Забезпечення корозійної захищеності конструкцій при робастному проектуванні
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.214821Ключові слова:
металеві конструкції, довговічність, робастне проектування, антикорозійний захист, корозійна стійкістьАнотація
Розроблено методику визначення характеристичних і розрахункових значень показників корозійної стійкості, оцінки параметрів надійності систем протикорозійного захисту конструкцій (СПЗК). Підхід заснований на розвитку робастних (стійких до зовнішніх впливів) систем проектування заходів первинного та вторинного захисту металоконструкцій від корозії. Для вдосконалення способів експлуатації споруд на всіх етапах життєвого циклу обґрунтовуються технологічні прийоми діагностики і технічного обслуговування. Підвищення корозійної стійкості, стійкості до дії агресивних експлуатаційних середовищ забезпечується ефективними способами первинного та вторинного захисту металоконструкцій від корозії. Розробка спрямована на розвиток положень чинних норм EN 1990 до проектування СПЗК.
Встановлено, що запропоновані вимоги спрямовані на забезпечення якості металоконструкцій і виконуються в розрахунках за методом граничних станів з використанням коефіцієнтів надійності (EN 1991). Забезпечення несучої здатності і довговічності здійснюється відповідно до положень норм EN 1993. При цьому використовуються характеристичні значення показників якості захисних покриттів (EN ISO 12944, EN 1461) і матеріалу конструкцій (EN 1993-1-4). Однак використання таких процедур тягне за собою обмеженість даних умов експлуатації для розрахункової оцінки довговічності.
Запропонована методика удосконалить заходи корозійноїзахищеностіконструкцій на основі робастного проектування. Реалізація методики обґрунтовуєконструкторську і технологічнупідготовкуробітпродовження ресурсу конструкцій. Впроваджуєтьсяефективніпроцедурипервинного та вторинногозахисту, реалізуютьсявимогиміжнароднихстандартів ISO 9001Посилання
- Al-Sherrawi, M. H., Lyashenko, V., Edaan, E. M., Sotnik, S. (2018). Corrosion of Metal Construction Structures. International Journal of Civil Engineering and Technology, 9 (6), 437–446.
- Cai, Y., Zhao, Y., Ma, X., Zhou, K., Chen, Y. (2018). Influence of environmental factors on atmospheric corrosion in dynamic environment. Corrosion Science, 137, 163–175. doi: https://doi.org/10.1016/j.corsci.2018.03.042
- Talbot, D. E. J., Talbot, J. D. R. (2018). Corrosion science and technology. CRC Press, 596. doi: https://doi.org/10.1201/9781351259910
- Ealey, L. A. (1994). Quality by Design: Taguchi Methods and U.S. Industry. ASI Press and Irwin Professional Publishing.
- ISO 9001:2015. Quality management systems – Requirements. Available at: https://www.iso.org/standard/62085.html
- Korolov, V., Filatov, Y., Magunova, N., Korolov, P. (2013). Management of the Quality of Corrosion Protection of Structural Steel Based on Corrosion Risk Level. Journal of Materials Science and Engineering B, 3 (11). doi: https://doi.org/10.17265/2161-6221/2013.11.008
- Soares, C. G., Garbatov, Y., Zayed, A., Wang, G. (2009). Influence of environmental factors on corrosion of ship structures in marine atmosphere. Corrosion Science, 51 (9), 2014–2026. doi: https://doi.org/10.1016/j.corsci.2009.05.028
- Gibalenko, О. (2015). Monitoring of residual resource steel in corrosive environments. Academic journal. Industrial Machine Building, Civil Engineering, 3 (45), 110–116.
- Korolov, V. P., Vysotsky, Y., Gibalenko, O. M., Korolov, P. V. (2010). Estimation of steel structure corrosion risk level. Eurocorr-2010. The European Corrosion Congress. From the Earth`s Depths to Space Heights. Moscow, 534.
- Gibalenko, A. N., Korolov, V., Filatov, J. (2014). Design requirements to structural steel durability based on level of industrial facility corrosion hazard. Proceedings of the II Polish-Ukrainian International Conference Aktualnie problemy konstrukcji metalowych (APMK). Gdansk, 98–102.
- Akao, Y. (1991). Hoshin Kanri: Policy Deployment for Successful TQM. Productivity press.
- Witcher, B. J. (2014). Hoshin Kanri. Perspectives on Performance, 11 (1), 16–24.
- Hoshin Kanri: Policy Deployment for Successful TQM by Yoji Akao (2004-10-12) (1758).
- Ćwiklicki, M., Obora, H. (2011). Hoshin Kanri: policy management in Japanese subsidiaries based in Poland. Business, Management and Education, 9 (2), 216–235. doi: https://doi.org/10.3846/bme.2011.15
- New York: American Institute for Steel Classification (2002). American Rust Standard Guide, 1, 12.
- Korolov, V. P., Ryzhenkov, O. A., Korolov, P. V. (2019). Osoblyvosti rehuliuvannia protykoroziynoho zakhystu metalokonstruktsiy promyslovykh obiektiv. Promyslove budivnytstvo ta inzhenerni sporudy, 3, 18–24.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Oleksandr Gibalenko, Victoriia Gibalenko, Olena Bocharova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
