Розробка технології управління аутсорс ІТ-проектами з використанням нечіткої логіки

Автор(и)

  • Зоя Миколаївна Соколовська Одеський національний політехнічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-5595-7692
  • Олексій Олександрович Дудник Одеський національний політехнічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-3876-5247

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.224529

Ключові слова:

ІТ-аутсорсинг, управління проектами, нечітка логіка, механізм виводу, семантична мережа, експертна система

Анотація

Розроблено модель управління аутсорсинговими IT-проектами. Відмінна особливість запропонованої моделі полягає у врахуванні специфіки процесів управління проектами ІТ-аутсорсингових фірм в умовах невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовища їх функціонування. Модель базується на Stage-Gate фреймворку управління проектами з залученням інструментарію нечіткої логіки. Запропонована модифікація механізму нечіткого виводу дозволяє відмовитися від збереження проміжних результатів, що зменшує навантаження на базу даних та створює можливість використання семантичних мереж. Технологія реалізації експертних консультацій продемонстрована на прикладі прийняття рішень стосовно оцінки поточного статусу IT-проектів, прийнятих аутсорсинговою компанією для розробки.

Динамічний характер та циклічність управління портфоліо ІТ-проектів передбачає постійний моніторинг результатів його реалізації з, відповідно, регулярним переформуванням портфеля. Модель було розроблено з метою підвищення ефективності підпроцессу розробки програмного забезпечення та мінімізації негативних наслідків фінансової залежності від замовника.

Прикладне програмне забезпечення для ЕОМ, розроблене на основі моделі управління аутсорсинговими IT-проектами та модифікації механізму нечіткого виводу, знайшло практичне застосування та впроваджено в розрахунковій практиці аутсорсингової IT-компанії HYS Enterprise B. V. Апробація програмної оболонки в ході розв’язання задач, притаманним конкретним стадіям управління ІТ-проектами, довела позитивні результати.

Запропоновані структура та склад нечіткої бази знань експертної оболонки є достатньо типовими з погляду проблем ІТ-аутсорсингу. Розроблену модель доцільно використовувати в аутсорсингових ІТ-компаніях в процесі управління портфоліо проектів

Біографії авторів

Зоя Миколаївна Соколовська, Одеський національний політехнічний університет

Докторка економічних наук, професорка, завідувачка кафедри

Кафедра економічної кібернетики та інформаційних технологій

Олексій Олександрович Дудник, Одеський національний політехнічний університет

Аспірант

Кафедра економічної кібернетики та інформаційних технологій

Посилання

  1. Rosenau, M. D., Githens, G. D. (2005). Successful Project Management: A Step-by-Step Approach with Practical Examples. John Wiley & Sons, 384.
  2. Polak, J., Wojcik, P. (2015). Knowledge management in it outsourcing/offshoring projects. PM World Journal, 4 (8). Available at: https://pmworldlibrary.net/wp-content/uploads/2015/08/pmwj37-Aug2015-Polak-Wojcik-knowledge-management-IT-oursourcing-second-edition.pdf
  3. Keynes, J. M. (1937). The General Theory of Employment. The Quarterly Journal of Economics, 51 (2), 209. doi: https://doi.org/10.2307/1882087
  4. Atkinson, R., Crawford, L., Ward, S. (2006). Fundamental uncertainties in projects and the scope of project management. International Journal of Project Management, 24 (8), 687–698. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2006.09.011
  5. Kumar, C., Doja, M. N. (2018). A Novel Framework for Portfolio Selection Model Using Modified ANFIS and Fuzzy Sets. Computers, 7 (4), 57. doi: https://doi.org/10.3390/computers7040057
  6. Hassanzadeh, F., Collan, M., Modarres, M. (2012). A Practical Approach to R&D Portfolio Selection Using the Fuzzy Pay-Off Method. IEEE Transactions on Fuzzy Systems, 20 (4), 615–622. doi: https://doi.org/10.1109/tfuzz.2011.2180380
  7. Pai, G. A. V. (2017). Fuzzy Decision Theory Based Metaheuristic Portfolio Optimization and Active Rebalancing Using Interval Type-2 Fuzzy Sets. IEEE Transactions on Fuzzy Systems, 25 (2), 377–391. doi: https://doi.org/10.1109/tfuzz.2016.2633972
  8. Nguyen, T. T., Gordon-Brown, L., Khosravi, A., Creighton, D., Nahavandi, S. (2015). Fuzzy Portfolio Allocation Models Through a New Risk Measure and Fuzzy Sharpe Ratio. IEEE Transactions on Fuzzy Systems, 23 (3), 656–676. doi: https://doi.org/10.1109/tfuzz.2014.2321614
  9. Wang, S., Wang, B., Watada, J. (2017). Adaptive Budget-Portfolio Investment Optimization Under Risk Tolerance Ambiguity. IEEE Transactions on Fuzzy Systems, 25 (2), 363–376. doi: https://doi.org/10.1109/tfuzz.2016.2582906
  10. Habibi, F., Taghipour Birgani, O., Koppelaar, H., Radenović, S. (2018). Using fuzzy logic to improve the project time and cost estimation based on Project Evaluation and Review Technique (PERT). Journal of Project Management, 3, 183–196. doi: https://doi.org/10.5267/j.jpm.2018.4.002
  11. Acar Yildirim, H., Akcay, C. (2019). Time-cost optimization model proposal for construction projects with genetic algorithm and fuzzy logic approach. Revista de La Construcción, 18 (3), 554–567. doi: https://doi.org/10.7764/rdlc.18.3.554
  12. Adeola, O. S., Ganiyu, A. R. (2020). A Fuzzy System for Evaluating Human Resources in Project Management. International Journal of Technology Diffusion, 11 (1), 66–95. doi: https://doi.org/10.4018/ijtd.2020010105
  13. Hughes, R. T. (1996). Expert judgement as an estimating method. Information and Software Technology, 38 (2), 67–75. doi: https://doi.org/10.1016/0950-5849(95)01045-9
  14. Miyazaki, Y., Terakado, M., Ozaki, K., Nozaki, H. (1994). Robust regression for developing software estimation models. Journal of Systems and Software, 27 (1), 3–16. doi: https://doi.org/10.1016/0164-1212(94)90110-4
  15. Gray, A. R., MacDonell, S. G. (1999). Fuzzy logic for software metric models throughout the development life-cycle. 18th International Conference of the North American Fuzzy Information Processing Society - NAFIPS (Cat. No.99TH8397). doi: https://doi.org/10.1109/nafips.1999.781694
  16. Stage-gate model. Available at: https://www.stage-gate.com/stage-gate-model
  17. McConnell, S. (2006). Software Estimation: Demystifying the Black Art. Microsoft Press, 308.
  18. Sharma, S., Sarkar, D., Gupta, D. (2012). Agile processes and methodologies: A conceptual study. International Journal on Computer Science and Engineering, 4 (5), 892–898. Available at: https://www.yashada.org/yash/egovcii/static_pgs/TC/IJCSE12-04-05-186.pdf
  19. Cooper, R., Kielgast, S., Vedsmand, T. (2016). Integrating Agile with Stage-Gate® – How New Agile-Scrum Methods Lead to Faster and Better Innovation. Available at: https://innovationmanagement.se/2016/08/09/integrating-agile-with-stage-gate
  20. Shapiro, S. C., Rapaport, W. J. (1992). The SNePS family. Computers & Mathematics with Applications, 23 (2-5), 243–275. doi: https://doi.org/10.1016/0898-1221(92)90143-6
  21. Schlegel, D. R., Shapiro, S. C. (2014). Concurrent Reasoning with Inference Graphs. Graph Structures for Knowledge Representation and Reasoning, 138–164. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-04534-4_10
  22. Choi, J., Shapiro, S. C. (1992). Efficient implementation of non-standard connectives and quantifiers in deductive reasoning systems. Proceedings of the Twenty-Fifth Hawaii International Conference on System Sciences. doi: https://doi.org/10.1109/hicss.1992.183186
  23. Fuzzy Logic Toolbox. MathWorks. Available at: https://uk.mathworks.com/products/fuzzy-logic.html
  24. Neely, A., Gregory, M., Platts, K. (1995). Performance measurement system design: A literature review and research agenda. International Journal of Operations & Production Management, 15 (4), 80–116. doi: https://doi.org/10.1108/01443579510083622
  25. Shenhar, A. J., Levy, O., Dvir, D. (1997). Mapping the dimensions of project success. Project management journal, 28 (2), 5–13. Available at: http://www.reinventingprojectmanagement.com/material/other/7.%20Mapping%20dimensions%20of%20projects%20success%20PMJ%201997.pdf
  26. Baccarini, D. (1999). The Logical Framework Method for Defining Project Success. Project Management Journal, 30 (4), 25–32. doi: https://doi.org/10.1177/875697289903000405
  27. Papke-Shields, K. E., Beise, C., Quan, J. (2010). Do project managers practice what they preach, and does it matter to project success? International Journal of Project Management, 28 (7), 650–662. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2009.11.002
  28. Rad, P. F., Cioffi, D. F. (2000). Work and resource breakdown structures for formalized bottom-up estimating. The George Washington University, Washington, D.C. Available at: https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.583.8756&rep=rep1&type=pdf
  29. Might, R. J., Fischer, W. A. (1985). The role of structural factors in determining project management success. IEEE Transactions on Engineering Management, EM-32 (2), 71–77. doi: https://doi.org/10.1109/tem.1985.6447584
  30. Freeman, M., Beale, P. (1992). Measuring project success. Project Management Journal, 23 (1), 8–17.
  31. Orchard, R. A. (1998). FuzzyCLIPS Version 6.04A User’s Guide. Integrated Reasoning. Available at: https://quentin.pradet.me/blog/media/FuzzyCLIPS/fzdocs.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-30

Як цитувати

Соколовська, З. М., & Дудник, О. О. (2021). Розробка технології управління аутсорс ІТ-проектами з використанням нечіткої логіки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(3 (110), 52–65. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.224529

Номер

Том 2 № 3 (110) (2021): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Зоя Миколаївна Соколовська, Олексій Олександрович Дудник

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.