Розробка моделі е-зрілості для муніципальної системи управління проєктами і програмами

Автор(и)

  • Галина Григорівна Фесенко Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Україна https://orcid.org/0000-0001-7133-484X
  • Тетяна Григорівна Фесенко Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Україна https://orcid.org/0000-0001-9636-9598
  • Григорій Васильович Фесенко Луганський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-9749-8746
  • Анатолій Валентинович Шахов Одеський національний морський університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-0142-7594
  • Анатолій Вікторович Якунін Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Україна https://orcid.org/0000-0002-0635-1755
  • Володимир Васильович Корженко Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Україна https://orcid.org/0000-0001-8403-5558

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225278

Ключові слова:

електронне врядування, муніципальний цифровий офіс, електронна зрілість, діджиталізація, управління е-проєктами

Анотація

Проаналізовано роль та значення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в управлінні містом. Обґрунтовано, що цифрова складова муніципального менеджменту є важливим компонентом сталого міста та забезпечує розширення доступу до основних послуг містянам. Побудова моделі оцінки електронної зрілості офісу управління муніципальними проєктами діджиталізації розглядається крізь призму моделі технологічної зрілості І. Кендалла і К. Роллінза. Розроблено матрицю оцінки електронної зрілості муніципальними е-проєктами, яка представлена областями знань з управління проєктами та цифровими ІКТ-характеристиками е-зрілості.

Результати моделювання цифрової зрілості обговорюються на прикладі муніципального проєктного офісу (Municipal e-Project Management Office, PMOеМ). Встановлено вісім рівнів зрілості PMOеМ: “І – PMOеМ здатний ефективно реалізувати проєкти інформаційних послуг”; “ІІ – PMOеМ аналізує організаційні аспекти онлайнових послуг муніципалітету”; “ІІІ – PMOеМ розробляє способи ефективного здійснення онлайнових послуг”; “IV – PMOеМ вимагає високого рівня зрілості електронного врядування, що відкриває «прискорений доступ» громадян до електронних сервісів”; “V – співробітники муніципалітету як члени команди Проєкту (PMOеМ) забезпечують прогрес функціональної ефективності надання міських смарт-послуг”; “VI – PMOеМ досягає стану, коли більшість послуг надаються за допомогою ІКТ”; “VII – PMOеМ розширює спектр смарт-послуг”; “VIII – усі муніципальні послуги надаються у режимі максимальної актуалізації використання ІКТ”. Запропонований оціночний інструмент дозволить директоратам PMOеМ та вищому керівництву ІТ-організацій проводити самооцінку прогресу у цифровій реалізації управління муніципальним е-проєктами, е-програмами і обирати дії, необхідні для переходу на більш високий рівень е-зрілості.

Біографії авторів

Галина Григорівна Фесенко, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Доктор філософських наук, доцент

Кафедра історії і культурології

Тетяна Григорівна Фесенко, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій

Григорій Васильович Фесенко, Луганський національний аграрний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра ремонту машин, експлуатації енергетичних засобів та охорони праці

Анатолій Валентинович Шахов, Одеський національний морський університет

Доктор технічних наук, професор

Кафедра судноремонту

Анатолій Вікторович Якунін, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра вищої математики

Володимир Васильович Корженко, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра філософії та політології

Посилання

  1. Smart City Index 2020: A tool for action, an instrument for better lives for all citizens (2020). Institute for Management Development, Singapore University for Technology and Design, 124.
  2. Estevez, E., Lopes, N., Janowski, T. (2016). Smart Sustainable Cities: Reconnaissance Study. United Nations University, 312.
  3. Deakin, M. (Ed.) (2014) Smart Cities: Governing, Modelling and Analysing the Transition. London: Routledge, 250.
  4. Holzer, M., Manoharan, A. (2016). Digital governance in municipalities worldwide (2015–2016): Seventh global e-governance survey: a longitudinal assessment of municipal websites throughout the world. Rutgers University-Newark: National Center for Public Performance, 86.
  5. Joshi, P., Islam, S. (2018). E-Government Maturity Model for Sustainable E-Government Services from the Perspective of Developing Countries. Sustainability, 10 (6), 1882. doi: https://doi.org/10.3390/su10061882
  6. Singh, H., Grover, P., Kar, A. K., Ilavarasan, P. V. (2020). Review of performance assessment frameworks of e-government projects. Transforming Government: People, Process and Policy, 14 (1), 31–64. doi: https://doi.org/10.1108/TG-02-2019-0011
  7. Ingrams, A., Manoharan, A., Schmidthuber, L., Holzer, M. (2018). Stages and Determinants of E-Government Development: A Twelve-Year Longitudinal Study of Global Cities. International Public Management Journal, 23 (6), 731–769. doi: https://doi.org/10.1080/10967494.2018.1467987
  8. Kaylor, C. H. (2005). E-government. The next wave of e-government: The challenges of data architecture. Bulletin of the American Society for Information Science and Technology, 31 (2), 18–22. doi: https://doi.org/10.1002/bult.1720310207
  9. Connolly, J. M., Bode, L., Epstein, B. (2018). Explaining the Varying Levels of Adoption of E-government Services in American Municipal Government. State and Local Government Review, 50 (3), 150–164. doi: https://doi.org/10.1177/0160323x18808561
  10. Budding, T., Faber, B., Gradus, R. (2018). Assessing electronic service delivery in municipalities: determinants and financial consequences of e-government implementation. Local Government Studies, 44 (5), 697–718. doi: https://doi.org/10.1080/03003930.2018.1473768
  11. Vicente, M., Sussy, B. (2018). Determining Aspects in the Development of Municipal e-Government. 2018 International Conference on eDemocracy & eGovernment (ICEDEG). doi: https://doi.org/10.1109/icedeg.2018.8372325
  12. Streltsov, V., Niedzielski, P. (2018). Approaches for monitoring the level of providing municipal administrative services electronically (Ukrainian case). European Journal of Service Management, 28, 447–454. doi: https://doi.org/10.18276/ejsm.2018.28/2-53
  13. Fesenko, T., Fesenko, G., Bibik, N. (2017). The safe city: developing of GIS tools for gender-oriented monitoring (on the example of Kharkiv city, Ukraine). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (2 (87)), 25–33. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.103054
  14. Chukut, S., Dmytrenko, V. (2016). Smart city or electronic city: modern approaches to the understanding of the implementation of e-governance at the local level. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 13, 89–93.
  15. Fesenko, T., Fesenko, G. (2016). E-readiness evaluation modelling for monitoring the national e-government programme (by the example of Ukraine). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (3 (81)), 28–35. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.71606
  16. Fesenko, G., Fesenko, T. (2017). E-government development strategies in the eastern partnership countries. SOCRATES, 5 (1), 51–63. doi: https://doi.org/10.5958/2347-6869.2017.00007.3
  17. Arabzad, M., Shirouyehzad, H. (2012). Improving Project Management Process in Municipality Based on SWOT Analysis. International Journal of Engineering and Technology, 4 (5), 607–612. doi: https://doi.org/10.7763/ijet.2012.v4.443
  18. Fesenko, T., Fesenko, G. (2017). City-Governance: conceptualizing digital maturity model. SOCRATES, 5 (2), 106–122. doi: https://doi.org/10.5958/2347-6869.2017.00016.4
  19. Kendall, G. I., Rollins, S. C. (2003). Advanced project portfolio management and the PMO: multiplying ROI at Warp speed. J. Ross Publishing, 434.
  20. A Guide to the project management body of knowledge (PMBOK® Guide) (2017). Project Management Institute, 589.
  21. Van Asselt Marjolein, B. A., Rijkens-Klomp, N. (2002). A look in the mirror: reflection on participation in Integrated Assessment from a methodological perspective. Global Environmental Change, 12 (3), 167–184. doi: https://doi.org/10.1016/s0959-3780(02)00012-2

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-28

Як цитувати

Фесенко, Г. Г., Фесенко, Т. Г., Фесенко, Г. В., Шахов, А. В., Якунін, А. В., & Корженко, В. В. (2021). Розробка моделі е-зрілості для муніципальної системи управління проєктами і програмами. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(3 (109), 15–28. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225278

Номер

Том 1 № 3 (109) (2021): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Галина Григорьевна Фесенко, Татьяна Григорьевна Фесенко, Григорий Васильевич Фесенко, Анатолий Валентинович Шахов, Анатолий Викторович Якунин, Владимир Васильевич Корженко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.