Комп'ютерна реалізація алгоритму рекурсії при визначенні натягу нитки на технологічному устаткуванні на основі отриманих математичних залежностей

Автор(и)

  • Volodymyr Shcherban’ Київський національний університет технологій та дизайну вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011, Україна https://orcid.org/0000-0002-4274-4425
  • Julia Makarenko Київський національний університет технологій та дизайну вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011, Україна https://orcid.org/0000-0003-0884-6097
  • Andrey Petko Київський національний університет технологій та дизайну вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011, Україна https://orcid.org/0000-0003-2548-8949
  • Gennadiy Melnyk Київський національний університет технологій та дизайну вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011, Україна https://orcid.org/0000-0002-0002-7663
  • Yury Shcherban’ Державний вищий навчальний заклад «Київський коледж легкої промисловості» вул. Івана Кудрі, 29, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0001-5024-8387
  • Hanna Shchutska Державний вищий навчальний заклад «Київський коледж легкої промисловості» вул. Івана Кудрі, 29, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-7182-8556

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.198286

Ключові слова:

алгоритм рекурсії, натяг нитки, напрямна поверхня, радіус кривизни, кут охоплення

Анотація

Проведеними дослідженнями комп'ютерної реалізації алгоритму визначення натягу нитки на технологічному устаткуванні з використанням рекурсії визначені значення натягу ниток перед зоною формування тканини і трикотажу на технологічному устаткуванні. Доведено, що на величину натягу ниток перед зоною формування впливають число направляючих на кожній конкретній технологічній машині, радіус кривизни направляючої, кут охоплення ниткою направляючої, кут радіального охоплення нитки, фізико-механічні| і структурні характеристики нитки. Значення кутів| охоплення ниткою направляючих і кутів| радіального охоплення нитки поверхнею направляючої визначаються геометричними параметрами і конструкцією як системи подачі нитки на технологічному устаткуванні, так і конструкцією направляючих. Завдяки цьому стало можливим ще на початковій стадії проектування технологічного процесу визначати натяг нитки перед зоною формування залежно від геометричних і конструктивних параметрів устаткування і фізико-механічних і структурних характеристик нитки. Різниця 2–6 % між експериментальними та розрахунковими значеннями натягу підтверджує коректність зроблених допущень при побудові моделі взаємодії нитки з направляючою з урахуванням її фізико-механічних і структурних характеристик і можливість використання рекурсії при послідовному визначенні натягу по зонах технологічного устаткування від зони входу до зони формування тканини і трикотажу. Зокрема встановлено, що натяг нитки зростає від зони до зони і досягає свого максимуму перед зоною формування. Показано, що збільшення натягу на 9–15 % призводить до порушення технологічного процесу і до обриву нитки.

Таким чином, є підстави стверджувати про можливість, ще на початковій стадії проектування технологічного процесу виготовлення тканини і трикотажу, спрямованого регулювання натягу нитки перед зоною формування тканини і трикотажу. Це досягається за рахунок коригування геометричних параметрів і конструкції як системи подачі нитки на технологічному устаткуванні, так і конкретних направляючих, що дозволить мінімізувати значення натягу нитки

Біографії авторів

Volodymyr Shcherban’, Київський національний університет технологій та дизайну вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра комп’ютерних наук та технологій

Julia Makarenko, Київський національний університет технологій та дизайну вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011

Аспірант

Кафедра комп'ютерних наук і технологій

Andrey Petko, Київський національний університет технологій та дизайну вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011

Аспірант

Кафедра комп'ютерних наук і технологій

Gennadiy Melnyk, Київський національний університет технологій та дизайну вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерних наук та технологій

Yury Shcherban’, Державний вищий навчальний заклад «Київський коледж легкої промисловості» вул. Івана Кудрі, 29, м. Київ, Україна, 01601

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра технологій легкої промисловості

Hanna Shchutska, Державний вищий навчальний заклад «Київський коледж легкої промисловості» вул. Івана Кудрі, 29, м. Київ, Україна, 01601

Доктор технічних наук, доцент, директор державного вищого навчального закладу

Кафедра технологій легкої промисловості

Посилання

  1. Shcherban’, V. Yu., Melnyk, G. V., Sholudko, M. I., Kalashnyk, V. Yu. (2018). Warp yarn tension during fabric formation. Fibres and Textiles, 25 (2), 97–104. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2018/2/VaT_2018_2_16.pdf
  2. Ahmeda, T., Sarkerb, J., Ashiquec, S. M. (2017). Loom Settings and Fabric Structure: Two Major Influencing Factors of Warp Tension Variation. American Scientific Research Journal for Engineering, Technology, and Sciences, 29 (1), 68–79. Available at: https://pdfs.semanticscholar.org/553d/8d285f549d44b6135b817c73724da1695fd1.pdf
  3. Kim, S. J., Kim, H. A. (2017). Effect of fabric structural parameters and weaving conditions to warp tension of aramid fabrics for protective garments. Textile Research Journal, 88 (9), 987–1001. doi: https://doi.org/10.1177/0040517517693981
  4. Shcherban’, V., Melnyk, G., Sholudko, M., Kolysko, O., Kalashnyk, V. (2019). Improvement of structure and technology of manufacture of multilayer technical fabric. Fibres and Textiles, 26 (2), 54–63. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2019/2/VaT_2019_2_10.pdf
  5. Shcherban’, V. Yu., Melnyk, G. V., Sholudko, M. I., Kolysko, O. Z., Kalashnyk, V. Yu. (2018). Yarn tension while knitting textile fabric. Fibres and Textiles, 25 (3), 74–83. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2018/3/VaT_2018_3_12.pdf
  6. Koo, Y.-S., Kim, H.-D. (2002). Friction of Cotton Yarn in Relation to Fluff Formation on Circular Knitting Machines. Textile Research Journal, 72 (1), 17–20. doi: https://doi.org/10.1177/004051750207200103
  7. Syed, U., Jhatial, R. A., Peerzada, M. H. (2013). Influence of Warp Yarn Tension on Cotton Woven Fabric Structures. Mehran University Research Journal of Engineering and Technology, 32 (1), 125–132. Available at: https://www.ingentaconnect.com/content/doaj/02547821/2013/00000032/00000001/art00015
  8. Weber, M. O., Ehrmann, A. (2012). Necessary modification of the Euler-Eytelwein formula for knitting machines. The Journal of The Textile Institute, 103 (6), 687–690. Available at: https://pubag.nal.usda.gov/catalog/342784
  9. De Vasconcelos, F. B., Marcicano, J. P. P., Sanches, R. A. (2015). Influence of yarn tension variations before the positive feed on the characteristics of knitted fabrics. Textile Research Journal, 85 (17), 1864–1871. doi: https://doi.org/10.1177/0040517515576327
  10. Kovar, R. (2007). Impact of directions on frictional properties of a knitted fabric. Fibres and Textiles, 2, 15–20. Available at: http://vat.ft.tul.cz/Archive/VaT_2007_2.pdf
  11. Sodomka, L., Chrpová, E. (2008). Method of determination of euler friction coefficients of textiles. Fibres and Textiles, 2-3, 28–33. Available at: http://vat.ft.tul.cz/Archive/VaT_2008_2_3.pdf
  12. Liu X., Chen N., Feng X. Effect of Yarn Parameters on the Knittability of Glass Ply Yarn. Fibres & Textiles in Eastem Europe, 16 (5), 90–93. Available at: http://www.fibtex.lodz.pl/article152.html
  13. Donmez, S., Marmarali, A. (2004). A Model for Predicting a Yarn’s Knittability. Textile Research Journal, 74 (12), 1049–1054. Available at: https://pubag.nal.usda.gov/catalog/6168497
  14. Shcherban, V., Korogod, G., Chaban, V., Kolysko, O., Shcherban’, Y., Shchutska, G. (2019). Computer simulation methods of redundant measurements with the nonlinear transformation function. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (5 (98)), 16–22. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.160830
  15. Kondratov, V. T., Korogod, A. A. (2017). Redundant pyrometry: the condition and development prospects. Measuring and Computing Devices in Technological Processes, 2, 37–46. Available at: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/vottp/2017/2017_2/jrn/pdf/6.pdf
  16. Shcherban’, V., Makarenko, J., Melnyk, G., Shcherban’, Y., Petko, A., Kirichenko, A. (2019). Effect of the yarn structure on the tension degree when interacting with high-curved guides. Fibres and Textiles, 26 (4), 59–68. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2019/4/VaT_2019_4_8.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-30

Як цитувати

Shcherban’, V., Makarenko, J., Petko, A., Melnyk, G., Shcherban’, Y., & Shchutska, H. (2020). Комп’ютерна реалізація алгоритму рекурсії при визначенні натягу нитки на технологічному устаткуванні на основі отриманих математичних залежностей. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(1 (104), 41–50. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.198286

Номер

Том 2 № 1 (104) (2020): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Volodymyr Shcherban, Julia Makarenko, Andrey Petko, Gennadiy Melnyk, Yury Shcherban, Hanna Shchutska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.