Гомогенізація різномодульних композитів при їх поздовжньому деформуванні
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.199968Ключові слова:
гомогенізація, різномодульний трансверсально-ізотропний композит, напруження, переміщення, деформації, ефективні сталіАнотація
Запропоновано модель гомогенізації трансверсально-ізотропного композитного матеріалу, механічні характеристики якого при поздовжньому розтягу та стиску відрізняються між собою. На її основі отримано поздовжній модуль пружності першого роду та коефіцієнт Пуассона для різномодульного композиту. Ці показники необхідні для проектування елементів конструкцій, що виготовляються з композитів. Об’єктом дослідження є односпрямований волокнистий композит, що складається з ізотропних пружних матриці та волокна. Для визначення ефективних пружних сталих пропонується підхід, що ґрунтується на використанні умов узгодження переміщень точок гомогенізованого композиту, матриці та волокна.
Спочатку визначаються переміщення та напруження для точок матриці та волокна при їх сумісному осесиметричному розтягу. Для розв’язання цієї задачі попередньо отримано рівняння різномодульної теорії пружності. Аналогічні компоненти напружено-деформованого стану визначаються при такому ж деформуванні циліндричної комірки з однорідного трансверсально-ізотропного композиту. Умовами узгодженості переміщень, отриманих при розв’язанні вказаних задач, є рівність осьових переміщень у довільному перерізі композиту площиною, паралельною площині ізотропії, та радіальних переміщень на поверхні комірки композиту. У результаті використання цих умов отримано формули для ефективних констант – поздовжнього модуля пружності першого роду та коефіцієнта Пуассона, що виражають ці показники через механічні характеристики матриці та волокна, а також частку волокна у об’ємі комірки композита. Аналогічні формули отримано для поздовжнього стиску.
Отримані ефективні пружні характеристики трансверсально-ізотропного композиту можуть бути використані при розрахунку напружено-деформованого стану виготовлених з нього елементів конструкцій. При цьому враховуються відмінності у значеннях напружень та деформацій при осьових розтягу та стискуПосилання
- Klasztorny, M., Konderla, P., Piekarski, R. (2009). An exact stiffness theory for unidirectional xFRP composites. Mechanics of Composite Materials, 45 (1), 77–104. doi: https://doi.org/10.1007/s11029-009-9064-y
- Cruz-González, O. L., Rodríguez-Ramos, R., Otero, J. A., Bravo-Castillero, J., Guinovart-Díaz, R., Martínez-Rosado, R. et. al. (2018). Viscoelastic effective properties for composites with rectangular cross-section fibers using the asymptotic homogenization method. Generalized Models and Non-Classical Approaches in Complex Materials 1, 203–222. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-72440-9_10
- Daridon, L., Licht, C., Orankitjaroen, S., Pagano, S. (2016). Periodic homogenization for Kelvin-Voigt viscoelastic media with a Kelvin-Voigt viscoelastic interphase. European Journal of Mechanics - A/Solids, 58, 163–171. doi: https://doi.org/10.1016/j.euromechsol.2015.12.007
- Pathan, M. V., Tagarielli, V. L., Patsias, S. (2017). Numerical predictions of the anisotropic viscoelastic response of uni-directional fibre composites. Composites Part A: Applied Science and Manufacturing, 93, 18–32. doi: https://doi.org/10.1016/j.compositesa.2016.10.029
- Grebenyuk, S., Klymenko, M., Titova, O., Boguslavska, A. (2015). Effective longitudinal elastic modulus of the composite with viscoelastic matrix and transtropic fiber. 20th International Scientific Conference Mechanika. Kaunas: Kaunas University of Tehnology, 96–100.
- Wang, Y., Huang, Z. (2017). A Review of Analytical Micromechanics Models on Composite Elastoplastic Behaviour. Procedia Engineering, 173, 1283–1290. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2016.12.159
- Zhang, L., Yu, W. (2015). Variational asymptotic homogenization of elastoplastic composites. Composite Structures, 133, 947–958. doi: https://doi.org/10.1016/j.compstruct.2015.07.117
- Ambartsumyan, S. A. (1982). Raznomodul'naya teoriya uprugosti. Moscow: Nauka, 320.
- TSvelodu, I. Yu. (2008). O raznomodul'noy teorii uprugosti. Prikladnaya matematika i teoreticheskaya fizika, 49 (1), 157–164.
- Yershova, A. U., Martirosov, M. I. (2015). Experimental study heterogeneous polymer composites with finely divided filler. Stroitel'naya mehanika inzhenernyh konstruktsiy i sooruzheniy, 5, 68–72.
- Bessonov, D. E., Zezin, Yu. P., Lomakin, E. V. (2009). Multimodulus Behevior of the Grained Composites on the Base of Unsaturated Polyetheres. Izvestiya Saratovskogo universiteta. Novaya seriya. Seriya Matematika. Mehanika. Informatika, 9 (4), 9–13.
- Pakhomov, B. M. (2017). Alternative model of isotropic material with different modulus. Herald of the Bauman Moscow State Technical University. Series Mechanical Engineering, 6, 35–45. doi: https://doi.org/10.18698/0236-3941-2017-6-35-48
- Nassef, A. S. E., Dahim, M. A. (2016). New Bi-modular Material Approach to Buckling Problem of Reinforced Concrete Columns. Mechanical Engineering Research, 6 (1), 19–28. doi: https://doi.org/10.5539/mer.v6n1p19
- Grebenyuk, S., Klymenko, M., Smoliankova, T., Koval, R. (2019). Effective Characteristics of the Multi-Modular Composites under Transverse Stretching. Materials Science Forum, 968, 511–518. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/msf.968.511
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Sergii Grebenyuk, Tetiana Smoliankova, Mykhailo Klymenko, Oleksii Kudin
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.