Порівняння радіоактивного забруднення багна болотного (Ledum palustre L.) У різні періоди з часу аварії на ЧАЕС

Автор(и)

  • Volodymyr Krasnov Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0003-1779-9544
  • Oleksandr Orlov Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького вул. Нескорених, 2, с. Довжик, Житомирська обл., Україна, 10004, Україна https://orcid.org/0000-0003-2923-5324
  • Oleh Zhukovskyi Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького вул. Нескорених, 2, с. Довжик, Житомирська обл., Україна, 10004, Україна https://orcid.org/0000-0003-3351-9856
  • Mariia Korbut Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0003-2395-3456
  • Iryna Davydova Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0001-6535-3948
  • Viktoriia Melnyk Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0002-3551-5085
  • Olha Zborovska Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького вул. Нескорених, 2, с. Довжик, Житомирська обл., Україна, 10004, Україна https://orcid.org/0000-0003-1649-0297

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.211933

Ключові слова:

питома активність 137Cs, радіоактивне забруднення, міграція радіонуклідів, фітомаса, лісові екосистеми

Анотація

Досліджено радіоактивне забруднення надземної фітомаси багна болотного (LedumpalustreL.) у різні періоди після аварії на ЧАЕС. Багно болотне широко використовується в офіційній та народній медицині. Досліджуваний вид зростає в перезволожених соснових (рідше мішаних) лісах та на відкритих оліготрофних і мезотрофних болотах. Встановлено, що за перші чотири роки з початку спостережень (1991 р.) зменшення величини питомої активності 137Cs у надземній вегетативній фітомасі багна болотного, в залежності від постійної пробної площі (ППП), склало 1,2–1,4 разів. Через 10 років зменшення було в 1,6–1,7 разів, через 16 років в 1,9–2,1 разів, через 21 рік в 2,7–3,1 разів, а через 27 років в 3,1–6,5 разів. Також на всіх ППП спостерігається зменшення величини коефіцієнтів переходу з роками. Так, мінімальне зменшення за період 1991–2018 рр. відмічене на ППП 11 і становить у 1,2 рази та ППП 13 – 1,4 рази. Максимальне зменшення величини коефіцієнтів переходу було на ППП 16 – 2,7 разів, на ППП 15 – 3,0 рази та на ППП 18 – 2,0 рази. Встановлено, що багно болотне відноситься до групи рослин, які характеризуються високим вмістом 137Cs у надземній вегетативній фітомасі. Протягом періоду спостережень (1991–2018 рр.) даний вміст значно перевищує допустимі рівні вмісту радіонукліду в рослинній лікарській сировині, що використовується для виготовлення лікарських засобів. На ППП з максимальними величинами щільності радіоактивного забруднення ґрунту (400,5±50,73 кБк·м-2) у 1991 р. дане перевищення сягало 158,4 разів, у 2018 р. (166,9±23,56 кБк·м-2) – 33,7 разів. За 27 років спостережень відмічається зменшення щільності радіоактивного забруднення ґрунту в 2,1–2,7 разів, що пояснюється розпадом радіонукліду, його вертикальною  міграцією у ґрунті та до компонентів лісових екосистем

Біографії авторів

Volodymyr Krasnov, Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Кафедра екології

Oleksandr Orlov, Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького вул. Нескорених, 2, с. Довжик, Житомирська обл., Україна, 10004

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Лабораторія радіаційної екології лісу

Oleh Zhukovskyi, Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького вул. Нескорених, 2, с. Довжик, Житомирська обл., Україна, 10004

Науковий співробітник

Лабораторія радіаційної екології лісу

Mariia Korbut, Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра екології

Iryna Davydova, Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра екології

Viktoriia Melnyk, Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Асистент

Кафедра екології

Olha Zborovska, Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького вул. Нескорених, 2, с. Довжик, Житомирська обл., Україна, 10004

Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Відділ радіаційної екології лісу

Посилання

  1. Krasnov, V. P., Orlov, O. O., Vedmid, M. M. (2009). Atlas roslyn-indykatoriv i typiv lisoroslynnykh umov Ukrainskoho Polissia. Novohrad-Volynskyi: NOVOhrad, 488.
  2. Krasnov, V. P., Orlov, O. O., Hetmanchuk, A. I. (2005). Radioekolohiya likarskykh roslyn. Zhytomyr: Polissia, 214.
  3. Dobrochaeva, D. N., Kotov, M. I., Prokudin, Yu. N. et. al. (1999). Opredelitel' vysshih rasteniy Ukrainy. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 548.
  4. Minarchenko, V. M. (2014). Resursoznavstvo. Likarski roslyny. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 215.
  5. Konishchuk, V. V. (2015). Klasyfikatsiya torfovykh bolit u rozvytku i typolohiyi helolandshaftiv. Agroecological journal, 4, 22–31. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2015_4_5
  6. Cheshire, M. V., Shand, C. (1991). Translocation and plant availability of radio caesium in an organic soil. Plant and Soil, 134 (2), 287–296. doi: https://doi.org/10.1007/bf00012048
  7. Bunzl, K., Schimmack, W., Krouglov, S. V., Alexakhin, R. M. (1995). Changes with time in the migration of radiocesium in the soil, as observed near Chernobyl and in Germany, 1986–1994. Science of The Total Environment, 175 (1), 49–56. doi: https://doi.org/10.1016/0048-9697(95)04842-1
  8. Orlov, A. A., Kurchenko, I. N., Sokolova, E. V., Zhdanova, N. N., Yur'eva, E. M. (2009). Printsipial'no novoe troficheskoe vzaimodeystvie v sisteme «mhi – endofitnye mikromitsety – sosudistye rasteniya» v oligotrofnyh lesobolotnyh ekosistemah. Sb. mat. VII Mezhdunar. konf. «Problemy lesnoy fitopatologii i mikologii». Perm', 142–145.
  9. Peterson, R. L., Massicotte, H. B., Melville, L. H. (2004). Mycorrhizas: Anatomy and Cell Biology. Ottawa, 173.
  10. Joner, E. J., Johansen, A. (2000). Phosphatase activity of external hyphae of two arbuscular mycorrhizal fungi. Mycological Research, 104 (1), 81–86. doi: https://doi.org/10.1017/s0953756299001240
  11. Tkachuk, V. I. (2004). Problemy vyroshchuvannia sosny zvychainoi na Pravoberezhnomu Polissi. Zhytomyr: Volyn, 464.
  12. Ivaniuk, I. D. (2017). Typolohichna struktura dubovykh nasadzhen Zakhidno- ta Tsentralnopoliskoho lisohospodarskoho okruhu. Zhytomyr: ZhDU im. I. Franka, 31–32.
  13. Krasnov, V. P., Tkachuk, V. I., Orlov, O. O. (2013). Dovidnyk spetsialista lisovoho hospodarstva. Zhytomyr: Novohrad-Volynskyi, 436.
  14. Dmitriev, S. V., Fetisov, A. A., Pertsev, V. A., Kotov, N. N., Grinkevich, N. I., Bakulina, L. A. (1991). O zagryaznenii dikorastushchih lekarstvennyh rasteniy tseziem-137. Gigiena i sanitariya, 12, 51–53.
  15. Grishchenko, E. N., Grodzinskiy, D. N., Moskalenko, V. N. et. al. (1990). Radionuklidnaya zagryaznennost' rastitel'nogo syr'ya v razlichnyh oblastyah Ukrainy posle avarii na ChAES. Ekologicheskie aspekty v farmatsii: Tez. Dokl. Mezhdunar. simp. Moscow, 56.
  16. Grodzinskiy, D. N., Kolomiets, K. D., Kutlahmedov, Yu. A. et. al. (1991). Antropogennaya radionuklidnaya anomaliya i rasteniya. Kyiv: Lybid', 160.
  17. Orlov, O. O., Dolin, V. V. (2010). Bioheokhimiya tseziyu-137 u lisobolotnykh ekosystemakh Ukrainskoho Polissia. Kyiv: Nauk. dumka, 198.
  18. Ipat'ev, V. A., Bulko, N. I., Mitin, N. V., Shabaleva, M. A. (2004). Gidromeliorativnyy metod snizheniya kontsentratsii dozoobrazuyushchih radionuklidov v lesnyh ekosistemah. Problemy radioekologii lesa. Les. Chelovek. Chernobyl', 61, 67–68.
  19. Оrlov, О. О., Golovko, О. V. (2011). Accumulation of 137Cs by Species of Grass-Dwarf-Shrub Layer of Forest Bogs of Western Polyssya of Ukraine. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiya, 118, 73–80. Available at: http://forestry-forestmelioration.org.ua/index.php/journal/issue/view/15/118-pdf
  20. Holovko, O., Orlov, A. (2019). Specifics of accumulation of 137CS in phytomass of species of grass-dwarf-shrub layer of oligotrophic and mesotrophic bogs of Western Polissya of Ukraine. Biological Systems: Theory and Innovation, 10 (3), 92–101. doi: https://doi.org/10.31548/biologiya2019.03.092
  21. Rosén, K., Vinichuk, M., Johanson, K. J. (2009). 137Cs in a raised bog in central Sweden. Journal of Environmental Radioactivity, 100 (7), 534–539. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2009.03.005
  22. Livens, F. R., Howe, M. T., Hemingway, J. D., Goulding, K. W. T., Howard, B. J. (1996). Forms and rates of release of 137Cs in two peat soils. European Journal of Soil Science, 47 (1), 105–112. doi: https://doi.org/10.1111/j.1365-2389.1996.tb01377.x
  23. Shcheglov, A. I., Tsvetnova, O. B., Kasatskiy, A. A. (2011). Some indicators of biological cycle of 137Cs and 39K in forest ecosystems of Bryansk woodland in the remote period after Chernobyl fallouts. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriya 17. Pochvovedenie, 3, 43–48.
  24. Ipat'ev, V. A. (Ed.) (1999). Les. Chelovek. Chernobyl'. Lesnye ekosistemy posle avarii na Chernobyl'skoy AES: sostoyanie, prognoz, reaktsіya naseleniya, puti reabilitatsii. Gomel': IL NAN Belarusi, 454.
  25. Ipat'ev, V. A., Bulko, N. I., Mitin, N. V., Shabaleva, M. A., Didenko, L. G. (2004). Radioekologicheskiy fenomen lesnyh ekosistem. Gomel': IL NAN Belarusi, 310.
  26. Eliashevich, N. V., Matsko, V. P., Skvernyuk, I. I., Orehova, M. G. (1998). Verhovye bolota – fitomigratsionnye radionuklidnye anomalii. Fundamental'nye i prikladne aspekty radiobiologii: biologicheskie effekty malyh doz i radioaktivnoe zagryaznenie sredy: Tez. dokl. mezhdunar. nauchn. konf. Minsk, 73.
  27. Ipatyev, V., Bulavik, I., Baginsky, V., Goncharenko, G., Dvornik, A. (1999). Forest and Chernobyl: forest ecosystems after the Chernobyl nuclear power plant accident: 1986–1994. Journal of Environmental Radioactivity, 42 (1), 9–38. doi: https://doi.org/10.1016/s0265-931x(98)00042-3
  28. Kurchenko, I. N., Sokolova, E. V., Orlov, A. A. (2013). Endofitnye mikroskopicheskie griby vysshih rasteniy i ih ekologicheskaya rol' v biogeotsenozah sfagnovyh bolot Ukrainskogo Poles'ya. Mikobiota Ukrainskogo Poles'ya. Posledstviya Chernobyl'skoy katastrofy. Kyiv: Naukova dumka, 101–197.
  29. Kurchenko, I. N., Sokolova, E. V., Orlov, A. A. (2013). Endofitnye mikroskopicheskie griby vysshih rasteniy i ih ekologicheskaya rol v biogeotsenozah sfagnovyh bolot Ukrainskogo Polesya. Mikobiota Ukrainskogo Polesya. Posledstviya Chernobylskoy katastrofy. Kyiv: Naukova dumka, 101–197.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-31

Як цитувати

Krasnov, V., Orlov, O., Zhukovskyi, O., Korbut, M., Davydova, I., Melnyk, V., & Zborovska, O. (2020). Порівняння радіоактивного забруднення багна болотного (Ledum palustre L.) У різні періоди з часу аварії на ЧАЕС. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(10 (107), 35–43. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.211933

Номер

Том 5 № 10 (107) (2020): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Volodymyr Krasnov, Oleksandr Orlov, Oleh Zhukovskyi, Mariia Korbut, Iryna Davydova, Viktoriia Melnyk, Olha Zborovska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.