Формування методу інтегральної оцінки якості інтерфейсу автоматизованих систем за кількісними та якісними показниками

Автор(и)

  • Alexander Trunov Чорноморський національний університет імені Петра Могили вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, Україна, 54003, Україна https://orcid.org/0000-0002-8524-7840
  • Vitalii Koshovyi Чорноморський національний університет імені Петра Могили вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, Україна, 54003, Україна https://orcid.org/0000-0001-9592-7439

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.210720

Ключові слова:

інтерфейс ПЗ, узагальнена оцінка, евклідові норми, кількісно-якісні ознаки, просторово-площинний тренд

Анотація

Розглядається інформатизація як невід’ємна частина функціонування сучасного суспільства, що змінює характер людино-машинної взаємодії та інтерфейсу. Обґрунтовано, що якість інтерфейсу визначає успіх просування програмного забезпечення (ПЗ) на ринок. Показано, що оцінка якості дається як кількісними так і якісними показниками, розрахунок якої ускладнено відсутністю аналітичної моделі її «юзабіліті». Запропоновано для неперервних ознак факторів дві евклідові норми у вигляді середньо квадратичного та найбільшого значення модуля множини значень ознак. Застосуванням розвинення у ряд Маклорена та трирівневого компаратора задачу зведено до геометричної нерівності. Отримано вирази верхньої та нижньої границі узагальненого показника якості інтерфейсу, що представлено через сукупність оцінок ознак. Обґрунтовано вирази максимально можливих абсолютних та відносних похибок, що за допомогою методу рекурентної апроксимації представлено через першу та другу похідну тренду. Застосовано представлення даних на площині за однією спільною віссю, яка обертається на визначений кут, тоді всі площини допускають швидкий перегляд. Показано, коли всі ознаки мають кількісний вимір, то достатньо застосовувати до побудови оцінки узагальненого показника одну норму. Однак при наявності кількісних та якісних оцінок послідовне застосування норм: середнє квадратичного та максимально можливого значення модуля, розв’язує проблему комплексної узагальненої оцінки якості інтерфейсу. Представлено експериментальне дослідження оцінки узагальненого показника якості інтерфейсу користувача медичної інформаційної системи "МедІнфоСервіс", що охоплює автоматизацію лікувальних процесів амбулаторно-поліклінічних закладів і стаціонарів

Біографії авторів

Alexander Trunov, Чорноморський національний університет імені Петра Могили вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, Україна, 54003

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій

Vitalii Koshovyi, Чорноморський національний університет імені Петра Могили вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, Україна, 54003

Старший викладач

Кафедра інтелектуальних інформаційних систем

Посилання

  1. Wixon, D., Wilson, C. (1997). The Usability Engineering Framework for Product Design and Evaluation. Handbook of Human-Computer Interaction, 653–688. doi: https://doi.org/10.1016/b978-044481862-1.50093-5
  2. ISO 9241-210:2019(en) Ergonomics of human-system interaction – Part 210: Human-centred design for interactive systems. Available at: https://www.iso.org/obp/ui/#iso:std:iso:9241:-210:ed-2:v1:en
  3. ISO 9241-112:2017(en) Ergonomics of human-system interaction – Part 112: Principles for the presentation of information. Available at: https://www.iso.org/obp/ui/#iso:std:iso:9241:-112:ed-1:v1:en
  4. Mandel, T. (2001). Razrabotka pol'zovatel'skogo interfeysa. Moscow: DMK Press, 416.
  5. Unger, R., Chendler, K. (2011). Dizayn: Prakticheskoe rukovodstvo po testirovaniyu opyta vzaimodeystviya. Sankt-Peterburg: Simvol-Plyus, 336.
  6. Scriven, M. B. (1967). The methodology of evaluation. Perspectives of Curriculum Evaluation. Chicago, 39–83.
  7. Adelman, L., Riedel, S. L. (1997). Handbook for Evaluating Knowledge-Based Systems. Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-4615-6171-2
  8. Hix, D., Hartson, H. R. (1993). Developing user interfaces: Ensuring usability through product and process. John Wiley & Sons.
  9. Nielsen, J., Molich, R. (1990). Heuristic evaluation of user interfaces. Proceedings of the SIGCHI Conference on Human Factors in Computing Systems Empowering People - CHI ’90. doi: https://doi.org/10.1145/97243.97281
  10. Whitefield, A., Wilson, F., Dowell, J. (1991). A framework for human factors evaluation. Behaviour & Information Technology, 10 (1), 65–79. doi: https://doi.org/10.1080/01449299108924272
  11. Nielsen, J., Mack, R. (1994). Usability Inspection Methods. John Wiley & Sons, Inc., 337.
  12. Nielsen, J. (1993). Usability Engineering. Morgan Kaufmann, 362. doi: https://doi.org/10.1016/c2009-0-21512-1
  13. Dumas, J. S., Redish, J. (1993). A Practical Guide to Usability Testing. Norwood: Ablex, 367.
  14. Nielsen, J., Mack, R. (Eds.) (1994). Usability Inspection Methods. John Wiley and Sons, 448.
  15. Wharton, C., Rieman, J., Lewis, C., Polson, P. (1994). The cognitive walkthrough method: a practitioner's guide: Usability Inspection Methods. Wiley, 105–140.
  16. Ines, G., Makram, S., Mabrouka, C., Mourad, A. (2017). Evaluation of Mobile Interfaces as an Optimization Problem. Procedia Computer Science, 112, 235–248. doi: https://doi.org/10.1016/j.procs.2017.08.234
  17. Wong, C. Y., Khong, C. W., Chu, K. (2012). Interface Design Practice and Education Towards Mobile Apps Development. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 51, 698–702. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.08.227
  18. Díaz-Bossini, J.-M., Moreno, L. (2014). Accessibility to Mobile Interfaces for Older People. Procedia Computer Science, 27, 57–66. doi: https://doi.org/10.1016/j.procs.2014.02.008
  19. Zhitnikov, V. P., Sheryhalina, N. M. (1999). Otsenka dostovernosti chislennyh rezul'tatov pri nalichii neskol'kih metodov resheniya zadachi. Vychislitel'nye tehnologii, 4 (6), 77–87.
  20. Jason, B., Calitz, A., Greyling, J. (2010). The evaluation of an adaptive user interface model. Proceedings of the 2010 Annual Research Conference of the South African Institute of Computer Scientists and Information Technologists on - SAICSIT ’10. doi: https://doi.org/10.1145/1899503.1899518
  21. Kovalchuk, A. M., Levytskyi, V. H. (2002). Rozrobka adaptyvnoho interfeisu korystuvacha prohramnoi systemy chyselnoho analizu matematychnykh zadach. Visnyk ZhITI, 20, 111–119.
  22. Bias, R. (1994). The Pluralistic Usability Walkthrough: Coordinated Empathies. Usability Inspection Methods. John Wiley.
  23. Petrov, K. E., Kryuchkovskiy, V. V. (2009). Komparatornaya strukturno-parametricheskaya identifikatsiya modeley skalyarnogo mnogofaktornogo otsenivaniya. Kherson: Oldi-plyus, 294.
  24. Trunov, A., Beglytsia, V. (2019). Synthesis of a trend’s integral estimate based on a totality of indicators for a time series data. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (4 (98)), 48–56. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.163922
  25. Trunov, A. (2015). An adequacy criterion in evaluating the effectiveness of a model design process. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (4 (73)), 36–41. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.37204
  26. Trunov, A. (2017). Recurrent Approximation in the Tasks of the Neural Network Synthesis for the Control of Process of Phototherapy. computer systems for healthcare and medicine, 213–248.
  27. Shchelkalin, V. (2015). A systematic approach to the synthesis of forecasting mathematical models for interrelated non-stationary time series. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (4 (74)), 21–35. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.40065

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-31

Як цитувати

Trunov, A., & Koshovyi, V. (2020). Формування методу інтегральної оцінки якості інтерфейсу автоматизованих систем за кількісними та якісними показниками. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(4 (106), 47–53. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.210720

Номер

Том 4 № 4 (106) (2020): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Alexander Trunov, Vitalii Koshovyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.