Розробка нового деревино-композиційного матеріалу з лісосічних відходів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.209130Ключові слова:
деревино-композиційні матеріали, лісосічні відходи, гілля тополі, режим пресування, час формостабілізаціїАнотація
Проведеними дослідженнями доведено можливості використовування лісосічних відходів для виготовлення деревино-композиційного матеріалу. Сировиною для його виробництва є деревне плетиво, яке виготовляють шляхом роздавлювання гілок. Експериментальні дослідження фізичних, механічних та технологічних властивостей деревино-композиційного матеріалу з гілок тополі дозволили визначити його раціональну структуру та вид в’яжучого. Встановлено, що для забезпечення пласкої форми матеріалу він повинен бути сформований з трьох взаємно перпендикулярних шарів. У якості в’яжучого доцільно використовувати карбамідоформальдегідну смолу для плит які не несуть ударних та статичних навантажень і використовуються в середині приміщень. У разі призначення матеріалу для використання в умовах з підвищеними навантаженнями та у місцях з підвищеною вологістю, слід використовувати фенолформальдегідну смолу. Визначено параметри раціонального режиму пресування: температура t=180 °C; тиск p=8 МПа; час витримки τ=7 хв., за яких можна досягнути мінімального деформування плит після пресування. Доведено, що за цих режимних параметрів час витримки для досягнення формостабілізації нового деревино-композиційного матеріалу є також мінімальним і становить сім діб. Визначено, що новий деревино-композиційний матеріал володіє схожими фізичними та механічними властивостями з плитами OSB. Це дозволяє стверджувати про відповідність запропонованого матеріалу на основі лісосічних відходів у якості деревного компоненту вимогам, що висуваються до плит OSB і бути їх альтернативою. Отже, є підстави стверджувати про можливість спрямованого використання гілок для виготовлення деревино-композиційного матеріалу, що сприятиме покращенню екологічного стану довкілля та використанню лісосічних відходів
Посилання
- Skliar, D., Smirdriakova, M., Sedliacik, J. (2017). Selected physical and mechanical properties of plywood faced with wood slices. Acta Facultatis Xylologiae, 59 (1), 97–105. doi: http://doi.org/10.17423/afx.2017.59.1.09
- Aydin, I., Demirkir, C., Colak, S., Colakoglu, G. (2016). Utilization of bark flours as additive in plywood manufacturing. European Journal of Wood and Wood Products, 75 (1), 63–69. doi: https://doi.org/10.1007/s00107-016-1096-0
- Bekhta, P., Ortynska, G., Sedliacik, J. (2014). Properties of Modified Phenol-Formaldehyde Adhesive for Plywood Panels Manufactured from High Moisture Content Veneer. Drvna Industrija, 65 (4), 293–301. doi: https://doi.org/10.5552/drind.2014.1350
- Nam, S., Netravali, A. N. (2006). Green composites. II. Environment-friendly, biodegradable composites using ramie fibers and soy protein concentrate (SPC) resin. Fibers and Polymers, 7 (4), 380–388. doi: https://doi.org/10.1007/bf02875770
- Konnerth, J., Hahn, G., Gindl, W. (2009). Feasibility of particle board production using bone glue. European Journal of Wood and Wood Products, 67 (2), 243–245. doi: https://doi.org/10.1007/s00107-009-0307-3
- Kusumah, S. S., Arinana, A., Hadi, Y. S., Guswenrivo, I., Yoshimura, T., Umemura, K., Tanaka, S., Kanayama, K. (2017). Utilization of Sweet Sorghum Bagasse and Citric Acid in the Manufacturing of Particleboard. III: Influence of Adding Sucrose on the Properties of Particleboard. BioResources, 12 (4), 7498–7514.
- Voitovych, I. H. (2010). Osnovy tekhnolohiyi vyrobiv z derevyny. Lviv: Nats. lisotekhn. un-t Ukrainy, 304.
- Migneault, S., Koubaa, A., Erchiqui, F., Chaala, A., Englund, K., Wolcott, M. P. (2009). Effects of processing method and fiber size on the structure and properties of wood–plastic composites. Composites Part A: Applied Science and Manufacturing, 40 (1), 80–85. doi: https://doi.org/10.1016/j.compositesa.2008.10.004
- Madyan, O. A., Wang, Y., Corker, J., Zhou, Y., Du, G., Fan, M. (2020). Classification of wood fibre geometry and its behaviour in wood poly(lactic acid) composites. Composites Part A: Applied Science and Manufacturing, 133, 105871. doi: https://doi.org/10.1016/j.compositesa.2020.105871
- BS EN 300:2006. Oriented strand boards (OSB). Definitions, classification and specification.
- Ashori, A., Sheshmani, S. (2010). Hybrid composites made from recycled materials: Moisture absorption and thickness swelling behavior. Bioresource Technology, 101 (12), 4717–4720. doi: https://doi.org/10.1016/j.biortech.2010.01.060
- Annienkov, V. F., Hroshev, Yu. M. (1998). Povnotsinnyi zaminnyk naturalnoi derevyny. Svit mebliv ta paperu, 1, 10–15.
- Pinchevska, O., Lakyda, Y. (2013). On importance of characteristics of wood component of composition materials. Adhesives in woodworking industry: XXI Symposium, 178–181.
- BS EN 323:1993. Wood-based panels. Determination of density.
- BS EN 317:1993. Particleboards and fibreboards. Determination of swelling in thickness after immersion in water.
- BS EN 310:1993. Wood-based panels. Determination of modulus of elasticity in bending and of bending strength.
- Pizhurin, A. A., Rozenblit, M. S. (1984). Issledovaniya protsessov derevoobrabotki. Moscow: Lesnaya prom-st', 232.
- Kollmann, F. F. P., Kuenzi, E. W., Stamm, A. J. (1975). Principles of Wood Science and Technology. II Wood Based Materials. Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-87931-9
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olena Pinchevska, Yurii Lakyda, Olha Baranova, Mykhailo Biletskyi, Valentin Holovach, Rostyslav Oliinyk, Andrii Yeroshenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
