Вдосконалення методу аналізу вимог до інформаційної системи на невідповідність

Автор(и)

  • Nataliya Vasiltcova Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0002-4043-487X
  • Iryna Panforova Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0001-7032-9109
  • Olga Neumyvakina Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0001-6936-6543

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.205518

Ключові слова:

функціональна вимога, знання-орієнтований опис, аналіз вимог, непротиріччя, фрейм, інформаційна система

Анотація

Сучасні представлення характеристик функціональних вимог практично повністю не мають формалізованих описів. Тому використання існуючих методів аналізу вимог стикається з проблемами формального підтвердження чи спростування наявності у функціональної вимоги відповідної характеристики. Особливо сильно дані проблеми виявляються під час аналізу функціональних вимог на непротиріччя.

Для усунення цих проблем поставлено задачу розробки формалізованих описів ситуацій повної та часткової невідповідності знання-орієнтованих описів функціональних вимог та вдосконалення на основі отриманих описів існуючого методу аналізу функціональних вимог інформаційної системи, яка створюється чи модифікується, на непротиріччя. В якості формального опису функціональної вимоги до інформаційної системи, що аналізується, використаний знання-орієнтований опис, який базується на фреймах. Під час вирішення цієї задачі були розроблені формалізовані описи ситуацій повного протиріччя та часткової невідповідності описів фреймів функціональних вимог, які аналізуються. Показано, що ситуація повного протиріччя є частковим випадком ситуації часткової невідповідності описів фреймів, які аналізуються. Даний результат було покладено до основи вдосконаленого методу аналізу окремих фреймів описів функціональних вимог на непротиріччя. Вдосконалений метод дозволяє не тільки виявляти ситуації повного протиріччя та часткової невідповідності фреймів, які аналізуються, але й кількісно оцінювати ступінь виявленої невідповідності.

Апробація початкового та вдосконаленого методів проводилася під час аналізу функціональних вимог задачі планування індивідуальної діяльності науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти. Було розглянуто три типові ситуації, які можуть виникнути під час аналізу функціональних вимог на непротиріччя. Показано, що вдосконалений метод дозволяє знайти більшу кількість помилок в описах функціональних вимог

Біографії авторів

Nataliya Vasiltcova, Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інформаційних управляючих систем

Iryna Panforova, Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інформаційних управляючих систем

Olga Neumyvakina, Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166

Кандидат технічних наук, провідний інженер

Навчально-дослідний відділ

Посилання

  1. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) (2013). Newton Square: Project Management Institute, Inc., 586.
  2. GOST R 57193-2016. Systems and software engineering. System life cycle processes (ISO/IEC/IEEE 15288:2015, NEQ) (2016). Moscow: Standartinform, 98.
  3. Maguire, M., Bevan, N. (2002). User Requirements Analysis. Usability, 133–148. doi: https://doi.org/10.1007/978-0-387-35610-5_9
  4. Stowell, F., Cooray, S. (2017). The Appreciative System, Learning And Its Impact Upon Is Design. Communications of the Association for Information Systems, 40, 93–119. doi: https://doi.org/10.17705/1cais.04006
  5. Ferreira Martins, H., Carvalho de Oliveira Junior, A., Dias Canedo, E., Dias Kosloski, R. A., Ávila Paldês, R., Costa Oliveira, E. (2019). Design Thinking: Challenges for Software Requirements Elicitation. Information, 10 (12), 371. doi: https://doi.org/10.3390/info10120371
  6. Ali, N., Lai, R. (2016). A method of requirements elicitation and analysis for Global Software Development. Journal of Software: Evolution and Process, 29 (4), e1830. doi: https://doi.org/10.1002/smr.1830
  7. Beimel, D., Kedmi-Shahar, E. (2018). Improving the identification of functional system requirements when novice analysts create use case diagrams: the benefits of applying conceptual mental models. Requirements Engineering, 24 (4), 483–502. doi: https://doi.org/10.1007/s00766-018-0296-z
  8. Asteasuain, F., Braberman, V. (2016). Declaratively building behavior by means of scenario clauses. Requirements Engineering, 22 (2), 239–274. doi: https://doi.org/10.1007/s00766-015-0242-2
  9. Liu, L., Zhou, Q., Liu, J., Cao, Z. (2017). Requirements cybernetics: Elicitation based on user behavioral data. Journal of Systems and Software, 124, 187–194. doi: https://doi.org/10.1016/j.jss.2015.12.030
  10. Yu, Y.-J., Liu, C. (2017). Little Model in Big Data: An Algebraic Approach to Analysing Abstract Software Behaviours. Ruan Jian Xue Bao/Journal of Software, 28 (6), 1488–1497. doi: http://doi.org/10.13328/j.cnki.jos.005229
  11. Ambreen, T., Ikram, N., Usman, M., Niazi, M. (2018). Empirical research in requirements engineering: trends and opportunities. Requirements Engineering, 23 (1), 63–95. doi: https://doi.org/10.1007/s00766-016-0258-2
  12. Kaiya, H., Adachi, K., Chubachi, Y. (2019). Requirements Exploration by Comparing and Combining Models of Different Information Systems. Knowledge-Based Software Engineering: 2018, 64–74. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-97679-2_7
  13. Kim, S.-K., Myers, T., Wendland, M.-F., Lindsay, P. A. (2012). Execution of natural language requirements using State Machines synthesised from Behavior Trees. Journal of Systems and Software, 85 (11), 2652–2664. doi: https://doi.org/10.1016/j.jss.2012.06.013
  14. Cornejo-Aparicio, V., Flores-Silva, S., Bedregal-Alpaca, N., Tupacyupanqui-Jaen, D. (2020). Procedural model for the specification of functional requirements in software construction. RISTI - Revista Iberica de Sistemas e Tecnologias de Informacao, 2020 (E26), 571–586.
  15. Lee, C.-H., Chen, C.-H., Trappey, A. J. C. (2019). A structural service innovation approach for designing smart product service systems: Case study of smart beauty service. Advanced Engineering Informatics, 40, 154–167. doi: https://doi.org/10.1016/j.aei.2019.04.006
  16. Ievlanov, M., Vasiltcova, N., Panforova, I. (2018). Development of methods for the analysis of functional requirements to an information system for consistency and illogicality. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (2 (91)), 4–11. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.121849
  17. Ievlanov, M. (2015). Methods of presenting formulated requirements to the information system at the level of knowledge. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (3 (76)), 4–11. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.47535
  18. Ievlanov, M., Vasiltsova, N., Panfiorova, I. (2014). Web-service registry model improvements. Visnyk Kremenchutskoho natsionalnoho universytetu imeni Mykhaila Ostrohradskoho, 5, 34–41.
  19. RD 50-34.698-90. Avtomatizirovannye sistemy. Trebovaniya k soderzhaniyu dokumentov (2002). Moscow: IPK Izdatel'stvo standartov, 25.
  20. Katsov, I. (2019). Mashinnoe obuchenie dlya biznesa i marketinga. Sankt-Peterburg: Piter, 512.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-30

Як цитувати

Vasiltcova, N., Panforova, I., & Neumyvakina, O. (2020). Вдосконалення методу аналізу вимог до інформаційної системи на невідповідність. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(2 (105), 17–27. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.205518

Номер

Том 3 № 2 (105) (2020): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Nataliya Vasiltcova, Iryna Panforova, Olga Neumyvakina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.