Впровадження швидкого прототипування полімолочної кислоти з використанням технології 3D-друку для застосування в дошкільній освіті

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.216382

Ключові слова:

3D-друк, розвиваючі ігрові інструменти, полімолочна кислота

Анотація

3D-друк є однією з технологій, що швидко розвиваються. Машини для 3D-друку можуть створювати об'єкти легко, швидко і детально. Існує три основні етапи, через які проходить машина для 3D-друку, а саме проектування, друк і обробка. 3D-принтери з використанням полімолочної кислоти широко використовуються в різних областях, таких як промислове обладнання, космічні апарати, споживчі товари, електронні компоненти, транспортні засоби, медична промисловість, іграшкова промисловість та інші.

В даному дослідженні за допомогою методу 3D-друку з використанням ниток з полімолочної кислоти нам вдалося створити розвиваючий ігровий інструмент під назвою Тетріс. 3D-друком називається процес послідовного створення тривимірних об'єктів з цифрових файлів шляхом послідовного розміщення множини шарів тонкого металу. За допомогою адитивних технологій, 3D-цифрові конструкції перетворюють у віртуальні вироби шляхом послідовного осадження металів. 3D-друк забезпечує розумну можливість відповідності різним параметрам в залежності від галузі інженерії. Завдяки перевагам матеріалу ПМК, який володіє хорошою міцністю, якістю поверхні, доступний в різних кольорах і зручний у використанні, виробляються розвиваючі ігрові інструменти, що мають такі переваги як привабливість, легкість, міцність і простота в грі. Таким чином, створення розвиваючих ігрових інструментів з використанням 3D-друку з ПМК може вирішити проблеми з попередніми розвиваючими ігровими інструментами, в які непросто грати і які менш привабливі для раннього дитинства. Розвиваючі ігри, створені в даному дослідженні, можуть використовуватися в якості платформи для навчання дітей на рівнях від дитячого садка до початкової школи. Спосіб гри в розвиваючу гру Тетріс полягає в тому, щоб прикріплювати фігури до основної частини Тетрісу і зіставляти їх з іншими фігурами, точно так, як грати в головоломку, де кожна встановлена фігура повинна відповідати іншим фігурам

Спонсор дослідження

  • We would like to acknowledge to Manufacturing Systems Laboratory who played a role in the implementation of this research.

Біографії авторів

Dwi Hadi Sulistyarini, Brawijaya University Jl. Mayjend Haryono, 167, Malang, Indonesia, 65145

Master of Industrial Engineering

Department of Industrial Engineering

Debrina Puspita Andriani, Brawijaya University Jl. Mayjend Haryono, 167, Malang, Indonesia, 65145

Master of Industrial Engineering

Department of Industrial Engineering

Zefry Darmawan, Brawijaya University Jl. Mayjend Haryono, 167, Malang, Indonesia, 65145

Doctor of Industrial Engineering

Department of Industrial Engineering

Putu Hadi Setyarini, Brawijaya University Jl. Mayjend Haryono, 167, Malang, Indonesia, 65145

Doctor of Mechanichal Engineering

Department of Mechanical Engineering

Посилання

  1. Ligon, S. C., Liska, R., Stampfl, J., Gurr, M., Mülhaupt, R. (2017). Polymers for 3D Printing and Customized Additive Manufacturing. Chemical Reviews, 117 (15), 10212–10290. doi: https://doi.org/10.1021/acs.chemrev.7b00074
  2. Shahi, S., Baljinder (2016). Advanced Manufacturing Teknik (Printing 3D). Master's of Technology CAD/CAM Department of Mechanical Engineering, BBSBEC Fatehgarh Sahib, 4.
  3. Muazzomi, N. (2017). Pengembangan Alat Permainan Edukatif Pendidikan Anak Usia Dini Melalui Aplikasi Microsoft Powerpoint. Jurnal Ilmiah Universitas Batanghari Jambi, 17 (1), 133–142.
  4. Cooper, K. (2001). Rapid Prototyping Technology. CRC Press, 248. doi: https://doi.org/10.1201/9780203910795
  5. Aisyah, S. (2008). Perkembangan dan konsep dasar pengembangan anak usia dini. Jakarta: Universitas Terbuka.
  6. Hasnida (2015). Media Pembelajaran Kreatif Mendukung Pembelajaran Pada Anak Usia Dini. Jakarta: PT Luxima Metro Media, 186.
  7. Vitianingsih, A. V. (2016). Game Edukasi sebagai Media Pembelajaran Pendidikan Anak Usia Dini. Jurnal INFORM, 1 (1).
  8. Sloten, V. (2000). Computer Aided Design of Prostheses. Industrial Ceramics, 20 (2), 109–111.
  9. Kamran, M., Saxena, A. (2016). A Comprehensive Study on 3D Printing Technology. MIT International Journal of Mechanical Engineering, 6 (2), 63–69.
  10. Widyanto, S. (2012). Pengembangan teknologi rapid prototyping untuk pembuatan produk-produk multi material. J@ti Undip: Jurnal Teknik Industri, 3 (1), 10–16.
  11. Johansson-Sköldberg, U., Woodilla, J., Çetinkaya, M. (2013). Design Thinking: Past, Present and Possible Futures. Creativity and Innovation Management, 22 (2), 121–146. doi: https://doi.org/10.1111/caim.12023
  12. Jurrens, K. K. (1999). Standards for the rapid prototyping industry. Rapid Prototyping Journal, 5 (4), 169–178. doi: https://doi.org/10.1108/13552549910295514
  13. Lubis, S., Djamil, S., Yolanda, Y. (2016). Pengaruh orientasi objek pada proses 3d printing bahan polymer pla dan abs terhadap kekuatan tarik dan ketelitian dimensi produk. SINERGI, 20 (1), 27. doi: https://doi.org/10.22441/sinergi.2016.1.005
  14. Rolina, N. (2012). Alat Permainan edukatif Anak Usia Dini. Yogyakarta: Penerbit Ombak.
  15. Alsoufi, M. S., Elsayed, A. E. (2017). How Surface Roughness Performance of Printed Parts Manufactured by Desktop FDM 3D Printer with PLA+ is influenced by Measuring Direction. American Journal of Mechanical Engineering, 5 (5), 211–222.
  16. Balasubramanian, T., Saminathan, B. (2015). Use of Multimedia - As A Tool for Effective Learning. International Journal of Scientific Research, 4 (12), 18–19.
  17. Arif, M. N., Sumbawati, M. S. (2016). Pengembangan Game Edukasi Interaktif pada Mata Pelajaran Komposisi Foto Digital Kelas XI di SMK Negeri 1 Surabaya. Jurnal IT-EDU, 1 (2), 28–36.
  18. Khobir, A. (2009). Upaya Mendidik Anak Melalui Permainan Edukatif. Forum Tarbiyah, 7 (2), 195–208.
  19. Brown, T., Wyatt, J. (2010). Design Thinking for Social Innovation. Development Outreach, 12 (1), 29–43. doi: https://doi.org/10.1596/1020-797x_12_1_29
  20. Excell, J. (2013). The rise of additive manufacturing. The Engineer.
  21. Serra, T., Planell, J. A., Navarro, M. (2013). High-resolution PLA-based composite scaffolds via 3-D printing technology. Acta Biomaterialia, 9 (3), 5521–5530. doi: https://doi.org/10.1016/j.actbio.2012.10.041
  22. Taufik, M., Jain, P. K. (2013). Role of build orientation in layered manufacturing: a review. International Journal of Manufacturing Technology and Management, 27 (1/2/3), 47. doi https://doi.org/10.1504/ijmtm.2013.058637
  23. Zulkifli, A. (2007). Rapid Prototyping Teknologi: Aplikasi pada Bidang Medis. Jurnal TeknikA, 27 (3), 78–83.
  24. Yan, L., Han, X. (2016). 3-Dimensional Printing Rapid Prototyping for Intracranial Aneurysm Coiling: A Good Example of Precise Medicine. World Neurosurgery, 86, 8. doi: https://doi.org/10.1016/j.wneu.2015.06.051
  25. Chua, C. K., Leong, K. F., Lin, C. S. (2003). Rapid Prototyping. Principles and Applications. World Scientific Publishing Co Pte Ltd, 448. doi: https://doi.org/10.1142/5064
  26. Jacobs, P. F. (1992). Rapid Prototyping & Manufacturing: Fundamentals of Stereolithography. Society of Manufacturing Engineers, 434.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-31

Як цитувати

Sulistyarini, D. H., Andriani, D. P., Darmawan, Z., & Setyarini, P. H. (2020). Впровадження швидкого прототипування полімолочної кислоти з використанням технології 3D-друку для застосування в дошкільній освіті. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(1 (108), 20–26. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.216382

Номер

Том 6 № 1 (108) (2020): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Dwi Hadi Sulistyarini, Debrina Puspita Andriani, Zefry Darmawan, Putu Hadi Setyarini

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.