Розробка сучасних моделей і методів теорії перевірки статистичних гіпотез
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.214718Ключові слова:
перевірка статистичних гіпотез, однотипний метод вирішення задач, універсальні рандомізовані критеріїАнотація
Розглянуто типові задачі теорії перевірки статистичних гіпотез. Всі ці задачі належать одній і тій же об'єктної області, формулюються в єдиній системі аксіом і передумов з використанням загального мовного тезауруса. Однак при цьому для вирішення кожної з цих задач використовуються різні підходи і розробляється свій унікальний метод розв’язання. Зв'язки з цим в роботі запропоновано єдиний методичний підхід для формулювання і розв’язання цих задач. Математична основа підходу – теорія континуального лінійного програмування (КЛП), яка узагальнює відомий математичний апарат лінійного програмування на безперервний випадок. Математичний апарат КЛП дозволяє перейти від двоточкового опису розв’язання задачі в формі {0;1} до безперервного на відрізку [0;1]. Доведено теореми, які обґрунтовують рішення задач в термінах КЛП. Розглянуто задачу перевірки простої гіпотези проти декількох рівнозначних або нерівнозначних альтернатив. Для вирішення всіх цих задач введена безперервна функція, що задає рандомізоване вирішальне правило, що приводить до моделей континуальної лінійного програмування. В результаті з'являється можливість розширення безлічі розв'язуваних аналітично задач теорії перевірки статистичних гіпотез. Зокрема, задачі прийняття рішення за критерієм максимальної потужності при фіксованій ймовірності помилки першого роду, при обмеженні на середній ризик, задача перевірки простої гіпотези проти декількох альтернатив при заданих ймовірності помилок другого роду. Запропоновано методику вирішення задач перевірки статистичних гіпотез для випадку, коли для ідентифікації стану використовується не один, а кілька спостережуваних контрольованих параметрів
Посилання
- Kramer, G. (1975). Matematicheskie metody statistiki. Moscow: Mir, 648.
- Zaks, Sh. (1975). Teoriya statisticheskih vyvodov. Moscow: Mir, 776.
- Leman, E. (1979). Proverka statisticheskih gipotez. Moscow: Nauka, 408.
- Rice, J. A. (2007). Mathematical Statistics and Data Analysis. Thomson Brooks/Cole, 9.3. Available at: https://portal.tpu.ru/SHARED/d/DIMMASSIKK/academics/Additional_chapters_of_mathematics/Rice%20J.A.%20Mathematical%20Statistics%20and%20Data%20Analysis.pdf
- Lehmann, E. L., Romano, J. P. (2005). Testing Statistical Hypotheses. Springer. doi: https://doi.org/10.1007/0-387-27605-x
- Shvedov, A. S. (2016). Teoriya veroyatnostey i matematicheskaya statistika. Moscow: Vysshaya shkola ekonomiki, 286.
- Grauer, L. V., Arhipova, O. A. (2014). Proverka statisticheskih gipotez. Sankt-Peterburg: CS center.
- Ashkenazy, V. O. (2004). Optimal'nye statisticheskie resheniya. Tver': TGU, 126.
- Moore, D., McCabe, G. (2003). Introduction to the Practice of Statistics. W.H. Freeman, 426.
- Natan, A. A., Gorbachev, O. G., Guz, S. A. (2005). Matematicheskaya statistika. Moscow: MZ PRESS – MFTI, 160.
- Young, G. A., Smith, R. L. (2005). Essentials of statistical inference. Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/cbo9780511755392
- Kobzar', A. I. (2012). Prikladnaya matematicheskaya statistika. Dlya inzhenerov i nauchnyh rabotnikov. Moscow: FIZMATLIT, 816.
- Kel'bert, M. Ya., Suhov, Yu. M. (2007). Veroyatnost' i statistika v primerah i zadachah. Vol. 1. Osnovnye ponyatiya teorii veroyatnostey i matematicheskoy statistiki. Moscow: MTSNMO, 456.
- Hypothesis Testing. Introduction. Available at: http://www.randomservices.org/random/hypothesis/Introduction.html
- Berger, J. O. (2003). Could Fisher, Jeffreys and Neyman Have Agreed on Testing? Statistical Science, 18 (1), 1–32. doi: https://doi.org/10.1214/ss/1056397485
- Raskin, L. G., Kirichenko, I. O., Seraya, O. V. (2014). Prikladnoe kontinual'noe lineynoe programmirovanie. Kharkiv: Oberig, 292.
- Dantsig, Dzh. (1966). Lineynoe programmirovanie, ego obobshcheniya i primeneniya. Moscow: Progress, 581.
- Yudin, D. B., Gol'shteyn, E. G. (1969). Lineynoe programmirovanie. Teoriya, metody i prilozheniya. Moscow: Nauka, 424.
- Zadeh, L. A. (1965). Fuzzy sets. Information and Control, 8 (3), 338–353. doi: https://doi.org/10.1016/s0019-9958(65)90241-x
- Pawlak, Z. (1982). Rough sets. International Journal of Computer & Information Sciences, 11 (5), 341–356. doi: https://doi.org/10.1007/bf01001956
- Raskin, L., Sira, O. (2016). Fuzzy models of rough mathematics. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (4 (84)), 53–60. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.86739
- Raskin, L., Sira, O. (2016). Method of solving fuzzy problems of mathematical programming. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (4 (83)), 23–28. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.81292
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Lev Raskin, Oksana Sira
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.