Розробка концептуальних положень ефективного управління діяльністю оператора мультимодальних перевезень
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225522Ключові слова:
оператор мультимодальних перевезень, ключові показники ефективності, модифікована факторна модель ДюпонаАнотація
Досліджено сучасні ринкові вимоги щодо транспортування вантажопотоків за критеріями «якість, швидкість та вартість». Встановлено, що мультимодальні маршрути мають найменшу тривалість доставки, високу надійність та мінімальний час транзиту, що забезпечує більш точний рівень контролю витрат, графіків руху та транспортної безпеки. Визначено, що ефективність мультимодальних схем транспортування залежить від ступеня реалізації ресурсних можливостей та технологій управління оператора мультимодальних перевезень (МТО).
Узагальнено функціональні особливості та класифікацію МТО, що дозволяє сформувати бізнес-модель МТО як відповідального інтегратора транспортно-логістичних процесів, а не розглядати його лише з позиції організатора змішаних схем транспортування.
Систематизовано технологію організаційного процесу перевезень, на основі якої розроблено систему стратегічних цілей та ключові показники ефективності (КРІ), що дає можливість визначати «вузькі місця» за основними бізнес-процесами оператора мультимодальних перевезень.
Запропоновано модифіковану мультифакторну модель Дюпона, що дозволяє встановити пріоритет факторної оцінки більш стійких у часі показників на основі визначення важелів ефективності використання ресурсів МТО при більшому охопленні факторів.
Проведені дослідження можуть стати підгрунтям подальшого розвитку системи мультимодальних перевезень вантажів на основі розробки моделі оптимального управління бізнес-процесами МТО.
Посилання
- Klepikov, V. P., Klepikov, V. V. (2005). Smeshannye perevozki: evolyutsiya nauchnyh idey. Mir transporta, 4, 142–147.
- Romanov, A. S. (2019). Refinement of the conceptual framework for interaction processes of different types of transport when providing multimodal transportation. Bulletin of scientific research results, 2, 99–108.
- Levkovets', P. R., Tovkun, D. L. (2002). Upravlenie perevozkami gruzov i logistika. Kyiv: NTU, 145.
- Macharis, C., Bontekoning, Y. M. (2004). Opportunities for OR in intermodal freight transport research: a review. European Journal of Operational Research, 153 (2), 400–416. doi: https://doi.org/10.1016/S0377-2217(03)00161-9
- Karavaeva, E., Karavaev, V. (2015). Upravlenie mul'timodal'nymi perevozkami: teoriya i praktika. LAP LAMBERT Academic Publishing, 144.
- Palagin, Yu. I., Mochalov, A. I. (2012). Cargo optimal routing in multimodal transport networks. Transport: nauka, tehnika, upravlenie, 6, 13–18.
- Postan, M. Ya. (2006). Ekonomiko-matematicheskie modeli smeshannyh perevozok. Odessa: Astroprint, 376.
- Poti, C. (2011). The Impact of multimodal transport service value and relationships on business performance: The Thai shippers' perspective. Cardiff University.
- Pidlisny, P., Braykovs’ka, A. (2011). The prerequisites for multimodal transport of goods by domestic operators in the international market of transport services. Ekonomist, 10, 64–67.
- Vernihora, R. V., Okorokov, A. M., Tsuprov, P. S., Pavlenko, H. I. (2017). Multimodal transportation as a basic segment of the transit potential of Ukraine. Transport systems and transportation technologies, 14, 20–29. doi: https://doi.org/10.15802/tstt2017/123148
- United Nations Convention on International Multimodal Transport of Goods (Geneva, 24, May 1980). Available at: http://www.jus.uio.no/lm/un.multimodal.transport.1980/portrait.pdf
- Multimodal Transport: The Feasibility of an International Legal Instrument (2003). UNCTAD Document UNCTAD/SDTE/TLB/2003/1.
- Implementation of Multimodal Transport Rules (2001). UNCTAD Documents UNCTAD/SDTE/ TLB/2, 25 June 2001 and Add.1.
- International Chamber of Commerce (ICC):UNCTAD/ICC Rules for Multimodal Transport Documents. Publication No. 481. Paris: ICC, 1992. The Rules replaced the previous ICC Rules for Combined Transport Document, 1973 (modified in 1975) which were based on the “Tokyo Rules” and the “TCM”draft.
- Sokolova, O. Ye. (2014). Kontseptualni zasady formuvannia multymodalnoi systemy perevezennia vantazhiv. Naukoiemni tekhnolohiyi, 1, 114–118.
- Sokolova, O., Soloviova, O., Borets I. (2018). Efficiency of using air transport during cargo transportation. Fundamental and Applied Researches in Practice of Leading Scientific Schools, 28 (4), 133–139. doi: https://doi.org/10.33531/farplss.2018.4.25
- Bhagwat, R., Sharma, M. K. (2007). Performance measurement of supply chain management: A balanced scorecard approach. Computers & Industrial Engineering, 53 (1), 43–62. doi: https://doi.org/10.1016/j.cie.2007.04.001
- Star, S., Russ-Eft, D., Braverman, M. T., Levine, R. (2016). Performance Measurement and Performance Indicators. Human Resource Development Review, 15 (2), 151–181. doi: https://doi.org/10.1177/1534484316636220
- Argotti, Y., Baron, C., Esteban, P. (2019). Quality quantification in Systems Engineering from the Qualimetry Eye. 2019 IEEE International Systems Conference (SysCon). doi: https://doi.org/10.1109/syscon.2019.8836756
- Turaboğlu, T., Timur, E. (2018). Factors Affecting Profitability in Companies: An Application on BIST Corporate Governance Index. Bulletin of Economic Theory and Analysis, BETA Journals, 3 (2), 135–157. Available at: https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/553375
- Ignat, I., Feleaga, L. (2019). The role of IT in the logistics sector: the impact of DuPont model on the profitability of IT companies. LogForum 15 (2), 191–203. Available at: https://www.infona.pl/resource/bwmeta1.element.baztech-99646f14-6d07-4676-afcd-53fb76b3df0d/content/partContents/9b2e1712-e35a-3bd9-b1aa-30f86f55b657
- A&A’s Top 25 Global Freight Forwarders List Ranked by 2019 Logistics Gross Revenue/Turnover and Freight Forwarding Volumes. Available at: https://www.3plogistics.com/3pl-market-info-resources/3pl-market-information/aas-top-25-global-freight-forwarders-list/
- DHL Supply Chain & Global Forwarding. Available at: https://www.dpdhl.com/content/dam/dpdhl/en/media-center/investors/documents/interim-reports/2020/DPDHL-Quarterly-Statement-Q3-2020.pdf
- Kuehne+Nagel. Available at: https://home.kuehne-nagel.com/documents/20124/124012/Q3_2020+Condensed+Consolidated+Interim+Financial+Statements.pdf/6e89009c-b2ba-1efa-c087-826ecf8a47c6?t=1603168449872
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Елена Евгеньевна Соколова, Елена Александровна Соловьева, Ирина Валериевна Борец, Ирина Ивановна Высоцкая
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.