Порівняльна оцінка впливу технологічного фактора на економічне зростання

Автор(и)

  • Boris Kheyfets Институт экономики Российской академии наук ; Финансовый университет при Правительстве Российской Федерации, Російська Федерація https://orcid.org/0000-0002-6009-434X
  • Veronika Chernova Peoples' Friendship University of Russia; State University of Management, Російська Федерація https://orcid.org/0000-0001-5951-9091

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225526

Ключові слова:

економічне зростання, інновації, глобальна конкурентоспроможність, високотехнологічний експорт, виробнича платформа, США, Китай

Анотація

Дослідження спрямоване на оцінку впливу технологічного чинника на економічне зростання, аналізується його роль у посиленні соціально-економічної диференціації. Запропоновано методику ранжирування країн за рівнем технологічності на основі відповідного Індексу. Шляхом кореляційно-регресійного аналізу виділяються технологічні фактори економічного розвитку. Апробація підходу проходила на прикладі США і Китаю. Отримані дані демонструють, що збільшення витрат на НДДКР та експорту високотехнологічної продукції позитивно відбивається на економічному зростанні. Витрати на НДДКР забезпечують від 31,6 % до 41,9 % приросту ВВП для США і Китаю відповідно. Експорт високотехнологічної продукції підтримує приріст ВВП на рівні від 2,7 % до 4,7 %. Згідно з результатами доведено, що технологічний фактор сприяє економічному розвитку за рахунок більш ефективного розподілу ресурсів, поширення інновацій та зростання високотехнологічного експорту. Регресійні моделі підтвердили цей взаємозв'язок. За Індексом технологічності Китай знаходиться на першій позиції рейтингу, далі йдуть США і Японія. Такі країни як Казахстан, Бразилія, Україна значно відстають за рівнем технологічного розвитку від ряду країн Європи (Румунії, Польщі, Болгарії), Туреччини та Мексики. Аналіз даних по вибірці 30 країн показав, що технологічна диференціація є безпосередньою причиною загальної нерівномірності. Для подолання технологічного розриву рекомендується послідовно розвивати наявний технологічний потенціал, спрямовуючи зусилля на високотехнологічні сектори, які здатні зміцнити фундамент економіки

Біографії авторів

Boris Kheyfets, Институт экономики Российской академии наук ; Финансовый университет при Правительстве Российской Федерации

Doctor of Economic Sciences, Professor, Chief Researcher

Veronika Chernova, Peoples' Friendship University of Russia; State University of Management

PhD, Associate Professor

Department of International Economic Relations;

Institute of Marketing

Посилання

  1. The Global Competitiveness Report (2019). World Economic Forum. Available at: http://www3.weforum.org/docs/WEF_TheGlobalCompetitivenessReport2019.pdf
  2. Lenchuk, E. B. (2020). Is Russia ready for a technological breakthrough? The Economic Revival of Russia, 1 (63), 43–49.
  3. Kongoli, F. (2016). Role of science and technology in sustainable development. 2016 Sustainable Industrial Processing Summit and Exhibition Plenaries. Available at: http://www.flogen.org/pdf/sips16_524FS.pdf
  4. Chang, C.-P., Lee, C.-C. (2010). Globalization and Economic Growth: A Political Economy Analysis for OECD Countries. Global Economic Review, 39 (2), 151–173. doi: https://doi.org/10.1080/1226508x.2010.483835
  5. Guaita Martínez, J. M., de Castro-Pardo, M., Pérez-Rodríguez, F., Martín Martín, J. M. (2019). Innovation and multi-level knowledge transfer using a multi-criteria decision making method for the planning of protected areas. Journal of Innovation & Knowledge, 4 (4), 256–261. doi: https://doi.org/10.1016/j.jik.2019.01.001
  6. Kheyfets, B. A. (2020). What route will Russia take along one difficult Chinese path. Moscow: Institute of Economics of the Russian Academy of Sciences, 62. Available at: https://inecon.org/docs/2020/publications/Kheifets_paper_2020.pdf
  7. Akberdina, V., Kalinina, A., Vlasov, A. (2018). Transformation stages of the Russian industrial complex in the context of economy digitization. Problems and Perspectives in Management, 16 (4), 201–211. doi: https://doi.org/10.21511/ppm.16(4).2018.17
  8. Chapter 4. Technology and inequalities (2018). Inequality in Asia and the Pacific in the era of the 2030 Agenda for Sustainable Development. United Nations ESCAP, 63–77. doi: https://doi.org/10.18356/fe937adc-en
  9. Brynjolfsson, E., McAfee, A. (2014). The second machine age: Work, progress, and prosperity in a time of brilliant technologies. New York: W.W. Norton & Company, 336.
  10. Berg, A., Krueger, A. O. (2003). Trade, Growth, and Poverty: A Selective Survey. IMF Working Papers, 03 (30), 1. doi: https://doi.org/10.5089/9781451844931.001
  11. Dreher, A. (2006). Does globalization affect growth? Evidence from a new index of globalization. Applied Economics, 38 (10), 1091–1110. doi: https://doi.org/10.1080/00036840500392078
  12. George, G., Lin, Y. (2016). Analytics, innovation, and organizational adaptation. Innovation, 19 (1), 16–22. doi: https://doi.org/10.1080/14479338.2016.1252042
  13. Daejeon Declaration on Science, Technology, and Innovation Policies for the Global and Digital Age (2015). OECD. Available at: http://www.oecd.org/sti/daejeon-declaration-2015.htm
  14. Raghupathi, V., Raghupathi, W. (2017). Innovation at country-level: association between economic development and patents. Journal of Innovation and Entrepreneurship, 6. doi: https://doi.org/10.1186/s13731-017-0065-0
  15. Popović, G., Erić, O., Stanić, S., Krajišnik, M. (2019). Education, technological changes and economic development of Bosnia and Herzegovina. International Journal of Cognitive Research in Science, Engineering and Education, 7 (2), 77–86. doi: https://doi.org/10.5937/ijcrsee1902077p
  16. Romanova, O. A., Korovin, G. B., Kuzmin, E. A. (2017). Analysis of the development prospects for the high-tech sector of the economy in the context of new industrialization. Espacios, 38 (59), 25.
  17. Litau, E. (2018). Entrepreneurship and economic growth: A look from the perspective of cognitive economics. ICEME 2018: Proceedings of the 2018 9th International Conference on E-business, Management and Economics, 143–147. doi: https://doi.org/10.1145/3271972.3271978
  18. Dosi, G. (1982). Technological paradigms and technological trajectories: A suggested interpretation of the determinants and directions of technical change. Research Policy, 11 (3), 147–162. doi: https://doi.org/10.1016/0048-7333(82)90016-6
  19. Hu, A. G. Z., Jaffe, A. B. (2007). IPR, innovation, economic growth and development. Available at: http://policydialogue.org/files/events/Hu_Jaffe_IPR_Innovation_Econ_Growth_and_Dev_Paper.pdf
  20. Färe, R., Grosskopf, S., Tremblay, V. J. (2012). Market Power and Technology. Review of Industrial Organization, 40 (2), 139–146. doi: https://doi.org/10.1007/s11151-012-9334-z
  21. Özak, Ö. (2018). Distance to the pre-industrial technological frontier and economic development. Journal of Economic Growth, 23 (2), 175–221. doi: https://doi.org/10.1007/s10887-018-9154-6
  22. Pavlov, V. (2018). Innovative strategy as a factor in the development of the high technological sectors of the economy. Norwegian Journal of Development of the International Science, 17 (4), 38–44.
  23. Buchinskaya, O., Dyatel, E. (2019). Influence of high-technology exports and foreign charges for the use of intellectual property on economic growth. Journal of New Economy, 20 (2), 114–126. doi: https://doi.org/10.29141/2073-1019-2019-20-2-7
  24. Akcali, B. Y., Sismanoglu, E. (2015). Innovation and the Effect of Research and Development (R&D) Expenditure on Growth in Some Developing and Developed Countries. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 195, 768–775. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.06.474
  25. Dzhadan, І. (2019). Theoretical principles of the correlation between the country's industrial and technological development and the state's economic security. Norwegian Journal of Development of the International Science, 11-3 (36), 9–14.
  26. Liao, Y., Loures, E. R., Deschamps, F., Brezinski, G., Venâncio, A. (2018). The impact of the fourth industrial revolution: a cross-country/region comparison. Production, 28. doi: https://doi.org/10.1590/0103-6513.20180061
  27. Baneliene, R., Melnikas, B., Strazdas, R., Tolocka, E. (2018). Innovation activities and the impact of investment in R&D on economic growth: Assessment and modelling. Terra Economicus, 16 (4), 66–76. doi: https://doi.org/10.23683/2073-6606-2018-16-4-66-76
  28. Desmet, K., Greif, A., Parente, S. L. (2020). Spatial competition, innovation and institutions: the Industrial Revolution and the Great Divergence. Journal of Economic Growth, 25 (1), 1–35. doi: https://doi.org/10.1007/s10887-019-09173-3
  29. Javed, Z., Munir, K. (2016). Impact of export composition on economic growth in South Asia. Available at: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/71519/1/MPRA_paper_71519.pdf
  30. Hossain, Md. M. (2018). Dynamic growth rate of U.S. economy. Available at: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/91042/1/MPRA_paper_91042.pdf
  31. Brinca, P., Duarte, J. B., Oliveira, J. G. (2019). Investment-specific technological change, taxation and inequality in the U.S. Available at: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/91463/1/MPRA_paper_91463.pdf
  32. Molina, J. A., Velilla, J., Ortega, R. (2016). Entrepreneurial activity in the OECD: Pooled and cross-country evidence. Available at: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/71592/1/MPRA_paper_71592.pdf
  33. Dewangan, V., Godse, M. (2014). Towards a holistic enterprise innovation performance measurement system. Technovation, 34 (9), 536–545. doi: https://doi.org/10.1016/j.technovation.2014.04.002
  34. Kim, S. Y. (2013). Government R&D funding in economic downturns: Testing the varieties of capitalism conjecture. Science and Public Policy, 41 (1), 107–118. doi: https://doi.org/10.1093/scipol/sct040
  35. Freeman, C., Soete, L. (2009). Developing science, technology and innovation indicators: What we can learn from the past. Research Policy, 38 (4), 583–589. doi: https://doi.org/10.1016/j.respol.2009.01.018
  36. Ernst, H., Conley, J., Omland, N. (2016). How to create commercial value from patents: the role of patent management. R&D Management, 46 (S2), 677–690. doi: https://doi.org/10.1111/radm.12210
  37. World Development Indicators. The World Bank Group. Available at: https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators
  38. Wierts, P., Van Kerkhoff, H., De Haan, J. (2013). Composition of Exports and Export Performance of Eurozone Countries. JCMS: Journal of Common Market Studies, 52 (4), 928–941. doi: https://doi.org/10.1111/jcms.12114
  39. Kurzweil, R. (2001). The law of accelerating returns. Available at: https://www.kurzweilai.net/the-law-of-accelerating-returns
  40. Cricelli, L., Greco, M., Grimaldi, M. (2016). Assessing the open innovation trends by means of the eurostat community innovation survey. International Journal of Innovation Management, 20 (03), 1650039. doi: https://doi.org/10.1142/s1363919616500390
  41. Storey, C., Cankurtaran, P., Papastathopoulou, P., Hultink, E. J. (2015). Success Factors for Service Innovation: A Meta-Analysis. Journal of Product Innovation Management, 33 (5), 527–548. doi: https://doi.org/10.1111/jpim.12307
  42. Digital Economy Report 2019. Value Creation and Capture: Implications for Developing Countries (2019). UNCTAD. Available at: https://unctad.org/system/files/official-document/der2019_en.pdf
  43. China extends lead in number of TOP500 supercomputers, US holds on to performance advantage. Available at: https://www.top500.org/news/china-extends-lead-in-number-of-top500-supercomputers-us-holds-on-to-performance-advantage/#:~:text=The%20June%202019%20list%20had,and%20China%20with%2029.9%20percent
  44. Dominguez Lacasa, I., Jindra, B., Radosevic, S., Shubbak, M. (2019). Paths of technology upgrading in the BRICS economies. Research Policy, 48 (1), 262–280. doi: https://doi.org/10.1016/j.respol.2018.08.016
  45. Solar power statistics in China 2019 (2019). Solar Feeds. Available at: https://solarfeeds.com/solar-power-statistics-in-china/
  46. Vickers, C., Ziebarth, N. L. (2019). Lessons for Today from Past Periods of Rapid Technological Change. UN Department of Economic and Social Affairs (DESA) Working Papers. doi: https://doi.org/10.18356/c2f6be59-en
  47. Marjit, S., Ray, M. (2017). Export profitability, competition and technology. International Review of Economics & Finance, 47, 35–45. doi: https://doi.org/10.1016/j.iref.2016.10.001
  48. Saborowski, C., Haddad, M. E., Lim, J. J. (2010). Trade Openness Reduces Growth Volatility When Countries Are Well Diversified. Policy Research Working Papers. doi: https://doi.org/10.1596/1813-9450-5222
  49. Accelerating the digital transformation of European industry and enterprises (2016). European Union. Available at: https://ec.europa.eu/growth/content/accelerating-digital-transformation-european-industry-and-enterprises_en

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-26

Як цитувати

Kheyfets, B., & Chernova, V. (2021). Порівняльна оцінка впливу технологічного фактора на економічне зростання. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13 (109), 6–15. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225526

Номер

Том 1 № 13 (109) (2021): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Борис Аронович Хейфец, Вероника Юрьевна Чернова

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.