Виявлення закономірностей динаміки технологічного розвитку країн в умовах воєнного конфлікту

Автор(и)

  • Olha Prokopenko Collegium Mazovia Innovative University , Польща https://orcid.org/0000-0003-1362-478X
  • Олександр Іванович Безлюдний Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0001-5191-4054
  • Віталій Анатолійович Омельяненко Інститут економіки промисловості НАН України; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Україна https://orcid.org/0000-0003-0713-1444
  • Максим Анатолійович Слатвінський Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0003-4096-2901
  • Наталія Володимирівна Білошкурська Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0002-7617-7836
  • Микола Васильович Білошкурський Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0002-2826-3983

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.230236

Ключові слова:

виробнича функція, технологічний прогрес, технологічний розвиток, економічні втрати, воєнний конфлікт

Анотація

Проведено порівняльну оцінку динаміки технологічного розвитку України та Російської Федерації за 2014–2019 рр. в умовах російсько-українського конфлікту. Запропоновано та апробовано методику макроекономічної оцінки економічних втрат конфліктуючих сторін внаслідок сповільнення їх технологічного розвитку під впливом мілітаризації, на основі параметра технологічного прогресу виробничої функції Солоу-Тінберґена. Обґрунтовано, що у ході російсько-української війни, починаючи з 2015 року (параметр технологічного прогресу від’ємний), відбулося згортання технологічного розвитку Російської Федерації та перехід економіки на екстенсивну основу. В Україні виявлене погіршення технологічного розвитку через зменшення значень параметра технологічного прогресу упродовж 2014–2019 рр. Доведено, що економічний спад агресора є гіршим, порівняно з країною-жертвою, але відносні втрати валового внутрішнього продукту (ВВП) унаслідок згортання технологічного розвитку, спричиненого війною, значно менші. У випадку Російської Федерації як країни-агресора обґрунтовано, що основним каталізатором економічного спаду було згортання участі реального сектора економіки у міжнародному трансфері технологій під впливом міжнародних економічних санкцій. У випадку України як країни-жертви воєнної інтервенції обґрунтовано, що заміщення міжнародного партнерства у сфері технологічного співробітництва забезпечило сповільнення економічного спаду.

Результати розробки методичного забезпечення процесу оцінки втрат ВВП сторін воєнного конфлікту є універсальними для використання у міжнародних порівняннях. Актуальними є запропоновані методи в оцінці технологічного розвитку країн, що перебувають або перебували у стані воєнного протистояння, що значно розширює базу для майбутніх досліджень авторів

Біографії авторів

Olha Prokopenko, Collegium Mazovia Innovative University

Doctor of Economics, Professor

Department of Economics

Олександр Іванович Безлюдний, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Доктор педагогічних наук, професор

Кафедра англійської мови та методики її навчання

Віталій Анатолійович Омельяненко, Інститут економіки промисловості НАН України; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Кандидат економічних наук, доцент

Відділ проблем регуляторної політики і розвитку підприємництва

Кафедра бізнес-економіки та адміністрування

Максим Анатолійович Слатвінський, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра фінансів, обліку та економічної безпеки

Наталія Володимирівна Білошкурська, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Кандидатка економічних наук, доцентка

Кафедра маркетингу, менеджменту та управління бізнесом

Микола Васильович Білошкурський, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра фінансів, обліку та економічної безпеки

Посилання

  1. Carnoy, M. (1998). The Globalization of Innovation, Nationalist Competition, and the Internationalization of Scientific Training. Competition & Change, 3 (1-2), 237–262. doi: https://doi.org/10.1177/102452949800300109
  2. Eusepi, G., Wilson, E. (2014). In war as well as in peace: from the displacement effect to incrementalism in public expenditures. Annual Meeting of the Public Choice Society, 1–20. Available at: https://ro.uow.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?article=1343&context=buspapers
  3. Furgacz, P. (2015). The Russian-Ukrainian economic war. Ante Portas – Studia nad Bezpieczeństwem, 2 (5), 115–130. Available at: http://yadda.icm.edu.pl/yadda/element/bwmeta1.element.desklight-1c3cc05e-738e-4a11-ae4d-350c4f87b46c/c/AP.V_Furgacz.pdf
  4. Davis, C. M. (2016). The Ukraine conflict, economic–military power balances and economic sanctions. Post-Communist Economies, 28 (2), 167–198. doi: https://doi.org/10.1080/14631377.2016.1139301
  5. Hartwell, C., Umland, A. (2016). Reluctance and reality: The case for more effectual economic sanctions against an increasingly bellicose Russia. IndraStra Global, 2 (11). Available at: https://nbn-resolving.org/urn:nbn:de:0168-ssoar-48972-9
  6. Johannesson, J. (2017). Russia’s war with Ukraine is to acquire military industrial capability and human resources. Journal of International Studies, 10 (4), 63–71. doi: https://doi.org/10.14254/2071-8330.2017/10-4/4
  7. Bluszcz, J., Valente, M. (2019). The war in Europe: Economic costs of the Ukrainian conflict. DIW Berlin. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3392199
  8. Osiichuk, M., Shepotylo, O. (2020). Conflict and well-being of civilians: The case of the Russian-Ukrainian hybrid war. Economic Systems, 44 (1), 100736. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecosys.2019.100736
  9. Veljovski, G., Taneski, N., Dojchinovski, M. (2017). The danger of “hybrid warfare” from a sophisticated adversary: the Russian “hybridity” in the Ukrainian conflict. Defense & Security Analysis, 33 (4), 292–307. doi: https://doi.org/10.1080/14751798.2017.1377883
  10. Kuzio, T. (2018). Euromaidan revolution, Crimea and Russia–Ukraine war: why it is time for a review of Ukrainian–Russian studies. Eurasian Geography and Economics, 59 (3-4), 529–553. doi: https://doi.org/10.1080/15387216.2019.1571428
  11. Dorosh, L., Ivasechko, O., Turchyn, J. (2019). Comparative analysis of the hybrid tactics application by the Russian Federation in conflicts with Georgia and Ukraine. Central European Journal of International and Security Studies, 13 (2), 48–73. Available at: http://www.cejiss.org/static/data/uploaded/1562751326161294/03%20Dorosh.pdf
  12. Phillips, P. C. B., Sul, D. (2009). Economic transition and growth. Journal of Applied Econometrics, 24 (7), 1153–1185. doi: https://doi.org/10.1002/jae.1080
  13. Luoma, A., Luoto, J. (2010). The Aggregate Production Function of the Finnish Economy in the Twentieth Century. Southern Economic Journal, 76 (3), 723–737. doi: https://doi.org/10.4284/sej.2010.76.3.723
  14. Jovanovic, B., Yatsenko, Y. (2012). Investment in vintage capital. Journal of Economic Theory, 147 (2), 551–569. doi: https://doi.org/10.1016/j.jet.2010.10.017
  15. Samad Nawi, A., Bin Ismail, I., Zakaria, Z., Md Noor, J. M., Shabir Ahmad, B. A. B., Fakrul Hazri, N. et. al. (2012). Productivity Growth in the Medium Size Malaysian-industry Level: Primal and Dual Approaches. Asian Social Science, 8 (12). doi: https://doi.org/10.5539/ass.v8n12p249
  16. Kohli, U., Natal, J.-M. (2013). The real exchange rate and the structure of aggregate production. Journal of Productivity Analysis, 42 (1), 1–13. doi: https://doi.org/10.1007/s11123-013-0356-9
  17. Gamboa, F., Maldonado, W. L. (2014). Feasibility and optimality of the initial capital stock in the Ramsey vintage capital model. Journal of Mathematical Economics, 52, 40–45. doi: https://doi.org/10.1016/j.jmateco.2014.03.005
  18. Merz, M. (2016). Scarce natural resources, recycling, innovation and growth. Springer, 118. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-658-12055-9
  19. Biloshkurska, N., Harnyk, O., Biloshkurskyi, M., Liannoi, M., Kudrina, O., Omelyanenko, V. (2019). Methodological bases of innovation development priorities integrated assessment. International Journal of Civil Engineering and Technology, 10 (01), 1231–1240. Available at: https://www.iaeme.com/MasterAdmin/Journal_uploads/IJCIET/VOLUME_10_ISSUE_1/IJCIET_10_01_113.pdf
  20. Solow, R. M. (1956). A Contribution to the Theory of Economic Growth. The Quarterly Journal of Economics, 70 (1), 65–94. doi: https://doi.org/10.2307/1884513
  21. Solow, R. M. (1974). Intergenerational Equity and Exhaustible Resources. The Review of Economic Studies, 41 (5), 29–45. doi: https://doi.org/10.2307/2296370
  22. Tinbergen, J. (1942). Zur theorie der langfristigen wirtschaftsentwicklung. Weltwirtschaftliches Archiv, 55, 511–549. Available at: http://www.jstor.org/stable/40430851
  23. Tinbergen, J., Haag, D. (1973). Exhaustion and technological development: a macro-dynamic policy model. Zeitschrift für Nationalökonomie, 33, 213–234. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/19186417.pdf
  24. Stiglitz, J. (1974). Growth with Exhaustible Natural Resources: Efficient and Optimal Growth Paths. The Review of Economic Studies, 41 (5), 123–137. doi: https://doi.org/10.2307/2296377
  25. Biloshkurska, N. V. (2010). Adaptive behavior models and their role in formation of enterprise economic security. Actual Problems of Economics, 12 (114), 101–105.
  26. Omelyanenko, V., Martynenko, V., Slatvinskyi, M., Povorozniuk, I., Biloshkurska, N., Biloshkurskyi, M. (2019). Methodological bases of sectoral innovation priorities evaluation within security-based strategies. International Journal of Civil Engineering and Technology, 10 (2), 1217–1226. Available at: http://www.iaeme.com/MasterAdmin/uploadfolder/IJCIET_10_02_118/IJCIET_10_02_118.pdf
  27. Bezliudnyi, O., Chepka, O., Omelyanenko, V., Biloshkurska, N., Biloshkurskyi, M. (2020). ICT architecture for networks activities of higher education institutions. International Journal of Scientific & Technology Research, 9 (2), 3563–3570. Available at: http://www.ijstr.org/final-print/feb2020/Ict-Architecture-For-Networks-Activities-Of-Higher-Education-Institutions.pdf
  28. Cobb, C. W., Douglas, P. H. (1928). A theory of production. The American Economic Review, 18 (1), 139–165. Available at: https://www.aeaweb.org/aer/top20/18.1.139-165.pdf
  29. Biloshkurska, N., Biloshkurskyi, M., Chyrva, H. (2018). Estimated losses of innovative capacity of the parties as a result of «hybrid» Russian aggression against Ukraine. Technology Audit and Production Reserves, 4 (5 (42)), 42–48. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.142081
  30. World Bank Open Data. Free and open access to global development data. Available at: https://data.worldbank.org/
  31. Horbulin, V. (2017). The world hybrid war: Ukrainian forefront. Kharkiv: Folio, 158. Available at: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2017-01/GW_engl_site.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-29

Як цитувати

Prokopenko, O., Безлюдний, О. І., Омельяненко, В. А., Слатвінський, М. А., Білошкурська, Н. В., & Білошкурський, М. В. (2021). Виявлення закономірностей динаміки технологічного розвитку країн в умовах воєнного конфлікту. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(13 (110), 6–15. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.230236

Номер

Том 2 № 13 (110) (2021): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Olha Prokopenko, Александр Иванович Безлюдный, Виталий Анатолиевич Омельяненко, Максим Анатольевич Слатвинский, Наталия Владимировна Белошкурская, Николай Васильевич Белошкурский

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.