Підвищення ефективності обладнання та технології брикетування відходів

Анотація

У зв'язку зі зростанням актуальності розглянута сучасна проблема накопичення вуглецевих відходів. Експериментально визначені загальні тенденції та орієнтовних раціональних складів непідготовлених різнодисперсних фракцій сумішей потенційної сировини при його пресуванні і подальшому термолізом. Встановлено, що при збільшенні вологості, або вмісту зв'язуючого, тверді вуглецеві відходи стають більш пластичними і в'язкими – з 0,6 до 0,4 – знижується коефіцієнт внутрішнього тертя. Вплив вологості на коефіцієнт зовнішнього тертя менш помітний (зниження до 25 %). Визначено, що рідкісний нагрів шихти до 80 ºС сприяє зниженню щільності отримуваних брикетів (в середньому на 5–6 %) і веде до зростання коефіцієнта пружного розширення. Брикети, за інших рівних умов, на 5–10 % міцніші, однак на 1 % збільшення міцності припадає 2 % зростання витрат енергії. При повторному ущільненні відбувається помітна зміна компресійних властивостей. Щільність брикетів збільшується в середньому на 7 %. При меншому вмісті зв'язуючого отримано збільшення щільності на 14 %. При цьому збільшення міцності прямо пропорційно залежить від енерговитрат. Рекомендовано збільшення утримання в них зв'язуючого та їх повторне ущільнення. Встановлено, що при оптимізованій експлуатації котелень утилізаційних установок по спалюванню брикетованих відходів коефіцієнт витрат коштів на рік на 32,9 % менше значення цього показника при роботі обладнання для утилізації непідготовлених відходів. При цьому коефіцієнт впливу на навколишнє середовище за період 15 років на 28,89 % менше значення цього показника при роботі аналогічного обладнання. Отримані результати обґрунтовано вказують на те, що оптимізована технологія брикетування відходів з подальшим їх спалюванням, характеризується значним підвищенням еколого-економічної ефективності процесу утилізації відходів