s0967091214030206
- Nosov, S. K., Roshchin, A. V., Roshchin, V. E., Chernyakhovskii, B. P. (2012). Theoretical basis, modern technologies, and innovations of ferrous metallurgy. Russian Metallurgy (Metally), 2012 (12), 1007–1013. doi: https://doi.org/10.1134/s0036029512120099
- Hryhoriev, S., Petryshchev, A., Shyshkanova, G., Yakimtsov, Y., Zhuravel, S., Yamshinskij, M. et. al. (2017). Study into properties of the resourcesaving chromiumcontaining briquetted alloying additive from ore raw materials. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (12 (88)), 38–43. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.108191
- Leont’ev, L. I., Grigorovich, K. V., Kostina, M. V. (2016). The development of new metallurgical materials and technologies. Part 1. Steel in Translation, 46 (1), 6–15. doi: https://doi.org/10.3103/s096709121601006x
- Zhang, Y., Wei, W., Yang, X., Wei, F. (2013). Reduction of Fe and Ni in Fe-Ni-O systems. Journal of Mining and Metallurgy, Section B: Metallurgy, 49 (1), 13–20. doi: https://doi.org/10.2298/jmmb120208038z
- Mechachti, S., Benchiheub, O., Serrai, S., Shalabi, M. (2013). Preparation of iron Powders by Reduction of Rolling Mill Scale. International Journal of Scientific & Engineering Research, 4 (5), 1467–1472.
- Hryhoriev, S., Petryshchev, A., Shyshkanova, G., Zaytseva, T., Frydman, O., Krupey, K. et. al. (2018). A study of environmentally friendly recycling of technogenic chromium and nickel containing waste by the method of solid phase extraction. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (91)), 44–49. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.121615
- Hryhoriev, S., Petryshchev, A., Belokon’, K., Krupey, K., Yamshinskij, M., Fedorov, G. et. al. (2018). Determining the physical-chemical characteristics of the carbon-thermal reduction of scale of tungsten high-speed steels. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (92)), 10–15. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.125988
- Ryabchikov, I. V., Mizin, V. G., Yarovoi, K. I. (2013). Reduction of iron and chromium from oxides by carbon. Steel in Translation, 43 (6), 379–382. doi: https://doi.org/10.3103/s096709121306017x
- Jung, W.-G., Back, G.-S., Johra, F. T., Kim, J.-H., Chang, Y.-C., Yoo, S.-J. (2018). Preliminary reduction of chromium ore using Si sludge generated in silicon wafer manufacturing process. Journal of Mining and Metallurgy, Section B: Metallurgy, 54 (1), 29–37. doi: https://doi.org/10.2298/jmmb170520054j
- Zhao, L., Wang, L., Chen, D., Zhao, H., Liu, Y., Qi, T. (2015). Behaviors of vanadium and chromium in coal-based direct reduction of high-chromium vanadium-bearing titanomagnetite concentrates followed by magnetic separation. Transactions of Nonferrous Metals Society of China, 25 (4), 1325–1333. doi: https://doi.org/10.1016/s1003-6326(15)63731-1
- Ryabchikov, I. V., Belov, B. F., Mizin, V. G. (2014). Reactions of metal oxides with carbon. Steel in Translation, 44 (5), 368–373. doi: https://doi.org/10.3103/s0967091214050118
- Simonov, V. K., Grishin, A. M. (2013). Thermodynamic analysis and the mechanism of the solid-phase reduction of Cr2O3 with carbon: Part 1. Russian Metallurgy (Metally), 2013 (6), 425–429. doi: https://doi.org/10.1134/s0036029513060153
- Simonov, V. K., Grishin, A. M. (2013). Thermodynamic analysis and the mechanism of the solid-phase reduction of Cr2O3 with carbon: Part 2. Russian Metallurgy (Metally), 2013 (6), 430–434. doi: https://doi.org/10.1134/s0036029513060165
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Viacheslav Borysov, Ihor Hevko, Oleksii Torubara, Svitlana Borysova, Dmitry Milko, Dmytro Zhuravel, Bohdan Tsymbal, Viacheslav Bratishko, Kyrylo Samoichuk, Yulia Postol
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.