Виявлення закономірностей кристалохімічних перетворень в артефактах історії з металів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225418Ключові слова:
артефакти історії з металів, кристалохімічні перетворення, хімічний склад, вміст золотаАнотація
Подано теоретичне обґрунтування процесу елімінації окремих хімічних елементів з кристалічних ґраток металів в процесі кристалохімічних перетворень, які відбуваються впродовж тривалої історії існування артефактів. Для підтвердження теоретичних висновків було досліджено 5 старовинних золотих предметів різних історичних періодів: від ІV століття до н. е. до XVIII століття н. е., які містять приблизно однакову кількість золота, срібла, міді та заліза в глибоких частинах сплаву. Проведені дослідження сприятимуть більш точній атрибуції артефактів історії з металів, а також виявленню ознак підробки або реставраційних робіт.
Визначено хімічний склад предметів під патиною та в більш глибоких частинах сплаву за допомогою растрового електронного мікроскопа, оснащеного енергодисперсійним спектрометром. Отримані результати свідчать про значно менший вміст золота всередині сплаву, аніж на поверхні предметів. Водночас, непошкоджена поверхня, очищена від мінеральних скоринок, містить значно менше домішкових елементів, аніж пришліфована поверхня, яка не мала контакту із зовнішнім середовищем. Отже, вивчення хімічного складу артефактів з золота не можна проводити лише на основі дослідження поверхні.
Результатом проведених досліджень є встановлення залежності концентрації основного компонента сплаву (золота) на поверхні артефактів від віку предметів в тисячах років. А також представлено рівняння для прогнозування віку предметів, споріднених за хімічним складом до групи об’єктів, описаних в цій статті.
Дослідження особливостей протікання кристалохімічних процесів мають виключно важливе практичне значення для доведення автентичності артефактів історії, корегування датувань предметів, виявлення ознак підробки або глибоких змін, що мали місце в результаті проведення реставраційних робіт
Посилання
- Indutnyi, V., Merezhko, N., Pirkovich, K. (2019). Studying the authenticity of the golden element from a mongolian warrior's armor by physicalchemical methods. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (12 (97)), 34–40. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.157156
- Ashkenazi, D., Gitler, H., Stern, A., Tal, O. (2017). Metallurgical investigation on fourth century BCE silver jewellery of two hoards from Samaria. Scientific Reports, 7 (1). doi: https://doi.org/10.1038/srep40659
- Scrivano, S., Ruberto, C., Gómez-Tubío, B., Mazzinghi, A., Ortega-Feliu, I., Ager, F. J. et. al. (2017). In-situ non-destructive analysis of Etruscan gold jewels with the micro-XRF transportable spectrometer from CNA. Journal of Archaeological Science: Reports, 16, 185–193. doi: https://doi.org/10.1016/j.jasrep.2017.09.032
- Scrivano, S., Ortega-Feliu, I., Gómez-Tubío, B., Ager, F. J., de la Bandera, M. L., Respaldiza, M. A., Ontalba-Salamanca, M. A. (2017). Non-destructive micro-analytical system for the study of the manufacturing processes of a group of gold jewels from “El Carambolo” treasure. Radiation Physics and Chemistry, 130, 133–141. doi: https://doi.org/10.1016/j.radphyschem.2016.08.008
- Robbiola, L., Blengino, J.-M., Fiaud, C. (1998). Morphology and mechanisms of formation of natural patinas on archaeological Cu–Sn alloys. Corrosion Science, 40 (12), 2083–2111. doi: https://doi.org/10.1016/s0010-938x(98)00096-1
- Hauptmann, A., Klein, S., Paoletti, P., Zettler, R. L., Jansen, M. (2018). Types of Gold, Types of Silver: The Composition of Precious Metal Artifacts Found in the Royal Tombs of Ur, Mesopotamia. Zeitschrift Für Assyriologie Und Vorderasiatische Archäologie, 108 (1), 100–131. doi: https://doi.org/10.1515/za-2018-0007
- Guerra, M. F., Pagès-Camagna, S. (2019). On the way to the New Kingdom. Analytical study of Queen Ahhotep's gold jewellery (17th Dynasty of Egypt). Journal of Cultural Heritage, 36, 143–152. doi: https://doi.org/10.1016/j.culher.2018.09.004
- Constantinescu, B., Vasilescu, A., Radtke, M., Reinholz, U. (2010). Micro-SR-XRF studies for archaeological gold identification – the case of Carpathian gold and Romanian museal objects. Applied Physics A, 99 (2), 383–389. doi: https://doi.org/10.1007/s00339-010-5624-1
- Nørgaard, H. W. (2017). Portable XRF on Prehistoric Bronze Artefacts: Limitations and Use for the Detection of Bronze Age Metal Workshops. Open Archaeology, 3 (1). doi: https://doi.org/10.1515/opar-2017-0006
- Churikov, A. V. Elektrohimiya. Available at: https://www.sgu.ru/sites/default/files/textdocsfiles/2014/01/11/lektsia_electrochemistry_part2.pdf
- Povarennyh, A. S. (1963). Tverdost' mineralov. Kyiv: Izd-vo AN USSR, 304.
- Povarennykh, O. S., Prodaivoda, H. T. (1972). Zviazok elektroprovidnosti mineraliv z yikh strukturnymy osoblyvostiamy. Heolohichnyi zhurnal, 1, 34–38.
- Indutnyi, V. V. (1983). Optychnyi pokaznyk zalomlennia ta vnutrishnia budova binarnykh mineraliv. DAN USSR. Seriya B, 11, 12–15.
- Numizmaticheskiy portal «Monetniy dvor». Available at: http://www.m-dv.ru/monety-rossii-1700-1917/kid,9/mid,3/nid,98/types.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Владимир Васильевич Индутный , Нина Васильевна Мережко , Екатерина Анатольевна Пиркович , Алексей Александрович Андреев
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
