Захист телекомунікаційної мережі від природних загроз періоду глобального потепління

Автор(и)

  • Pavlo Anakhov ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" вул. С. Петлюри, 25, м. Київ, Україна, 01032, Україна https://orcid.org/0000-0001-9169-8560
  • Viktoriia Zhebka Державний університет телекомунікацій вул. Солом’янська, 7, м. Київ, Україна, 03110, Україна https://orcid.org/0000-0003-4051-1190
  • Ganna Grynkevych Державний університет телекомунікацій вул. Солом’янська, 7, м. Київ, Україна, 03110, Україна https://orcid.org/0000-0003-1922-5165
  • Anatolii Makarenko Державний університет телекомунікацій вул. Солом’янська, 7, м. Київ, Україна, 03110, Україна https://orcid.org/0000-0002-4081-328X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.206692

Ключові слова:

апаратний ресурс телекомунікаційної мережі, вражаючий фактор небезпеки, природна загроза, стихійне лихо, трирівневе мультиплексування каналів зв’язку

Анотація

Останнім часом у всьому світі зростає кількість катастроф природного характеру, які обумовлені зміною клімату на Землі. Для розробки заходів щодо захисту апаратних ресурсів від наслідків дії стихійних лих використано метод проєктів. Опрацьований згідно його положень метод включає поетапний збір відомостей щодо дії стихійних лих на апаратні ресурси телекомунікаційної мережі, їх аналіз і розробку відповідних протидій.

Виявлені дії і прояви вражаючих факторів, які не увійшли до сімейств відповідних вражаючих факторів переліку "Характер дій і проявів вражаючих факторів природних НС", але дія яких викликається визначеними джерелами потенційних НС і позначається на працездатності апаратних засобів. Розроблена матриця характеру дій і проявів вражаючих факторів природних НС.

На основі Класифікатора надзвичайних ситуацій України побудовано Реєстр природних загроз апаратним засобам телекомунікаційної мережі. Виявлені нові джерела НС, які становлять загрози апаратним засобам (13 позицій). Процес глобального потепління посилив шкідливу дію відомих небезпек і визначив низку нових, які пропонується класифікувати. "Каталізатором" небезпек може стати антропогенний вплив, який відрізняють сприяння змінам клімату, штучна модифікація середовища.

Мінливість природно-антропогенного середовища не дозволяє представити повністю обгрунтовані, детально систематизовані природні загрози, дії і прояви вражаючих факторів та відповідність їх визначеним загрозам. Перелік відомих захисних дій включає організаційні заходи і заходи протидії виявленим загрозам. Відповідно до існуючого досвіду, апаратні ресурси телекомунікаційної мережі мають відповідати принципу надмірності, за якого виконується оперативна реконфігурація. Пропонується застосовувати резервування ліній зв’язку шляхом трирівневого мультиплексування із взаємонезалежними між собою рівнями мультиплексування

Біографії авторів

Pavlo Anakhov, ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" вул. С. Петлюри, 25, м. Київ, Україна, 01032

Інженер

Департамент інфраструктурних систем

Viktoriia Zhebka, Державний університет телекомунікацій вул. Солом’янська, 7, м. Київ, Україна, 03110

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інженерії програмного забезпечення

Ganna Grynkevych, Державний університет телекомунікацій вул. Солом’янська, 7, м. Київ, Україна, 03110

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра телекомунікаційних систем

Anatolii Makarenko, Державний університет телекомунікацій вул. Солом’янська, 7, м. Київ, Україна, 03110

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра мобільних та відеоінформаційних технологій

Посилання

  1. Bondarenko, L. V., Maslova, O. V., Belkina, A. V., Sukhareva, K. V. (2018). Global climate changing and its after-effects. Vestnik of the Plekhanov Russian University of Economics, 2 (98), 84–93. doi: https://doi.org/10.21686/2413-2829-2018-2-84-93
  2. Banholzer, S., Kossin, J., Donner, S. (2014). The Impact of Climate Change on Natural Disasters. Reducing Disaster: Early Warning Systems For Climate Change, 21–49. doi: https://doi.org/10.1007/978-94-017-8598-3_2
  3. Safonov, G. V. (2006). Opasnye posledstviya global'nogo izmeneniya klimata. Moscow: RREC, GOF, WWF Rossii, 20.
  4. Piate natsionalne povidomlennia Ukrainy z pytan zminy klimatu, pidhotovlene na vykonannia statti 4 ta 12 Ramkovoi konventsii OON pro zminu klimatu ta statti 7 Kiotskoho protokolu (proekt) (2009). Kyiv, 281.
  5. Weather and Climate Services in Europe and Central Asia. A Regional Review. World Bank Working Paper No. 151. Washington, D.C. doi: https://doi.org/10.1596/978-0-8213-7585-3
  6. Recommendation ITU-T L.92 (2012). Series L: construction, installation and protection of cables and other elements of outside plant. Disaster management for outside plant facilities.
  7. Recommendation ITU-T L.1502 (2015). Adapting information and communication technology infrastructure to the effects of climate change.
  8. Ospina, A. V., Faulkner, D., Dickerson, K., Bueti, C. (2014). Resilient pathways: the adaptation of the ICT sector to climate change. ITU, 62.
  9. ITU-D Study Group 2. Question 6/2: ICT and climate change. Final Report (2017). Geneva, 64.
  10. Katok, V., Kovtun, A., Rudenko, I. (2005). Biologicheskaya ataka na kabel'. Seti i telekommunikacii, 11, 68–71.
  11. Anakhov, P. V. (2016). Triggering of earthquakes of Azov-Black Sea basin by seiche deformation of the ground. Geodynamics, 1, 155–161. doi: https://doi.org/10.23939/jgd2016.01.155
  12. Shobotov, V. M. (2004). Tsyvilna oborona. Kyiv: "Tsentr navchalnoi literatury", 438.
  13. GOST R 22.0.06-95. Bezopasnost' v chrezvychaynyh situatsiyah. Istochniki prirodnyh chrezvychaynyh situatsiy. Porazhayuschie faktory. Nomenklatura parametrov porazhayuschih vozdeystviy.
  14. Rekomendatsii po odnovremennoy zaschite kabeley svyazi ot korrozii, udarov molnii i elektromagnitnyh vliyaniy (1983). Moscow: Radio i svyaz', 12.
  15. Kozak, M. M.; Dobrochynskyi, S. B., Petrunchak, H. M. (Eds.) (2009). Liniini sporudy zviazku. Vinnytsia, 317.
  16. Vladimirov, V. A., Chernyh, G. S. (2013). Analiz opasnostey i ugroz prirodnogo haraktera na sovremennom etape. Strategiya grazhdanskoy zaschity: problemy i issledovaniya, 3 (1), 24–38.
  17. DBN V.1.1-25-2009. Inzhenernyi zakhyst terytoriy ta sporud vid pidtoplennia ta zatoplennia.
  18. Zarubizhnyi dosvid vprovadzhennia suchasnykh system vyiavlennia, poperedzhennia ta zakhystu liniy elektroperedavannia vid naslidkiv ozheledi/NPTsR OES Ukrainy (2016). Kyiv, 74.
  19. DSTU B V.2.5-38:2008. Ulashtuvannia blyskavkozakhystu budivel i sporud (IEC 92305:2006, NEQ).
  20. Proektnaya dokumentatsiya. Seriya 3.407.1-139. Zaschita fundamentov opor VL 35–500 kV, sooruzhaemyh na poyme ot ledovyh i volnovyh vozdeystviy.
  21. Gludkin, O. P. (1991). Metody i ustroystva ispytaniy RES i EVS. Moscow: Vysshaya shkola, 336.
  22. Recommendation ITU-R P.1817-1 (2012). Propagation data required for the design of terrestrial free-space optical links.
  23. Recommendation ITU-T L.46 (2000). Protection of telecommunication cables and plant from biological attack.
  24. Recommendation ITU-T G.602 (1988). Reliability and availability of analogue cable transmission systems and associated equipments.
  25. Anakhov, P. V. (2017). Increasing the channel capacity of a part of telecommunivation network at the expense of space-energy multiplexing. Data Recording, Storage & Processing, 19 (1), 50–54. doi: https://doi.org/10.35681/1560-9189.2017.19.1.126493

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-30

Як цитувати

Anakhov, P., Zhebka, V., Grynkevych, G., & Makarenko, A. (2020). Захист телекомунікаційної мережі від природних загроз періоду глобального потепління. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(10 (105), 26–37. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.206692

Номер

Том 3 № 10 (105) (2020): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Pavlo Anakhov, Viktoriia Zhebka, Ganna Grynkevych, Anatolii Makarenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.