Моделі надзвичайних ситуацій техногенного характеру для систем підтримки прийняття рішень
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.201736Ключові слова:
надзвичайна ситуація, нечітка ситуація, експертна інформація, системи підтримки прийняття рішеньАнотація
Розглядаються питання контролю та попередження виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Завчасне виявлення критичних станів, точність та достовірність параметрів систем моніторингу є запорукою запобігання техногенним катастрофам різного рівня.
Запропоновано модель надзвичайної ситуації як нечіткої ситуації, що базується на теорії нечітких множин та понятті лінгвістичної змінної, визначена множина показників, які повністю описують вражаючі фактори надзвичайної ситуації. Множина показників є об’єднанням як кількісних, так і якісних даних. Показано, що запропонована нечітка модель узгоджується з характеристикам та умовами виникнення надзвичайної ситуації на об’єктах критичної інфраструктури і, в той же час, дає можливість обробки як кількісних так і якісних показників. Такий підхід дозволяє використовувати нечіткі відношення для формування груп подібності і будувати бази правил в системах підтримки прийняття рішень з урахуванням подібності ситуацій, що підвищує ефективність систем підтримки прийняття рішень.
В екстремальних умовах оперативне прийняття кваліфікованих управлінських рішень є найважливішою задачею, яка вирішується, в тому числі, за допомогою систем підтримки прийняття рішень. Оскільки для формування бази правил інтелектуальних системи необхідним є залучення експертів, в роботі запропоновано метод представлення та обробки експертних даних що дозволяє визначити характеристики їх узгодженості і обрати відповідний метод обробки. Запропоновані підходи до моделювання надзвичайних ситуацій дозволять проводити ідентифікацію ситуацій з метою контролю, попередження та формуванні комплексу дій у випадку настання надзвичайної ситуації, що дозволить зберегти людські життя та природні ресурсиПосилання
- Loboichenko, V. (2019). Development of the procedure of identification of hazardous factors at low-tonnage chemical production objects. Problems of Emergency Situations, 2 (30), 176–186. Available at: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/10608/1/15loboychenko.pdf
- Minimum standards for protection, gender and inclusion in emergencies (2018). International Federation of Red Cross and Red Crescent Societies. Geneva, 116. Available at: https://media.ifrc.org/ifrc/wp-content/uploads/sites/5/2018/11/Minimum-standards-for-protection-gender-and-inclusion-in-emergencies-LR.pdf
- Portyanko, T. M., Rotte, S. V., Pshenyshnaia, N. M. (2018). Analysis of historical aspects of development of technogenic safety. Humanitarnyi visnyk. Ser.: Istorychni nauky, 12, 128–136.
- Jung, S., Woo, J., Kang, C. (2020). Analysis of severe industrial accidents caused by hazardous chemicals in South Korea from January 2008 to June 2018. Safety Science, 124, 104580. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssci.2019.104580
- Natural catastrophes and man-made disasters in 2018: “secondary” perils on the frontline (2019). Swiss Re Institute. No. 2/2019. Available at: https://www.swissre.com/dam/jcr:c37eb0e4-c0b9-4a9f-9954-3d0bb4339bfd/sigma2_2019_en.pdf
- Adikaram, K. K. N. B., Nawarathna, C. M. (2018). Business sector preparedness in disaster management: case study with businesses in Southern Sri Lanka in both aspects of natural and technological disasters. Procedia Engineering, 212, 918–920. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2018.01.118
- Murray, S. L., Harputlu, E., Mentzer, R. A., Mannan, M. S. (2014). Modeling operators' emergency response time for chemical processing operations. Journal of Emergency Management, 12 (6), 479. doi: https://doi.org/10.5055/jem.2014.0211
- Su, J., Guo, C., Zang, H., Yang, F., Huang, D., Gao, X., Zhao, Y. (2018). A multi-setpoint delay-timer alarming strategy for industrial alarm monitoring. Journal of Loss Prevention in the Process Industries, 54, 1–9. doi: https://doi.org/10.1016/j.jlp.2018.02.004
- Zhang, Z.-X., Wang, L., Wang, Y.-M. (2018). An Emergency Decision Making Method Based on Prospect Theory for Different Emergency Situations. International Journal of Disaster Risk Science, 9 (3), 407–420. doi: https://doi.org/10.1007/s13753-018-0173-x
- Longo, F., Nicoletti, L., Padovano, A. (2019). Emergency preparedness in industrial plants: A forward-looking solution based on industry 4.0 enabling technologies. Computers in Industry, 105, 99–122. doi: https://doi.org/10.1016/j.compind.2018.12.003
- Zharikova, M., Sherstjuk, V. (2015). Development of the model of natural emergencies in decision support system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (4 (73)), 62–69. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.37801
- Katsman, M. D., Rodkevich, O. G. (2015). Informative model of authentication ecologically of extraordinary near-accidents. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho universytetu Povitrianykh Syl, 1 (42), 126–131. Available at: http://www.hups.mil.gov.ua/periodic-app/article/4167
- Rogozin, A. S., Homenko, V. S. (2011). A mathematical model of liquidation of emergency situations. Problemy nadzvychainykh sytuatsiy, 14, 143–147. Available at: https://nuczu.edu.ua/sciencearchive/ProblemsOfEmergencies/vol14/Rogozin.pdf
- Grant, E., Salmon, P. M., Stevens, N. J., Goode, N., Read, G. J. (2018). Back to the future: What do accident causation models tell us about accident prediction? Safety Science, 104, 99–109. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssci.2017.12.018
- Lytvyn, V. V., Darevych, R. R., Dosyn, D. G., Melnyk, A. S., Mazur, A. A. (2011). Searching for Relevant Precedent Based on Adaptive Ontology. Shtuchnyi intelekt, 2, 35–44. Available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58840
- Bimba, A. T., Idris, N., Al-Hunaiyyan, A., Mahmud, R. B., Abdelaziz, A., Khan, S., Chang, V. (2016). Towards knowledge modeling and manipulation technologies: A survey. International Journal of Information Management, 36 (6), 857–871. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2016.05.022
- Strelec, V. M., Loboichenko, V. M. (2013). Improvement in the method of expert estimates for the occupational risk. Problemy nadzvychainykh sytuatsiy, 17, 198–204. Available at: https://nuczu.edu.ua/sciencearchive/ProblemsOfEmergencies/vol17/23.pdf
- Pro identyfikatsiyu ta deklaruvannia bezpeky obiektiv pidvyshchenoi nebezpeky. Postanova vid 11.07.2002 No. 956. Kabinet Ministriv Ukrainy. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/shou/956-2002-%D0%BF/page
- Melihov, A. N., Bershteyn, L. S., Korovin, S. Ya. (1990). Situatsionnye sovetuyushchie sistemy s nechetkoy logikoy. Moscow, 272.
- Ulianovskaya, Yu. (2016). Information technology for treatment of results expert estimation with fuzzy character input data. An International Quarterly Journal on Economics of Technology and Modelling Processes, 5 (4), 55–60. Available at: https://www.infona.pl/resource/bwmeta1.element.baztech-dc538a41-176b-4ecf-8157-22272a913466
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Vadim Yakovenko, Yuliia Ulianovska, Tetiana Yakovenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.