Розробка компенсатору прямого проникаючого сигналу в каналі рознесеного прийому оглядової радіолокаційної станції

Автор(и)

  • Геннадій Володимирович Худов Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна https://orcid.org/0000-0002-3311-2848
  • Сергій Петрович Ярош Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна https://orcid.org/0000-0002-5208-9372
  • Олександр Миколайович Дробан Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0001-8604-0692
  • Олександр Олександрович Лаврут Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0002-4909-6723
  • Юрій Степанович Гулак Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0003-1186-1562
  • Іван Миколайович Порохня Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-7307-4743
  • Сергій Володимирович Яровий Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна https://orcid.org/0000-0001-6138-5774
  • Олександр Васильович Рогуля Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна https://orcid.org/0000-0002-5338-8083
  • Ірина Юріївна Юзова Інститут цивільної авіації, Україна https://orcid.org/0000-0002-0013-5808
  • Ростислав Геннадійович Худов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-6209-209X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.228133

Ключові слова:

повітряний об’єкт, придушення, прямий проникаючий сигнал, стороннє джерело випромінювання, радіолокаційна станція

Анотація

Розроблена загальна побудова компенсатору прямого проникаючого сигналу в каналі рознесеного прийому. В якості допоміжної антени та допоміжного каналу доцільно використовувати антену та приймач додаткового каналу рознесеного прийому. Для забезпечення можливості придушувати проникаючий сигнал в смузі приймального пристрою оглядової РЛС відстань між антенами повинна бути до 6 м. В загальному вигляді компенсатор проникаючого сигналу повинен містити суматор, в якому сигнал, що прийнятий основним каналом, складається із сигналом, що прийнятий допоміжним каналом і пропущений через підсилювач з відповідним комплексним коефіцієнтом передачі. Особливістю компенсатору прямого проникаючого сигналу є обов’язкова умова регулювання значення комплексного коефіцієнту передачі підсилювача сигналу допоміжного каналу.

Компенсатор прямого проникаючого сигналу є цифровим з використанням прямого методу формування вагових коефіцієнтів без використання зворотного зв’язку. Для зменшення часу формування вагових коефіцієнтів при використанні прямих методів обчислення кореляційної матриці використовується технологія паралельних обчислювальних процесів.

Проведено оцінювання якості роботи системи придушення прямого проникаючого сигналу в каналі рознесеного прийому. Встановлено, що без застосування придушення прямого проникаючого сигналу його потужний відгук на виході узгодженого фільтру маскує слабкий ехо-сигнал. При застосуванні в основному каналі компенсатора прямого проникаючого сигналу його відгук на виході узгодженого фільтру значно зменшується. Це дає можливість спостерігати слабкі ехо-сигнали на фоні потужного проникаючого сигналу. Використання розробленого компенсатору прямого проникаючого сигналу забезпечує придушення прямого проникаючого сигналу від 57 дБ до 70 дБ

Біографії авторів

Геннадій Володимирович Худов, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Доктор технічних наук, професор, начальник кафедри

Кафедра тактики радіотехнічних військ

Сергій Петрович Ярош, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Доктор військових наук, професор

Кафедра тактики зенітних ракетних військ

Олександр Миколайович Дробан, Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Кандидат військових наук, начальник кафедри

Кафедра ракетно-артилерійського озброєння

Олександр Олександрович Лаврут, Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра тактики

Юрій Степанович Гулак, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат військових наук, доцент

Кафедра управління військами

Іван Миколайович Порохня, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Викладач

Кафедра застосування інформаційних технологій та інформаційної безпеки

Сергій Володимирович Яровий, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра бойового застосування радіотехнічного озброєння

Олександр Васильович Рогуля, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Старший науковий співробітник

Науково-організаційний відділ

Ірина Юріївна Юзова, Інститут цивільної авіації

Кандидатка технічних наук, викладачка

Кафедра інформаційних технологій

Ростислав Геннадійович Худов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Кафедра теоретичної та прикладної інформатики

Посилання

  1. Military aircraft avionics market - growth, trends, covid-19 impact, and forecasts (2021 - 2026). Available at: https://www.mordorintelligence.com/industry-reports/military-aircraft-avionics-market
  2. Military Aircraft Market - Growth, Trends, and Forecast (2020 - 2025). Available at: https://www.researchandmarkets.com/reports/4534320/military-aircraft-market-growth-trends-and
  3. Military Aircraft Avionics Market by End User (OEM and Aftermarket), System (Communication, Aircraft Flight Control, Navigation & Monitoring, Collision Avoidance, Weather and Others), and Aircraft Type (Combat Aircraft, Transport Aircraft, Rotorcraft, and UAVS): Global Opportunity Analysis and Industry Forecast, 2020–2027. Available at: https://www.alliedmarketresearch.com/military-aircraft-avionics-market-A07500
  4. Eckel, M. (2020). Drone Wars: In Nagorno-Karabakh, The Future Of Warfare Is Now. Available at: https://www.rferl.org/a/drone-wars-in-nagorno-karabakh-the-future-of-warfare-is-now/30885007.html
  5. Lishchenko, V., Kalimulin, T., Khizhnyak, I., Khudov, H. (2018). The Method of the organization Coordinated Work for Air Surveillance in MIMO Radar. 2018 International Conference on Information and Telecommunication Technologies and Radio Electronics (UkrMiCo). doi: https://doi.org/10.1109/ukrmico43733.2018.9047560
  6. Richards, M. A., Scheer, J. A., Holm, W. A. (2010). Principles of modern radar. Vol. I. Basic principles. Raleigh: SciTech Publishing, 924. doi: https://doi.org/10.1049/sbra021e
  7. Melvin, W. L., Scheer, J. A. (2013). Principles of modern radar. Vol. II. Advanced techniques. Raleigh: SciTech Publishing, 846. doi: https://doi.org/10.1049/sbra020e
  8. Melvin, W. L., Scheer, J. A. (2014). Principles of modern radar. Vol. III. Radar applications. Raleigh: SciTech Publishing, 820. doi: https://doi.org/10.1049/sbra503e
  9. Bezouwen, J., Brandfass, M. (2017). Technology Trends for Future Radar. Available at: https://www.microwavejournal.com/articles/29367-technology-trends-for-future-radar
  10. Khudov, H. et. al. (2020). The Coherent Signals Processing Method in the Multiradar System of the Same Type Two-coordinate Surveillance Radars with Mechanical Azimuthal Rotation. International Journal of Emerging Trends in Engineering Research, 8 (6), 2624–2630. doi: https://doi.org/10.30534/ijeter/2020/66862020
  11. Bhatta, A., Mishra, A. K. (2017). GSM-based commsense system to measure and estimate environmental changes. IEEE Aerospace and Electronic Systems Magazine, 32 (2), 54–67. doi: https://doi.org/10.1109/maes.2017.150272
  12. Neyt, X., Raout, J., Kubica, M., Kubica, V., Roques, S., Acheroy, M., Verly, J. G. (2006). Feasibility of STAP for Passive GSM-Based Radar. 2006 IEEE Conference on Radar. doi: https://doi.org/10.1109/radar.2006.1631853
  13. Willis, N. J. (2004). Bistatic Radar. IET. doi: https://doi.org/10.1049/sbra003e
  14. Khudov, H., Zvonko, A., Kovalevskyi, S., Lishchenko, V., Zots, F. (2018). Method for the detection of small­sized air objects by observational radars. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (9 (92)), 61–68. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.126509
  15. Ruban, I., Khudov, H., Lishchenko, V., Pukhovyi, O., Popov, S., Kolos, R. et. al. (2020). Assessing the detection zones of radar stations with the additional use of radiation from external sources. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (9 (108)), 6–17. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.216118
  16. Harms, H. A., Searle, S. J., Palmer, J. E., Davis, L. M. (2012). Impact of quantization on passive radar target detection. IET International Conference on Radar Systems (Radar 2012). doi: https://doi.org/10.1049/cp.2012.1681
  17. Xianrong, W., Zhixin, Z., Delei, Z., Qihong, S. (2011). HF passive bistatic radar based on DRM illuminators. Proceedings of 2011 IEEE CIE International Conference on Radar. doi: https://doi.org/10.1109/cie-radar.2011.6159499
  18. Jain, M., Choi, J. I., Kim, T., Bharadia, D., Seth, S., Srinivasan, K. et. al. (2011). Practical, real-time, full duplex wireless. Proceedings of the 17th Annual International Conference on Mobile Computing and Networking - MobiCom ’11. doi: https://doi.org/10.1145/2030613.2030647
  19. Karpovich, P. I., Korenevsky, S. A., Muraviov, V. V. (2019). Research of electronic compensation methods of reserence signal in the surveillance channel of semi-active coherent bistatic DVB-T2 radar. Doklady BGUIR, 5, 52–59. doi: https://doi.org/10.35596/1729-7648-2019-123-5-52-59
  20. Chasovskiy, V. A., Chernoborodova, N. P., Chernoborodov, M. P., Piza, D. M. (2002). Tsifrovaya sistema kompensatsii nesinhronnyh impul'snyh pomeh. Radioelektronika. Informatyka. Upravlinnia, 2, 41–44.
  21. Chornoborodov, M. P. (2008). Pidvyshchennia taktyko-tekhnichnykh kharakterystyk RLS 79K6 (80K6) "Pelikan". Systemy upravlinnia, navihatsiyi ta zviazku, 1, 64–67.
  22. Piza, D. M., Semenov, D. S., Bugrova, T. I.; Piza, D. M. (Ed.) (2017). (2017). Proektirovanie radiolokatsionnyh sistem. Zaporizhzhia: ZNTU. Available at: http://eir.zntu.edu.ua/handle/123456789/2216?mode=full
  23. Perfilov, O. YU. (2017). Radiopomehi. Moscow: Goryachaya liniya-Telekom, 110.
  24. Lyons, R. G. (2011). Understanding Digital Signal Processing. Boston, MA: Pearson Education, 564.
  25. Xiong, W., Zhang, G., Liu, W. (2017). Efficient filter design against interrupted sampling repeater jamming for wideband radar. EURASIP Journal on Advances in Signal Processing, 2017 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s13634-017-0446-3
  26. Chernyak, V. S. (2012). Mnogopozitsionnye radiolokatsionnye sistemy na osnove MIMO RLS. Uspehi sovremennoy radioelektroniki, 8, 29–46.
  27. Losev, Yu. I., Berdnikov, A. G., Goyhman, E. Sh., Sizov, B. D.; Losev, Yu. I. (Ed.) (1988). Adaptivnaya kompensatsiya pomeh v kanalah svyazi. Moscow: Radio i svyaz', 208.
  28. Radar “Malachite”. Available at: http://ust.com.ua/ru/item/rls-malaxit
  29. Ground-based long-range VHF band surveillance radar P-18MA (P-180U). Available at: https://www.aerotechnica.ua/nazemnaya-podvizhnaya-radiolokaczionnaya-stancziya-p-18ma.html
  30. P-18MU. Available at: http://uoe.com.ua/products/ua/?id=0&pid=catalogue&language=ukr&catalogue_id=510&type=content
  31. Goreglyad, V., Kovalgin, Yu., Hodyrev, D. (2014). Osnovnye osobennosti standarta tsifrovogo televideniya DVB-T2. Broadcasting. Televidenie i radioveschanie, 2. Available at: http://lib.broadcasting.ru/articles2/Regandstan/osnovnye-osobennosti-standarta-tsifrovogo-televideniya-dvb-t2

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-30

Як цитувати

Худов, Г. В., Ярош, С. П., Дробан, О. М., Лаврут, О. О., Гулак, Ю. С., Порохня, І. М., Яровий, С. В., Рогуля, О. В., Юзова, І. Ю., & Худов, Р. Г. (2021). Розробка компенсатору прямого проникаючого сигналу в каналі рознесеного прийому оглядової радіолокаційної станції. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(9 (110), 16–26. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.228133

Номер

Том 2 № 9 (110) (2021): Інформаційно-керуючі системи

Розділ

Інформаційно-керуючі системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Геннадій Володимирович Худов, Сергій Петрович Ярош, Олександр Миколайович Дробан, Олександр Олександрович Лаврут, Юрій Степанович Гулак, Іван Миколайович Порохня, Сергій Володимирович Яровий, Олександр Васильович Рогуля, Ірина Юріївна Юзова, Ростислав Геннадійович Худов

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.