Переробка етанолвмісного відходу нейтралізації олій в технології пасти для очищення рук

Автор(и)

  • Ігор Павлович Петік Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5645-6304
  • Анна Павлівна Бєлінська Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5795-2799
  • Катерина Вікторівна Куниця Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна https://orcid.org/0000-0001-5577-7026
  • Сергій Володимирович Бочкарев Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-4399-7907
  • Тетяна Олександрівна Овсяннікова Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-4916-7189
  • Вікторія Сергіївна Калина Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3061-3313
  • Антон Андрійович Чернуха Національний університет цивільного захисту України, Україна https://orcid.org/0000-0002-0365-3205
  • Костянтин Михайлович Остапов Національний університет цивільного захисту України, Україна https://orcid.org/0000-0002-1275-741X
  • Наталья Володимирівна Григоренко Національний університет цивільного захисту України, Україна https://orcid.org/0000-0002-4972-4515
  • Олена Анатоліївна Петухова Національний університет цивільного захисту України, Україна https://orcid.org/0000-0002-4832-1255

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225233

Ключові слова:

відходи олієжирової галузі, лужна нейтралізація олій, система вода – гліцерин – етанол, соапсток, паста для обробки рук, миюча здатність

Анотація

Визначено графічну залежність миючої здатності етанолвмісного соапстоку від концентрації у водному розчині і температури взаємодії з забрудненим матеріалом. Запропоновано використовувати 40 %-ий водний розчин етанолвмісного соапстоку в технології пасти для очищення рук. Такий розчин соапстоку має миючу здатність 92 – 98 % за умови температури взаємодії з забрудненим матеріалом 25 – 40 °С.

Досліджено закономірність впливу на консистенцію пасти для обробки рук вмісту структуроутворювачів з використанням апроксимаційного поліному. Це дозволило обґрунтувати ефективну концентрацію в рецептурі карбоксиметилцелюлози (0,4…0,6 %) і цетилтеарилового спирту (1,8…2,0 %). Отримане рівняння регресії є корисним для корегування вмісту структуроутворювачів в рецептурі в залежності від вимог споживача до в’язкості даного мийного засобу.

Порівняно показників якості розробленої пасти для очищення рук на основі етанолвмісного соапстоку зі зразком аналогічної комерційної пасти для очищення рук «Primaterra Автомобільна». Показники якості розробленої пасти є наступними: ефективна в'язкість за 20…22 °С – 32,0 Па∙с; піноутворююча здатність – 23 мм, стабільність піни – 62,0 %; миюча здатність – 92,0 %. Визначено, що у розробленого мийного засобу та комерційного аналогу визначені показники якості суттєво не відрізняються. Отримані дані свідчать про перспективність переробки етанолвмісного соапстоку в пасту для очищення рук на основі природних поверхнево активних речовин. Розроблений мийний засіб за рахунок вмісту етанолу, гліцерину і пероксиду водню має антисептичні властивості, що є конкурентною перевагою серед аналогів. Така утилізація етанолвмісних соапстоків робить процес нейтралізації олій екологічно безпечним та економічно доцільним.

Біографії авторів

Ігор Павлович Петік, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України

Кандидат технічних наук, завідувач лабораторією

Відділ досліджень технології переробки олій і жирів

Анна Павлівна Бєлінська, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України

Кандидат технічних наук, доцент, науковий співробітник

Відділ досліджень технології переробки олій і жирів

Катерина Вікторівна Куниця, Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Кандидат технічних наук

Кафедра інноваційних харчових і ресторанних технологій

Сергій Володимирович Бочкарев, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра фізичного виховання

Тетяна Олександрівна Овсяннікова, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук

Кафедра органічного синтезу і нанотехнологій

Вікторія Сергіївна Калина, Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології зберігання і переробки сільськогосподарської продукції

Антон Андрійович Чернуха, Національний університет цивільного захисту України

Кандидат технічних наук

Кафедра пожежної та рятувальної підготовки

Костянтин Михайлович Остапов, Національний університет цивільного захисту України

Кандидат технічних наук

Кафедра пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт

Наталья Володимирівна Григоренко, Національний університет цивільного захисту України

Кандидат наук з державного управління

Кафедра управління та організації діяльності у сфері цивільного захисту

Олена Анатоліївна Петухова, Національний університет цивільного захисту України

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра пожежної профілактики в населених пунктах

Посилання

  1. Boukerroui, A., Belhocine, L., Ferroudj, S. (2017). Regeneration and reuse waste from an edible oil refinery. Environmental Science and Pollution Research, 25 (19), 18278–18285. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-017-9971-8
  2. Sytnik, N., Kunitsia, E., Mazaeva, V., Chernukha, A., Kovalov, P., Grigorenko, N. et. al. (2020). Rational parameters of waxes obtaining from oil winterization waste. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (10 (108)), 29–35. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.219602
  3. Papchenko, V., Matveeva, T., Bochkarev, S., Belinska, A., Kunitsia, E., Chernukha, A. et. al. (2020). Development of amino acid balanced food systems based on wheat flour and oilseed meal. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (105)), 66–76. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.203664
  4. Pal, U. S., Patra, R. K., Sahoo, N. R., Bakhara, C. K., Panda, M. K. (2014). Effect of refining on quality and composition of sunflower oil. Journal of Food Science and Technology, 52 (7), 4613–4618. doi: https://doi.org/10.1007/s13197-014-1461-0
  5. Chew, S.-C., Tan, C.-P., Nyam, K.-L. (2017). Optimization of neutralization parameters in chemical refining of kenaf seed oil by response surface methodology. Industrial Crops and Products, 95, 742–750. doi: https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2016.11.043
  6. Petik, I. P., Hladkyi, F. F., Fediakina, Z. P., Bielinska, A. P., Filenko, L. M. (2011). Vplyv komponentnoho skladu osnovy neitralizuiuchoho rozchynu na yoho kharakterystyky. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu "KhPI", 58, 31–35. Available at: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15589
  7. Shnyp, I. A., Slepneva, L. M., Kraetskaya, O. F., Zyk, N. V., Luk'yanova, R. S. (2011). Sposoby utilizatsii soapstoka – tekhnogennogo othoda zhiropererabatyvayushchey promyshlennosti. Vestnik Belorusskogo natsional'nogo tekhnicheskogo universiteta, 2, 68–71. Available at: http://rep.bntu.by/handle/data/1079
  8. Zhang, H., Miller, C. A., Garrett, P. R., Raney, K. H. (2003). Mechanism for defoaming by oils and calcium soap in aqueous systems. Journal of Colloid and Interface Science, 263 (2), 633–644. doi: https://doi.org/10.1016/s0021-9797(03)00367-9
  9. Sakai, K., Sangawa, Y., Takamatsu, Y., Kawai, T., Matsumoto, M., Sakai, H., Abe, M. (2010). Sulfonic-Hydroxyl-Type Heterogemini Surfactants Synthesized from Unsaturated Fatty Acids. Journal of Oleo Science, 59 (10), 541–548. doi: https://doi.org/10.5650/jos.59.541
  10. Bhardwaj, G., Cameotra, S., Chopra, H. (2013). Utilization of oleo-chemical industry by-products for biosurfactant production. AMB Express, 3 (1), 68. doi: https://doi.org/10.1186/2191-0855-3-68
  11. Pinzi, S., Pilar dorado, M. (2012). Feedstocks for advanced biodiesel production. Advances in Biodiesel Production, 69–90. doi: https://doi.org/10.1533/9780857095862.1.69
  12. Shavkat, S. M., Demidov, I. N. (2012). Obtaining fatty acid esters of low molecular weight alcohols with using soapstock. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (6 (60)), 53–56. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/5568/5009
  13. Obtaining fatty acid esters of low molecular weight alcohols with using soapstock. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
  14. Su, E., Wei, D. (2014). Improvement in biodiesel production from soapstock oil by one-stage lipase catalyzed methanolysis. Energy Conversion and Management, 88, 60–65. doi: https://doi.org/10.1016/j.enconman.2014.08.041
  15. Hilten, R., Speir, R., Kastner, J., Das, K. C. (2011). Production of aromatic green gasoline additives via catalytic pyrolysis of acidulated peanut oil soap stock. Bioresource Technology, 102 (17), 8288–8294. doi: https://doi.org/10.1016/j.biortech.2011.06.049
  16. Shabtai, Y. (1990). Production of exopolysaccharides by Acinetobacter strains in a controlled fed-batch fermentation process using soap stock oil (SSO) as carbon source. International Journal of Biological Macromolecules, 12 (2), 145–152. doi: https://doi.org/10.1016/0141-8130(90)90066-j
  17. Daisuk, P., Shotipruk, A. (2020). Recovery of γ-oryzanol from rice bran oil soapstock derived calcium soap: Consideration of Hansen solubility parameters and preferential extractability in various solvents. LWT, 134, 110238. doi: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.110238
  18. Petik, P. F., Petik, I. P., Fediakina, Z. P., Filenko, L. M. (2015). Development of technological scheme of production of neutralized fat in a polar solvent system and processing soapstock. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu "KhPI", 44 (1153), 11–14. Available at: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20920
  19. Kownatzki, E. (2003). Hand hygiene and skin health. Journal of Hospital Infection, 55 (4), 239–245. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhin.2003.08.018
  20. Goldman, M., Horev, B., Saguy, I. (1983). Decolorization of β-Carotene in Model Systems Simulating Dehydrated Foods. Mechanism and Kinetic Principles. Journal of Food Science, 48 (3), 751–754. doi: https://doi.org/10.1111/j.1365-2621.1983.tb14890.x
  21. Menegueti, M. G., Laus, A. M., Ciol, M. A., Auxiliadora-Martins, M., Basile-Filho, A., Gir, E. et. al. (2019). Glycerol content within the WHO ethanol-based handrub formulation: balancing tolerability with antimicrobial efficacy. Antimicrobial Resistance & Infection Control, 8 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s13756-019-0553-z

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-23

Як цитувати

Петік, І. П., Бєлінська, А. П., Куниця, К. В., Бочкарев, С. В., Овсяннікова, Т. О., Калина, В. С., Чернуха, А. А., Остапов, К. М., Григоренко, Н. В., & Петухова, О. А. (2021). Переробка етанолвмісного відходу нейтралізації олій в технології пасти для очищення рук. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(10 (109), 23–29. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225233

Номер

Том 1 № 10 (109) (2021): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Игорь Павлович Петик, Анна Павловна Белинская, Катерина Викторовна Куница, Сергей Владимирович Бочкарев, Татьяна Александровна Овсянникова, Виктория Сергеевна Калина, Антон Андреевич Чернуха, Конcтантин Михайлович Остапов, Наталья Владимировна Григоренко, Елена Анатольевна Петухова

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.