Розробка ефективних складів фібробетону, що використовуються в транспортних спорудах
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.227139Ключові слова:
фібробетон, мікросиліка, мікроструктура бетону, тріщиностійкість, деформативні властивості, довговічність, розвантажувальна конструкціяАнотація
Розглянуто можливість отримання фібробетону з високими деформативними властивостями шляхом регулювання мікроструктури та використання його при проектуванні транспортних споруд. Було встановлено, що для створення транспортних споруд з високими експлуатаційними показниками необхідна модифікація фібробетонних сумішей комплексними добавками, тобто збільшення міцності фібробетону на мікрорівні. Для отримання більш щільної структури бетонної матриці були використані комплексні добавки – ультрадисперсна добавка (мікросиліка) і повітровтягуюча добавка Master Air 200B. Експериментально доведено, що використання таких добавок знижує водоцементне співвідношення і ще більше зміцнює структуру бетонної матриці.
Був проведений розрахунок розвантажувальної конструкції на споруджуваній залізничній лінії від станції Карадаг (Азербайджанська Республіка) до нафтогазопереробного і нафтохімічного комплексу SOCAR з використанням фібробетону, модифікованого комплексними добавками. Був проведений аналіз результатів розрахунку розвантажувальної конструкції з фібробетона і зіставлені дані результатів розрахунку розвантажувальної конструкції з фібробетону і розвантажувальної конструкції зі звичайного бетону. В результаті порівняння було встановлено, що в даній конструкції використання фібробетону призводить до зменшення діаметра перетину робочої арматури плити – діаметр перетину робочої арматури плити покриття зменшується з Æ2×32 мм відповідно до Æ32 мм у верхньому і Æ25 мм в нижньому ряду. Також збільшується тріщиностійкість в порівнянні зі звичайним бетоном.
Таким чином, для створення споруд з високими транспортно-експлуатаційними показниками необхідна модифікація фібробетонних сумішей комплексними добавками
Посилання
- Shirinzade, I. N., Аhmedov, N. М. (2017). Ways of improving the efficiency of fiber concrete. International Research Journal, 3 (57), 107–110. doi: https://doi.org/10.23670/IRJ.2017.57.125
- Fibrobeton: tehniko-ekonomicheskaya effektivnost' primeneniya (2002). Promyshlennoe i grazhdanskoe stroitel'stvo, 9. Available at: http://vekha.ru/fibrobeton-tehniko-ekonomicheskaya
- Singh, L. P., Agarwal, S. K., Bhattacharyya, S. K., Sharma, U., Ahalawat, S. (2011). Preparation of Silica Nanoparticles and its Beneficial Role in Cementitious Materials. Nanomaterials and Nanotechnology, 1 (1), 44–51. doi: https://doi.org/10.5772/50950
- Zhang, P., Li, Q.-F. (2013). Freezing–thawing durability of fly ash concrete composites containing silica fume and polypropylene fiber. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part L: Journal of Materials: Design and Applications, 228 (3), 241–246. doi: https://doi.org/10.1177/1464420713480984
- Nematzadeh, M., Karimi, A., Fallah-Valukolaee, S. (2020). Compressive performance of steel fiber-reinforced rubberized concrete core detached from heated CFST. Construction and Building Materials, 239, 117832. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2019.117832
- Klyuyev, S. V. (2012). High-strength fiber concrete for industrial and civil construction. Magazine of Civil Engineering, 8, 61–68. doi: http://doi.org/10.5862/MCE.34.9
- BS EN 206-1:2000. Specification, performance, production and conformity. Available at: https://shop.bsigroup.com/ProductDetail/?pid=000000000030148156
- Savel'ev, V. G., Gorshkov, V. S. (1981). Metody fiziko-himicheskogo analiza vyazhuschih veschestv. Moscow: Vysshaya shkola, 334.
- Bragov, A. M., Konstantinov, A. Yu., Lamzin, D. A., Lominov, A. K., Filippov, A. R. (2012). Dinamicheskoe deformirovanie i razrushenie hrupkih strukturno-neodnorodnyh sred. Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N. I. Lobachevskogo, 4, 59–66
- Razrabotka metoda rascheta, printsipov konstruirovaniya i tehnologii stroitel'stva sloev usileniya aerodromnyh pokrytiy iz fibrobetona (2003). Moscow, 28. Available at: https://wolwekplus.ru/images/Raero.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Nizami Ahmadov, Irade Shirinzade
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
