Раціональні параметри одержання восків з відходів вінтеризації олій
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.219602Ключові слова:
відходи олієжирової галузі, вінтеризація, відпрацьований фільтрувальний порошок, перліт, соняшниковий віск 10 словАнотація
Досліджено одержання восків з відпрацьованого перліту, який є відходом вінтеризації соняшникової олії.
Вінтеризація характеризується значними втратами олії з фільтрувальними порошками, а утилізація відходів становить екологічну та економічну проблему. При цьому відходи вінтеризації містять цінні складові – віск та олію, які можуть бути використані за різними напрямками.
Визначено вміст восків у відпрацьованому перліті з використанням гексану (18 %), а також якісні показники одержаного воску: температура плавлення 70 °С, число омилення 115 мг КОН/г, кислотне число 2,6 мг КОН/г, масова частка вологи 0,82 %.
Застосовано обробку відпрацьованого перліту розчином хлориду натрію під час кип’ятіння, відстоювання одержаної маси, промивку та висушування воску. Встановлено залежність виходу та температури плавлення вилучених восків від параметрів обробки: концентрації розчину хлориду натрію, температури та тривалості відстоювання.
Визначено раціональні умови обробки відпрацьованого перліту: концентрація розчину хлориду натрію – 7,5 %, температура відстоювання – 20 °С, тривалість відстоювання – 10 год. Експериментально встановлений вихід воску в цій точці 14,3 %.
Досліджено показники якості зразку воску, одержаного за раціональних умов: температура плавлення 68 °С, число омилення 110 мг КОН/г, кислотне число 2,8 мг КОН/г, масова частка вологи 0,85 %. Ці показники корелюються з відповідними даними для воску, вилученого з використанням гексану, а також з довідковими даними щодо якості бджолиного та соняшникового восків.
Одержані дані дозволяють переробляти відпрацьований перліт без використання органічних розчинників, що робить процес більш екологічним та економічно вигідним, а також вирішує екологічні проблеми, пов’язані з утилізацією відходів вінтеризаціїПосилання
- Pal, U. S., Patra, R. K., Sahoo, N. R., Bakhara, C. K., Panda, M. K. (2014). Effect of refining on quality and composition of sunflower oil. Journal of Food Science and Technology, 52 (7), 4613–4618. doi: https://doi.org/10.1007/s13197-014-1461-0
- Kachlishvili, I. N., Filippova, T. F. (2003). Experience in manufacture of hard waxes. Combined dewaxing and deoiling unit. Chemistry and Technology of Fuels and Oils, 39, 233–239. doi: http://doi.org/10.1023/A:1026334207220
- Raß, M., Schein, C., Matthäus, B. (2008). Virgin sunflower oil. European Journal of Lipid Science and Technology, 110 (7), 618–624. doi: https://doi.org/10.1002/ejlt.200800049
- Sytnik, N., Kunitsa, E., Mazaeva, V., Chernukha, A., Bezuglov, O., Bogatov, O. et. al. (2020). Determination of the influence of natural antioxidant concentrations on the shelf life of sunflower oil. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (11 (106)), 55–62. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.209000
- Kovari, K., Denise, J., Hollo, J. (2006). Seed crushing, oil refining and environmental problem. Olaj. Szap., 45 (2), 45–52.
- Refaat, А. А. (2010). Different techniques for the production of biodiesel from waste vegetable oil. International Journal of Environmental Science & Technology, 7 (1), 183–213. Available at: http://www.bioline.org.br/pdf?st10020
- Robertson, D., van Reenen, A., Duveskog, H. (2020). A comprehensive investigation into the structure-property relationship of wax and how it influences the properties of hot melt adhesives. International Journal of Adhesion and Adhesives, 99, 102559. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijadhadh.2020.102559
- Judycki, J. (2014). Influence of low-temperature physical hardening on stiffness and tensile strength of asphalt concrete and stone mastic asphalt. Construction and Building Materials, 61, 191–199. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2014.03.011
- Redondas, C. E., Baümler, E. R., Carelli, A. A. (2019). Sunflower wax recovered from oil tank settlings: Revaluation of a waste product from the oilseed industry. Journal of the Science of Food and Agriculture, 100 (1), 201–211. doi: https://doi.org/10.1002/jsfa.10017
- Hwang, H., Winkler‐Moser, J. K. (2020). Properties of margarines prepared from soybean oil oleogels with mixtures of candelilla wax and beeswax. Journal of Food Science, 85 (10), 3293–3302. doi: https://doi.org/10.1111/1750-3841.15444
- Krasavtsev, B. E., Alexandrov, B. L. (2017). Development of composition of paraffin - wax protective coatings for presowing processing of winter wheat seeds. Polythematic Online Scientific Journal of Kuban State Agrarian University, 126 (02). doi: https://doi.org/10.21515/1990-4665-126-058
- Yarullin, R. N., Yarullin, R. R., Supyrev, A. V., Mustafin, M. T., Sultanov, I. Yu. (2013). Pat. No. 2488425 RF. Sposob regeneratsii otrabotannogo fil'truyushchego materiala. No. 2011100770/05; declareted: 12.01.2011; published: 27.07.2013. Available at: http://www.freepatent.ru/patents/2488425
- Gish, A. A., Lopatin, S. N. (1998) Tehnologiya polucheniya rastitel'nyh voskov. Izvestiya vysshih uchebnyh zavedeniy. Pishchevaya tehnologiya, 2-3, 84. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/tehnologiya-polucheniya-rastitelnyh-voskov/viewer
- Dotsenko, S. P., Ivko, M. V., Ilin, P. P., Shvedov, I. V. (2016). Pat. No. 2581526 RF. Method of degreasing of spent filter powder resulted from vegetable oil refining. No. 2014146168/13; declareted: 17.11.2014; published: 20.04.2016. Available at: https://patents.google.com/patent/RU2581526C1/ru
- Chalapud, M. C., Baümler, E. R., Carelli, A. A. (2016). Characterization of waxes and residual oil recovered from sunflower oil winterization waste. European Journal of Lipid Science and Technology, 119 (2), 1500608. doi: https://doi.org/10.1002/ejlt.201500608
- Omelchenko, J. E., Demidov, I. N. (2016). Removing the waxen substances from waste freezing sunflower oil using alcoholysis reaction. Bulletin of National Technical University «KhPI». Series: Innovation researches in students’ scientific work, 29 (1201), 85–89. Available at: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/25485/1/vestnik_KhPI_2016_29_Omelchenko_Izvlechenie.pdf
- Teslenko, A., Chernukha, A., Bezuglov, O., Bogatov, O., Kunitsa, E., Kalyna, V. et. al. (2019). Construction of an algorithm for building regions of questionable decisions for devices containing gases in a linear multidimensional space of hazardous factors. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (101)), 42–49. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.181668
- Jana, S., Martini, S. (2016). Phase Behavior of Binary Blends of Four Different Waxes. Journal of the American Oil Chemists’ Society, 93 (4), 543–554. doi: https://doi.org/10.1007/s11746-016-2789-6
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Natalia Sytnik, Ekaterina Kunitsia, Viktoria Mazaeva, Anton Chernukha, Pavlo Kovalov, Natalia Grigorenko, Stella Gornostal, Olena Yermakova, Mykola Pavlunko, Mikhail Kravtsov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
