Визначення впливу концентрацій природних антиоксидантів на термін придатності соняшникової олії
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.209000Ключові слова:
олія, антиоксидант, окиснювальне псування, гідролітичне псування, період індукції, економічне обгрунтуванняАнотація
Досліджено вплив природних антиоксидантів з різних видів рослинної сировини на процеси окиснювального та гідролітичного псування соняшникової олії під час зберігання. Рослинні антиоксиданти є більш екологічними та безпечними у порівнянні з синтетичними.
В якості рослинної сировини використано листя зеленого чаю та кори дубу. До зразків олії додано водно-етанольні екстракти з рослинної сировини в дослідних концентраціях. Зразки зберігалися в лабораторних умовах за температури (20±2) °С. Дослідження проводили протягом 5 місяців. При цьому визначали значення кислотного та пероксидного чисел.
Найефективніша суміш антиоксидантів показала зростання кислотного числа від 0,12 до 0,20 мг KОН/г (концентрація екстракту зеленого чаю – 0,05 %, без додавання екстракту кори дубу).
За значеннями пероксидного числа найбільш ефективними сумішшами антиоксидантів виявилися точки експерименту з таким співвідношенням екстракт зеленого чаю:екстракт кори дубу: (0,05:0,05) %, (0,025:0,025) %, (0,025:0,05) %, (0,05:0,025) %.
Для визначення періоду індукції олії та, відповідно, її терміну придатності в умовах експерименту, використано значення пероксидних чисел. Раціональним є використання екстрактивних речовин з кори дубу та зеленого чаю за таких умов: концентрація кожного з екстрактів-антиоксидантів в перерахунку на суху речовину – (0,025–0,04) %. Максимальний період індукції складає 100 діб.
Ефективність природних антиоксидантів за умов концентрації екстрактів кори дубу та зеленого чаю відповідно 0,05 та 0,025 % порівняно з ефективністю відповідної концентрації одного із синтетичних антиоксидантів – бутилгідроксианізолу. Під час використання бутилгідроксианізолу період індукції олії склав 65 діб, а під час використання природних антиоксидантів – 74 доби
Посилання
- Halliwell, B., Gutteridge, J. M. C. (2015). Free radicals in biology and medicine. Oxford: Oxford University Press. doi: http://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198717478.001.0001
- Pilipenko, T. V., Nilova, L. P., Naumenko, N. V., Mehtiev, V. S. (2011). Topical issues of vegetable oil quality management. Vestnik Yuzhno-Ural'skogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Ekonomika i menedzhment, 28, 183–188.
- Adu, O., Fajana, O., Ogunrinola, O., Okonkwo, U., Evuarherhe, P., Elemo, B. (2019). Effect of continuous usage on the natural antioxidants of vegetable oils during deep-fat frying. Scientific African, 5, e00144. doi: https://doi.org/10.1016/j.sciaf.2019.e00144
- Akoh, C. C., Min, D. B. (Eds.) (2008). Food Lipids. Chemistry, Nutrition, and Biotechnology. CRC Press, 928. doi: ttps://doi.org/10.1201/9781420046649
- Oleynikov, V. (2020). Antioxidant and antimicrobial properties of oregano extract (Origani vulgaris herba L.). Foods and Raw Materials, 8 (1), 84–90. doi: https://doi.org/10.21603/2308-4057-2020-1-84-90
- Lapin, A. A., Borisenkov, M. F., Karmanov, A. P., Berdnik, I. V., Kocheva, L. S., Musin, R. Z., Magdeev, I. M. (2007). Antioksidantnye svoystva produktov rastitel'nogo proishozhdeniya. Himiya rastitel'nogo syr'ya, 2, 79–83. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/antioksidantnye-svoystva-produktov-rastitelnogo-proishozhdeniya
- Liu, Z., Bruins, M. E., de Bruijn, W. J. C., Vincken, J.-P. (2020). A comparison of the phenolic composition of old and young tea leaves reveals a decrease in flavanols and phenolic acids and an increase in flavonols upon tea leaf maturation. Journal of Food Composition and Analysis, 86, 103385. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfca.2019.103385
- Dróżdż, P., Pyrzynska, K. (2017). Assessment of polyphenol content and antioxidant activity of oak bark extracts. European Journal of Wood and Wood Products, 76 (2), 793–795. doi: https://doi.org/10.1007/s00107-017-1280-x
- Dróżdż, P., Pyrzynska, K. (2019). Extracts from pine and oak barks: phenolics, minerals and antioxidant potential. International Journal of Environmental Analytical Chemistry, 1–9. doi: https://doi.org/10.1080/03067319.2019.1668381
- Gullón, B., Muñiz-Mouro, A., Lú-Chau, T. A., Moreira, M. T., Lema, J. M., Eibes, G. (2019). Green approaches for the extraction of antioxidants from eucalyptus leaves. Industrial Crops and Products, 138, 111473. doi: https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2019.111473
- Nasr, A., Zhou, X., Huang, S.-P., Wang, Y., Li, X., Zhu, G.-P. (2018). Comparative effects of some extraction solvents on the antimicrobial activity of Eucalyptus camaldulensis leaf, bud, capsule and seed crude extracts. Natural Product Research, 33 (17), 2560–2565. doi: https://doi.org/10.1080/14786419.2018.1455049
- Ben Hassine, D., Abderrabba, M., Yvon, Y., Lebrihi, A., Mathieu, F., Couderc, F., Bouajila, J. (2012). Chemical Composition and in Vitro Evaluation of the Antioxidant and Antimicrobial Activities of Eucalyptus gillii Essential Oil and Extracts. Molecules, 17 (8), 9540–9558. doi: https://doi.org/10.3390/molecules17089540
- Bilous, O., Sytnik, N., Bukhkalo, S., Glukhykh, V., Sabadosh, G., Natarov, V. et. al. (2019). Development of a food antioxidant complex of plant origin. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (11 (102)), 66–73. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.186442
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Natalia Sytnik, Ekaterina Kunitsa, Viktoria Mazaeva, Anton Chernukha, Oleg Bezuglov, Oleg Bogatov, Dmytro Beliuchenko, Andrii Maksymov, Mykola Popov, Iryna Novik
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
