Розробка Wi-Fi-керованого пересувного відео-пристрою на базі Arduino NANO
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.206558Ключові слова:
Wi-Fi, мікроконтролер, Arduino NANO, відео-машинка, дистанційно-керовані пристрої, додаток JoyLite, Arduino IDE, триколісна платформа, кроковий двигун камери, камера, акумуляторАнотація
Описано розробку Wi-Fi-керованої відео-машинки з використанням Arduino NANO. Представлено схему підключення Arduino NANO та додаткових модулів. Актуальність розроблюваної теми підкреслюється підвищенням попиту на використання дистанційно керованих відео пристроїв.
Виконано розробку Wi-Fi-керованого відео-пристрою (машинки), що живиться від акумулятора, який підключено до модулю контролера заряду з micro USB. Можливий час автономної роботи 5-6 годин без підзарядки.
В процесі розробки Wi-Fi-керованої відео-машинки було проведено великий обсяг робіт, серед яких є надання необхідних бібліотек для коректного написання програми і її роботи та зазначені необхідні умови для функціонування пристрою. Також розроблено програму (скетч) для керування двигунами машинки; визначено основні необхідні складові для створення пристрою.
Для роботи мобільного додатку камери починається необхідне завантаження додатку «JoyLite» з AppStore або PlayMarket; після чого на смартфон «підв’язується» мережа Wi-Fi та камера SANNCE HD 720p.
В програмній частині розробки Wi-Fi-керованої відео-машинки з використанням Arduino NANO в програмному середовищі Arduino IDE до мобільного додатку камери SANNCE HD 720p «JoyLite» створено програму (скетч). Дана програма виконує налаштування сигналів з крокових двигунів камери на асинхронні двигуни машинки, а також швидкості руху коліс.
В ході проведених випробувань пристрою виявилося, що Wi-Fi-керованої відео-машинки є чутливість до обмежень її швидкості, а саме швидкість повинна бути не більше 255 об/с.
Розроблена Wi-Fi-керована відео-машинка може використовуватися в різних галузях. Пристрій може використовуватися наприклад, у системах типу «Розумного дому», або у системах охорони, або виконуватися як навчальний проект у курсі робототехнікиПосилання
- Astapkovich, A. M., Vostrikov, A. A., Sergeev, M. B., Chudinovskiy, Yu. G. (2002). Information and control Internet-based systems. Informatsionno-upravlyayushchie sistemy, 1, 12–18.
- Wortmann, F., Flüchter, K. (2015). Internet of Things. Business & Information Systems Engineering, 57 (3), 221–224. doi: https://doi.org/10.1007/s12599-015-0383-3
- Shim, J., Ko, J., Shim, J. (2014). A Study on Training Courses Development and Analysis for Improving the Creativity using Arduino. Journal of Korea Multimedia Society, 17 (4), 514–525. doi: https://doi.org/10.9717/kmms.2014.17.4.514
- Morón, C., Ferrández, D., Saiz, P., Vega, G., Díaz, J. (2017). New Prototype of Photovoltaic Solar Tracker Based on Arduino. Energies, 10 (9), 1298. doi: https://doi.org/10.3390/en10091298
- Sergeyeva, O. V., Robuck, E. A., Pavlenko, N. Y., Dubovik, T. N. (2019). Applications of computer systems based on the Arduino microprocessor system in chemical laboratory. The Eurasian Union of Scientists (ESU), 12 (69 (5)), 34–38.
- Faugel, H., Bobkov, V. (2013). Open source hard- and software: Using Arduino boards to keep old hardware running. Fusion Engineering and Design, 88 (6-8), 1276–1279. doi: https://doi.org/10.1016/j.fusengdes.2012.12.005
- Ocak, M. A. (2018). Where does Arduino’s power come from?: An extended literature review. Journal of Learning and Teaching in Digital Age, 3 (1), 21–34.
- Langbridge, J. A. (2014) Arduino™ Sketches: Tools and Techniques for Programming Wizardry. John Wiley & Sons Inc. doi: https://doi.org/10.1002/9781119183716
- Xia, F., Yang, L. T., Wang, L., Vinel, A. (2012). Internet of Things. International Journal of Communication Systems, 25 (9), 1101–1102. doi: https://doi.org/10.1002/dac.2417
- Pahuja, R., Kumar, N. (2014). Android Mobile Phone Controlled Bluetooth Robot Using 8051 Microcontroller. International Journal of Scientific Engineering and Research, 2 (7), 14–17.
- Juang, H.-S., Lurrr, K.-Y. (2013). Design and control of a two-wheel self-balancing robot using the arduino microcontroller board. 2013 10th IEEE International Conference on Control and Automation (ICCA). doi: https://doi.org/10.1109/icca.2013.6565146
- Kulkarni, C., Grama, S., Suresh, P. G., Krishna, C., Antony, J. (2014). Surveillance Robot Using Arduino Microcontroller, Android APIs and the Internet. 2014 First International Conference on Systems Informatics, Modelling and Simulation, 83–87. Available at: https://ijssst.info/Vol-15/No-5/data/5198a083.pdf
- Azeta, J., Bolu, C. A., Hinvi, D., Abioye, A. A., Boyo, H., Anakhu, P., Onwordi, P. (2019). An Android Based Mobile Robot for Monitoring and Surveillance. Procedia Manufacturing, 35, 1129–1134. doi: https://doi.org/10.1016/j.promfg.2019.06.066
- Chan, T.-F., Shi, K. (2011). Applied Intelligent Control of Induction Motor Drives. John Wiley & Sons. doi: https://doi.org/10.1002/9780470825587
- Driving Motors - DC & Stepper (2006). Interfacing with C++, 197–271. doi: https://doi.org/10.1007/3-540-33581-1_8
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olga Sergeyeva, Victoria Lisenko, Tatiana Dubovik, Mykola Patalakha
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
