Виявлення просторово-часової динаміки алгологічних показників дельти Дунаю за допомогою геоінформаційної системи

Автор(и)

  • Aleksander Vasenko Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0002-2958-4818
  • Vladimyr Brook Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0002-8795-2869
  • Yurii Svyrydov Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0002-3965-3004
  • Hanna Milanich Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0003-1900-1444

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.219556

Ключові слова:

альгологічні показники, біомаса фітопланктону, індекс Шеннона, індекс сапробності, часова тенденція

Анотація

Для прогнозування зміни якості води в дельті р. Дунай створена геоінформаціна система (ГІС) екологічного моніторингу з додатковими функціями аналізу часових рядів результатів спостережень. За допомогою створеної ГІС виявлені основні тенденції зміни альгологічних показників якості води за період, починаючи з 2005 р. Актуальність проведення даних досліджень обумовлена необхідністю визначення впливу змін гідрохімічних показників на біотичну складову екосистеми.

Згідно з показником індекс сапробності (за Пантле-Букком) спостерігалася тенденція до поліпшення якості води за досліджуваний період. Тенденція до зменшення видової різноманітності була виявлена за показником індекс Шеннона, розрахованим за чисельністю фітопланктону. Виявлені тенденції зміни альгологічних показників спостерігалися вже у вхідному створі дельти р. Дунай (вище м. Рені), тобто обумовлені факторами, що діють за межами дельти Дунаю.

Отримані результати щодо тенденцій зміни альгологічних показників корелюють із отриманими раніше даними аналізу результатів моніторингу гідрохімічних показників. Виявлена тенденція до зменшення показника індекс сапробності обумовлена тенденцією до поліпшення якості води за показниками: БСК-5 (коефіцієнт кореляції R = 0,68; рівень значущості α = 6%), фосфор фосфатів (R = 0,70; α = 5%), завислі речовини (R = 0,80; α = 2%). Тенденція до зменшення індексу Шеннона, розрахованого за чисельністю фітопланктону, обумовлена тенденцією до збільшення концентрації марганцю (R = –0,75; α = 3%).

Зменшення різноманітності фітопланктону згідно з індексом Шеннона, розрахованим за чисельністю фітопланктону, обумовлено різким збільшенням чисельності синьо-зелених водоростей.

Отримані результати мають значний інтерес для прогнозування змін екологічного стану дельти р. Дунай

Біографії авторів

Aleksander Vasenko, Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166

Кандидат біологічних наук, доцент, старший науковий співробітник

Vladimyr Brook, Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166

Кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник

Yurii Svyrydov, Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166

Інженер 3-категорії

Hanna Milanich, Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» вул. Бакуліна, 6, м. Харків, Україна, 61166

Науковий співробітник

Посилання

  1. Dyrektyva 2000/60/YeS Yevropeiskoho Parlamentu i Rady "Pro vstanovlennia ramok diyalnosti Spivtovarystva v haluzi vodnoi polityky" vid 23 zhovtnia 2000 roku. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_962/
  2. Liška, I. (Ed.) (2006). Water Quality in the Danube River Basin – 2006. ICPDR / International Commission for the Protection of the Danube River. TNMN Yearbook, 40.
  3. Brunnthaler, J. (1900). Plankton Studien. I. Das Phytoplankton des Donaustromes bei Wien. Verhandlungen Zoologisch Botanische Gesellschaft Wien, 50, 308–311.
  4. Steuer, A. (1900). Das Zoo-Plankton der „alten Donau“ bei Wien. Biologisches Zentralblatt, 20, 25–32.
  5. Hala´sz, M. (1936). Adatok a soroksa´ri Dunaa´g algavegeta´cioja´nak ismerete´hez. Bot Ko¨zleme´nyek, 33, 139–181.
  6. Schallgruber, F. (1943). Das Plankton des Donaustromes bei Wien in qualitativer und quantitativer Hinsicht. Archiv Hydrobiologie, 39, 665–689.
  7. Stundl, K. (1951). Zur Hydrographie und Biologie der o¨sterreichischen Donau. Schweizerische Zeitschrift Hydrologie, 13, 36–53.
  8. Joint Danube Survey 2. ICPDR. Available at: http://www.icpdr.org/main/activities-projects/joint-danube-survey-2
  9. Dokulil, M. T. (2014). Phytoplankton of the River Danube: Composition, Seasonality and Long-Term Dynamics. The Danube River Basin, 411–428. doi: https://doi.org/10.1007/698_2014_293
  10. Vasenko, A., Vernichenko, A., Vernichenko-Tsvetkov, D., Lungu, M., Milanich, A., Pristinska, A. (2015). Analysis of changeability of the structural and functional phytoplankton characteristic in the lower and delta of Danube River within the Ukraine borders. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriya: Biolohichni nauky, 19, 35–48. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuB_2015_19_7
  11. Romanenko, V. D., Afanas'ev, S. A., Lyashenko, A. V., Vasenko, A. G. (2012). Kontseptual'nye osnovy monitoringa bioraznoobraziya i bioresursov vodnyh obektov nizhnego Dunaya. Gidrobiologicheskiy zhurnal, 48 (1), 3–15.
  12. Timofti, M., Iticescu, C., Arseni, M., Calmuc, M., Calmuc, V.-A., Georgescu, L. P. (2019). Preliminary Analysis on the River Danube Water Quality by Using Different Kinds of Methods. International Journal of Bioscience, Biochemistry and Bioinformatics, 9 (1), 65–72. doi: https://doi.org/10.17706/ijbbb.2019.9.1.65-72
  13. Iticescu, C., Georgescu, L. P., Murariu, G., Topa, C., Timofti, M., Pintilie, V., Arseni, M. (2019). Lower Danube Water Quality Quantified through WQI and Multivariate Analysis. Water, 11 (6), 1305. doi: https://doi.org/10.3390/w11061305
  14. Murariu, G., Popa, P., Timofti, M., Georgescu, L. P. (2018). Multivariate Statistical Analyses of Danube River Water Quality at Galati, Romania. Environmental Engineering and Management Journal, 17 (5), 1249–1266. doi: https://doi.org/10.30638/eemj.2018.124
  15. Nassar, M. Z., Mohamed, H. R., Khiray, H. M., Rashedy, S. H. (2014). Seasonal fluctuations of phytoplankton community and physico-chemical parameters of the north western part of the Red Sea, Egypt. The Egyptian Journal of Aquatic Research, 40 (4), 395–403. doi: https://doi.org/10.1016/j.ejar.2014.11.002
  16. George, B., Nirmal Kumar, J. I., Kumar, R. N. (2012). Study on the influence of hydro-chemical parameters on phytoplankton distribution along Tapi estuarine area of Gulf of Khambhat, India. The Egyptian Journal of Aquatic Research, 38 (3), 157–170. doi: https://doi.org/10.1016/j.ejar.2012.12.010
  17. Vasenko, A. G., Bruk, V. V., Sviridov, Yu. V. (2019). Geoinformatsionnaya sistema dlya analiza dannyh ekologicheskogo monitoringa ukrainskoy chasti del'ty Dunaya. Science Review, 4 (21), 20–24. doi: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/31052019/6489
  18. Arsan, O. M., Davydov, O. A., Diachenko, T. M. et. al.; Romanenko, V. D. (Ed.) (2006). Metody hidroekolohichnykh doslidzhen poverkhnevykh vod. Kyiv: LOHOS, 408.
  19. Danube River Basin Geographic Information System. Available at: https://www.danubegis.org/
  20. Interaktyvna karta zabrudnenosti richok v Ukraini na osnovi danykh Derzhavnoho ahentstva vodnykh resursiv «Chysta voda». Available at: https://texty.org.ua/water/
  21. Romanenko, V. D., Zhukynskyi, V. M., Oksiuk, O. P. et. al. (1998). Metodyka ekolohichnoi otsinky yakosti poverkhnevykh vod za vidpovidnymy katehoriiamy. Kyiv: SYMVOL-T, 28.
  22. Bumbu, Ya. V. (1976). Mikroelementy v zhizni fitoplanktona. Kishinev: Shtiintsa, 115.
  23. Kamenets, A. F. (2017). Vliyanie ionov margantsa (II) na scenedesmus quadricauda. Vestnik VGU. Seriya: Himiya. Biologiya. Farmatsiya, 1, 67–70.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-31

Як цитувати

Vasenko, A., Brook, V., Svyrydov, Y., & Milanich, H. (2020). Виявлення просторово-часової динаміки алгологічних показників дельти Дунаю за допомогою геоінформаційної системи. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(10 (108), 6–13. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.219556

Номер

Том 6 № 10 (108) (2020): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Aleksander Vasenko, Vladimyr Brook, Yurii Svyrydov, Hanna Milanich

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.