Експертно-аналітична оцінка екологічної безпеки процесів поводження з твердими побутовими відходами

Автор(и)

  • Ihor Honcharenko Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0002-5205-7506
  • Lyudmula Anishchenko Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0003-2993-7828
  • Leonid Pisnia Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0002-3603-9412

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.197007

Ключові слова:

екологічна безпека, системний аналіз, поводження з відходами, метод аналізу ієрархій

Анотація

Одним з ключових показників розвитку регіонів є екологічно безпечне поводження з відходами, у тому числі побутовими. Виконання таких завдань потребує створення ефективної системи управління побутовими відходами. Механізм вирішення цієї проблеми було запропоновано в представленій роботі. На відміну від існуючих, в ньому комплексно враховані як формування екологічних небезпек на всіх етапах життєвого циклу поводження, так і обґрунтовані та визначені пріоритети необхідних заходів управління місцевого, регіонального та державного рівнів, що мають якісну та кількісну експертну оцінку.

Проведене дослідження ієрархії відходів за директивою ЕС 2008/98/ЄС саме методом аналізу ієрархій дозволило визначити не тільки пріоритети заходів по забезпеченню екологічної безпеки процесу поводження ТПВ, а й вплив (значення) заходу на кожному з етапів. За проведеними розрахунками внески в загальну небезпеку склали: видалення – 46,15 %; утилізація – 24,02 %; знешкодження – 10,95 %; утворення – 10,95 %; збір – 5,14 %; транспортування – 2,79 %.

Оцінка характеристик чинників дозволила з’ясувати, що найбільшої уваги під час формування небезпеки потребують умови поводження, внесок яких складає – 54,95 % від усіх чинників.

Дієвість впровадження заходів для забезпечення нормативної екологічної безпеки має розподілятися так: місцеві – 60,22 %, регіональні – 22,55 %, загальнодержавні – 17,23 %.

В ході дослідження встановлено, що формування освіченості, свідомості та раціонального споживання є найбільш дієвим із заходів забезпечення екологічної безпеки і складає – 27,55 % серед тринадцяти оцінюваних заходів.

Використання запропонованого методу дозволить приймати обґрунтовані управлінські рішення по відношенню не тільки до всієї системи поводження з побутовими відходами, а й відносно кожного з етапів – від утворення до оперування.

Даний метод є досить простим у використанні та може бути застосований як на державному або регіональному рівні, так і на рівні місцевої влади

Біографії авторів

Ihor Honcharenko, Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166

Лабораторія оцінки впливу на навколишнє середовище та екологічної експертизи

Lyudmula Anishchenko, Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166

Доктор технічних наук, доцент

Лабораторія оцінки впливу на навколишнє середовище та екологічної експертизи

Leonid Pisnia, Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166

Кандидат технічних наук

Лабораторія оцінки впливу на навколишнє середовище та екологічної експертизи

Посилання

  1. Kaza, S., Yao, L., Bhada-Tata, P., Van Woerden, F. (2018). What a Waste 2.0: A Global Snapshot of Solid Waste Management to 2050. World Bank. doi: https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1329-0
  2. Mishchenko, V. S., Makovetska, Yu. M., Omelianenko, T. L. (2013). Instytutsionalnyi rozvytok sfery povodzhennia z vidkhodamy v Ukraini: na shliakhu yevropeiskoi intehratsiyi. K.: Derzhavna ustanova «Instytut ekonomiky pryrodokorystuvannia ta staloho rozvytku Natsionalnoi akademiyi nauk Ukrainy», 192. Available at: http://ecos.kiev.ua/publications/monographies/view/29
  3. Song, Q., Li, J., Zeng, X. (2015). Minimizing the increasing solid waste through zero waste strategy. Journal of Cleaner Production, 104, 199–210. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2014.08.027
  4. Rasmeni, Z. Z., Madyira, D. M. (2019). A Review of the Current Municipal Solid Waste Management Practices in Johannesburg City Townships. Procedia Manufacturing, 35, 1025–1031. doi: https://doi.org/10.1016/j.promfg.2019.06.052
  5. Preziosi, E., Frollini, E., Zoppini, A., Ghergo, S., Melita, M., Parrone, D. et. al. (2019). Disentangling natural and anthropogenic impacts on groundwater by hydrogeochemical, isotopic and microbiological data: Hints from a municipal solid waste landfill. Waste Management, 84, 245–255. doi: https://doi.org/10.1016/j.wasman.2018.12.005
  6. Chithra, K., Anilkumar, P. P., Naseer, M. A. (2016). Municipal Solid Waste Management, a Major Impacted Sector of Urban Environment Due to Residential Land Use Activities- Study of Kozhikode City. Procedia Environmental Sciences, 35, 110–118. doi: https://doi.org/10.1016/j.proenv.2016.07.055
  7. Malinauskaite, J., Jouhara, H., Czajczyńska, D., Stanchev, P., Katsou, E., Rostkowski, P. et. al. (2017). Municipal solid waste management and waste-to-energy in the context of a circular economy and energy recycling in Europe. Energy, 141, 2013–2044. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2017.11.128
  8. Casazza, M., Huisingh, D., Ulgiati, S., Severino, V., Liu, G., Lega, M. (2019). Product Service System-based Municipal Solid Waste circular management platform in Campania Region (Italy): a preliminary analysis. Procedia CIRP, 83, 224–229. doi: https://doi.org/10.1016/j.procir.2019.03.085
  9. Krounbi, L., Enders, A., van Es, H., Woolf, D., von Herzen, B., Lehmann, J. (2019). Biological and thermochemical conversion of human solid waste to soil amendments. Waste Management, 89, 366–378. doi: https://doi.org/10.1016/j.wasman.2019.04.010
  10. Gentil, E. C., Damgaard, A., Hauschild, M., Finnveden, G., Eriksson, O., Thorneloe, S. et. al. (2010). Models for waste life cycle assessment: Review of technical assumptions. Waste Management, 30 (12), 2636–2648. doi: https://doi.org/10.1016/j.wasman.2010.06.004
  11. Ghinoi, S., Silvestri, F., Steiner, B. (2020). Toward the creation of novel food waste management systems: A network approach. Journal of Cleaner Production, 246, 118987. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.118987
  12. Directive 2008/98/EC of the European Parliament and of the Council of 19 November 2008 on waste and repealing certain Directives (Text with EEA relevance) (2008). Official Journal of the European Union. Available at: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2008/98/oj
  13. Cole, C., Gnanapragasam, A., Cooper, T., Singh, J. (2019). An assessment of achievements of the WEEE Directive in promoting movement up the waste hierarchy: experiences in the UK. Waste Management, 87, 417–427. doi: https://doi.org/10.1016/j.wasman.2019.01.046
  14. Shageev, D. A. (2019). Methods of development of coordinated managerial decisions for selection of efficient projects. Part 1. Vestnik Yuzhno-Ural'skogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Ekonomika i menedzhment, 13 (2), 145–164. doi: https://doi.org/10.14529/em190218
  15. Saati, T. L. (2008). Prinyatie resheniy pri zavisimostyah i obratnyh svyazyah: Analiticheskie seti. Moscow: Izdatel'stvo LKI, 360.
  16. Saaty, T. L. (2016). Relative Measurement and Its Generalization in Decision Making. Why Pairwise Comparisons are Central in Mathematics for the Measurement of Intangible Factors. Cloud of science, 3 (2). Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/otnositelnoe-izmerenie-i-ego-obobschenie-v-prinyatii-resheniy-pochemu-parnye-sravneniya-yavlyayutsya-klyuchevymi-v-matematike-dlya
  17. Anishchenko, L. Ya. (2009). Teoreticheskoe obosnovanie kombinirovannogo metoda prinyatiya resheniy v zadachah mnogokriterial'noy kompleksnoy otsenki vozdeystviya i upravleniya ekologicheskoy bezopasnost'yu protyazhennyh gidrotehnicheskih sooruzheniy. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (2 (38)), 21–28. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/3191/2994
  18. Lysenko, O. I., Yakovlev, Ye. O., Chumachenko, S. M., Pisnia, L. A. (2007). Ekspertno-analitychne otsiniuvannia v zadachakh ekolohichnoi bezpeky. Mify ta realnist. Zb. prats Natsionalnoho NDTs OT i VB Ukrainy, «Voienno-ekolohichna dumka», 2, 18–26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-29

Як цитувати

Honcharenko, I., Anishchenko, L., & Pisnia, L. (2020). Експертно-аналітична оцінка екологічної безпеки процесів поводження з твердими побутовими відходами. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(10 (103), 63–76. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.197007

Номер

Том 1 № 10 (103) (2020): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Ihor Honcharenko, Lyudmula Anishchenko, Leonid Pisnia

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.