Розробка комплексної методики обробки різнотипних даних в інтелектуальних системах підтримки прийняття рішень
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.208554Ключові слова:
система підтримки прийняття рішень, об’єкт моніторингу, різнотипні дані, обчислювальна складність, обробка інформації, тип інформаціїАнотація
інтелектуальних системах підтримки прийняття рішень. Зазначена методика призначена для підвищення оперативності обробки різнотипних даних в інтелектуальних системах підтримки прийняття рішень. Комплексна методика складається з наступних взаємопов’язаних процедур: модель зберігання різнорідних даних; алгоритм синхронізації різнорідних даних; алгоритм розділення різнорідних даних; алгоритм індексування різнорідних даних. Модель зберігання різнорідних розвідувальних даних, яка є основою методики, відрізняється наявністю шаблонів об’єктів розвідки і шаблонів параметрів об’єктів розвідки. Шаблони дозволяють розподіллено зберігати як неструктуровані різнорідні розвідувальні дані, так і структуровані розвідувальні дані відповідно до визначеної схеми, що дозволяє знизити часові витрати на доступ до даних. В моделі зберігання різнорідних розвідувальних даних розроблені алгоритм синхронізації різнорідних розвідувальних даних, алгоритм розділення різнорідних розвідувальних даних та алгоритм індексування різнорідних розвідувальних даних Ефективна структура зберігання різнорідних даних озер даних дозволяє зручно і швидко здійснювати доступ до сховища для пакетної обробки даних. Розробка запропонованої методики обумовлена необхідністю підвищення оперативності обробки різнотипної інформації в інтелектуальних системах підтримки прийняття рішень з прийнятною обчислювальною складністю. Запропонована методика дозволяє підвищити ефективність функціонування інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень за рахунок комплексної обробки даних, що в них циркулюють. Запропонована методика дозволяє підвищити оперативність обробки інформації в системах підтримки прийняття рішень від 16 до 20 % в залежності від кількості інформації про об’єкт моніторингуПосилання
- Makridenko, L. A., Volkov, S. N., Hodnenko, V. P. (2010). Kontseptual'nye voprosy sozdaniya i primeneniya malyh kosmicheskih apparatov. Voprosy elektromehaniki, 114, 15–26.
- Bashkirov, O. M., Kostina, O. M., Shishats'kiy, A. V. (2015). Development of integrated communication systems and data transfer for the needs of the Armed Forces. Weapons and military equipment, 5 (1), 35–39.
- Trotsenko, R. V., Bolotov, M. V. (2014). Data extraction process for heterogeneous sources. Privolzhskiy nauchnyy vestnik, 12-1 (40), 52–54.
- Bodyanskiy, E., Strukov, V., Uzlov, D. (2017). Generalized metrics in the problem of analysis of multidimensional data with different scales. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho universytetu Povitrianykh Syl, 3, 98–101.
- Noh, B., Son, J., Park, H., Chang, S. (2017). In-Depth Analysis of Energy Efficiency Related Factors in Commercial Buildings Using Data Cube and Association Rule Mining. Sustainability, 9 (11), 2119. doi: https://doi.org/10.3390/su9112119
- Petras, V., Petrasova, A., Jeziorska, J., Mitasova, H. (2016). Processing UAV and lidar point clouds in Grass GIS. ISPRS - International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, XLI-B7, 945–952. doi: https://doi.org/10.5194/isprs-archives-xli-b7-945-2016
- Polovina, S., Radic, B., Ristic, R., Milcanovic, V. (2016). Spatial and temporal analysis of natural resources degradation in the Likodra River watershed. Glasnik Sumarskog Fakulteta, 114, 169–188. doi: https://doi.org/10.2298/gsf1614169p
- Poryadin, I., Smirnova, E. (2017). Binary Classification Method of Social Network Users. Science and Education of the Bauman MSTU, 17 (02), 121–137. doi: https://doi.org/10.7463/0217.0000915
- Tymchuk, S. (2017). Methods of Complex Data Processing from Technical Means of Monitoring. Path of Science, 3 (3), 4.1–4.9. doi: https://doi.org/10.22178/pos.20-4
- Semenov, V. V., Lebedev, I. S. (2019). Processing of signal information in problems of monitoring information security of unmanned autonomous objects. Scientific and Technical Journal of Information Technologies, Mechanics and Optics, 19 (3), 492–498. doi: https://doi.org/10.17586/2226-1494-2019-19-3-492-498
- Zhou, S., Yin, Z., Wu, Z., Chen, Y., Zhao, N., Yang, Z. (2019). A robust modulation classification method using convolutional neural networks. EURASIP Journal on Advances in Signal Processing, 2019 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s13634-019-0616-6
- Zhang, D., Ding, W., Zhang, B., Xie, C., Li, H., Liu, C., Han, J. (2018). Automatic Modulation Classification Based on Deep Learning for Unmanned Aerial Vehicles. Sensors, 18 (3), 924. doi: https://doi.org/10.3390/s18030924
- Kukulska, A., Salata, T., Cegielska, K., Szylar, M. (2018). Methodology of evaluation and correction of geometric data topology in QGIS software. Acta Scientiarum Polonorum Formatio Circumiectus, 17 (1), 125–138. doi: https://doi.org/10.15576/asp.fc/2018.17.1.125
- Rulev, A., Yuferev, V. (2015). Theory of geoinformatic mapping of erosion geomorphological systems. Vestnik Volgogradskogo Gosudarstvennogo Universiteta. Serija 11. Estestvennye Nauki, 4, 62–67. doi: https://doi.org/10.15688/jvolsu11.2015.4.7
- Yousefi, M., Kreuzer, O. P., Nykänen, V., Hronsky, J. M. A. (2019). Exploration information systems – A proposal for the future use of GIS in mineral exploration targeting. Ore Geology Reviews, 111, 103005. doi: https://doi.org/10.1016/j.oregeorev.2019.103005
- Ashkezari, A. D., Hosseinzadeh, N., Chebli, A., Albadi, M. (2018). Development of an enterprise Geographic Information System (GIS) integrated with smart grid. Sustainable Energy, Grids and Networks, 14, 25–34. doi: https://doi.org/10.1016/j.segan.2018.02.001
- Wang, S., Zhong, Y., Wang, E. (2019). An integrated GIS platform architecture for spatiotemporal big data. Future Generation Computer Systems, 94, 160–172. doi: https://doi.org/10.1016/j.future.2018.10.034
- Wan-Mohamad, W. N. S., Abdul-Ghani, A. N. (2011). The Use of Geographic Information System (GIS) for Geotechnical Data Processing and Presentation. Procedia Engineering, 20, 397–406. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2011.11.182
- Pedro, J., Silva, C., Pinheiro, M. D. (2019). Integrating GIS spatial dimension into BREEAM communities sustainability assessment to support urban planning policies, Lisbon case study. Land Use Policy, 83, 424–434. doi: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2019.02.003
- Mokhtara, C., Negrou, B., Settou, N., Gouareh, A., Settou, B. (2019). Pathways to plus-energy buildings in Algeria: design optimization method based on GIS and multi-criteria decision-making. Energy Procedia, 162, 171–180. doi: https://doi.org/10.1016/j.egypro.2019.04.019
- Kalantaievska, S., Pievtsov, H., Kuvshynov, O., Shyshatskyi, A., Yarosh, S., Gatsenko, S. et. al. (2018). Method of integral estimation of channel state in the multiantenna radio communication systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (95)), 60–76. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.144085
- Karin, S. A. (2012). Integration in the single information space of heterogeneous geospatial data. Informatsionno-upravlyayushchie sistemy, 2, 89–94.
- Karin, S. A. (2014). Developing a domain-specific ontology in spatial data processing systems. Informatsionno-upravlyayushchie sistemy, 4, 78–84.
- Belousov, S. M. (2006). Matematicheskaya model' mnogopotochnoy sistemy massovogo obsluzhivaniya, upravlyaemoy planirovshchikom resursov. Vestnik Novosibirskogo gosudarstvennogo universiteta. Ser.: Informatsionnye tehnologii, 4 (1), 14–26.
- Karin, C. A., Dudin, E. A. (2014). Podhody k sozdaniyu raspredelennoy sistemy sbora, hraneniya i obrabotki geoprostranstvennyh dannyh. Informatsiya i kosmos, 3, 46–51.
- Koshlan, A., Salnikova, O., Chekhovska, M., Zhyvotovskyi, R., Prokopenko, Y., Hurskyi, T. et. al. (2019). Development of an algorithm for complex processing of geospatial data in the special-purpose geoinformation system in conditions of diversity and uncertainty of data. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (101)), 35–45. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.180197
- Kuchuk, N., Mohammed, A. S., Shyshatskyi, A., Nalapko, O. (2019). The method of improving the efficiency of routes selection in networks of connection with the possibility of self-organization. International Journal of Advanced Trends in Computer Science and Engineering, 8 (1.2), 1–6. Available at: http://www.warse.org/IJATCSE/static/pdf/file/ijatcse01812sl2019.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Pavlo Zuiev, Ruslan Zhyvotovskyi, Oleksii Zvieriev, Serhiy Hatsenko, Volodymyr Kuprii, Oleksandr Nakonechnyi, Mykhailo Adamenko, Andrii Shyshatskyi, Yevhenii Neroznak, Vira Velychko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.