Моделювання процесного підходу до життєвого циклу засобів вимірювальної техніки

Автор(и)

  • Олег Миколайович Величко Державне підприємство “Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” (ДП “Укрметртестстандарт”), Україна https://orcid.org/0000-0002-6564-4144
  • Олег Вікторович Грабовський Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку, Україна https://orcid.org/0000-0001-7134-3682
  • Тетяна Богданівна Гордієнко Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку, Україна https://orcid.org/0000-0003-0324-9672
  • Сергій Леонідович Волков Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку, Україна https://orcid.org/0000-0002-6559-5290

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.231225

Ключові слова:

процесний підхід, життєвий цикл, система якості, засіб вимірювальної техніки, множинна модель

Анотація

Проблеми підвищення надійності та конкурентоспроможності виробів у всіх галузях національної економіки можливі лише на основі отримання повної і достовірної вимірювальної інформації. Цьому сприяють сучасні засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), які є складними апаратно-програмними системами. Актуальність дослідження зумовлена тим, що сучасні ЗВТ потребують ефективного оцінювання їх якості на всіх стадіях життєвого циклу (ЖЦ). Для цього необхідне розроблення відповідних методів оцінювання як на етапі виробництва, так і на етапі експлуатації ЗВТ.

Доведена доцільність використання процесного підходу до стадій ЖЦ ЗВТ і його переваги перед функціональним підходом. Процесний підхід дозволяє більш ефективно здійснювати оцінювання показників якості ЗВТ на різних стадіях ЖЦ і є сумісним з побудовою сучасних систем управління якістю.

Проведене математичне моделювання, розроблено множинну процесну модель ЖЦ ЗВТ і здійснено її представлення у вигляді процесної V-моделі. Це дозволяє здійснювати дослідження взаємодії процесів всіх стадій ЖЦ ЗВТ і виконувати управління якістю процесами на всіх стадіях ЖЦ ЗВТ.

Проведене математичне моделювання, розроблено множинну процесну модель оцінювання показників якості стадій ЖЦ ЗВТ і здійснено її представлення у вигляді процесної V-моделі. Це дозволяє здійснювати оцінювання показників якості ЗВТ і його складових протягом всього ЖЦ ЗВТ.

Сформульовані рекомендації для використання вимоги міжнародних стандартів, зокрема щодо планування управління проектами, процесів вимірювання, вимог до систем протягом усього ЖЦ ЗВТ, аналізу і управління ризиками на стадіях ЖЦ. Це має сприяти підвищенню ефективності у досягненні запланованих результатів на всіх стадіях ЖЦ ЗВТ

Біографії авторів

Олег Миколайович Величко, Державне підприємство “Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” (ДП “Укрметртестстандарт”)

Доктор технічних наук, професор, директор

Науково-виробничий інститут електромагнітних вимірювань

Олег Вікторович Грабовський, Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку

Кандидат технічних наук, доцент, декан

Факультет метрології, автоматизації та електроніки

Тетяна Богданівна Гордієнко, Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку

Докторка технічних наук, професорка, завідувачка кафедри

Кафедра стандартизації, оцінки відповідності та освітніх вимірювань

Сергій Леонідович Волков, Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку

Доктор технічних наук, доцент, завідувач кафедри

Кафедра автоматизованих систем та інформаційно-вимірювальних технологій

Посилання

  1. Adizes, I. K. (2014). Managing Corporate Lifecycles. Moscow: Mann, Ivanov i Ferber, 512.
  2. Sokolovskyi, S. A., Pavlov, S. P., Cherkashyna, M. V., Naumenko, M. O., Hrabovskyi, Ye. M. (2015). Upravlinnia yakistiu vyrobnytstva ta obcluhovuvannia. Kharkiv: NANHU, 264.
  3. Biletskyi, E. V., Yanushkevych, D. A., Shaikhlislamov, Z. R. (2015). Upravlinnia yakistiu produktsiyi ta posluh. Kharkiv: KhTEI, 222.
  4. Kalycheva, N. Ye., Bokhan, S. Ye. (2017). Napriamy zabezpechennia efektyvnoho rozvytku promyslovykh pidpryiemstv v suchasnykh umovakh. Naukovyi ohliad, 5 (37), 5–15.
  5. ISO/IEC/IEEE 15288:2015. Systems and software engineering. System life cycle processes (2015). ISO, 108.
  6. ISO/IEC/IEEE 24748-1:2018. Systems and software engineering. Life cycle management. Part 1: Guidelines for life cycle management (2018). ISO, 72.
  7. ISO/IEC/IEEE 24748-2:2018. Systems and software engineering. Life cycle management. Part 2: Guidelines for the application of ISO/IEC/IEEE 15288 (System life cycle processes) (2018). ISO, 64.
  8. ISO/IEC TR 24774:2010. Systems and software engineering. Life cycle management. Guidelines for process description (2010). ISO, 15.
  9. ISO 9000:2015. Quality management systems. Fundamentals and vocabulary (2015). ISO, 51.
  10. ISO 9001:2015. Quality management systems. Requirements (2015). ISO, 29.
  11. Directive 2014/32/EU of the European Parliament and of the Council on the harmonisation of the laws of the Member States relating to the making available on the market of measuring instruments (recast). Official Journal of the European Union (2014). L96/149. Available at: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32014L0032
  12. ISO/IEC/IEEE 12207:2017. Systems and software engineering. Software life cycle processes (2017). ISO, 145.
  13. ISO/IEC/IEEE 24748-3:2020. Systems and software engineering. Life cycle management. Part 3: Guidelines for the application of ISO/IEC/IEEE 12207 (software life cycle processes) (2020). ISO, 66.
  14. Lisovodskaya, K., Shadrin, A. (2019). Protsessniy podhod v menedzhmente proektov Agile-kompanii. Standarty i kachestvo, 9, 76–80.
  15. Velychko, O., Gordiyenko, T., Hrabovskyi, O. (2018). Testing of measurement instrument software on the national level. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (9 (92)), 13–20. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.125994
  16. Velychko, O., Gaman, V., Gordiyenko, T., Hrabovskyi, O. (2019). Testing of measurement instrument software with the purpose of conformity assessment. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (9 (97)), 19–26. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.154352
  17. Shadrin, A. D. (2016). Sistemnaya inzheneriya v menedzhmente kachestva predpriyatiya. Standarty i kachestvo, 1, 58–61.
  18. Borysova, L. E. (2015). Process – functional approach in system management of modern telecommunication company. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Ser.: Ekonomichni nauky, 11 (2), 55–59.
  19. Novikova, O., Shadrin, A. (2014). Protsessniy podhod v energeticheskom menedzhmente. Standarty i kachestvo, 8, 70–73.
  20. Kalmykov, A. V. (2012). Upravlenie proektami informatsionnyh sistem na osnove dual-V modeli. Radioelektronni i kompiuterni systemy, 4, 193–200.
  21. Volkov, S. L., Kyselova, O. I. (2017). Dual-v protsesna model yakosti shtuchnoho obiektu. Metrolohiya ta prylady, 6, 62–65.
  22. Velychko, О. М., Hrabovskiy, O. V., Gordiyenko, T. B. (2019). Features of application of V-model in development and estimation of measuring instruments software. Collection of scientific works of the Odesa State Academy of Technical Regulation and Quality, 1 (14), 6–11. doi: https://doi.org/10.32684/2412-5288-2019-1-14-6-11
  23. Graessler, I., Hentze, J., Poehler, A. (2019). Self-organizing production systems: Implications for product design. Procedia CIRP, 79, 546–550. doi: https://doi.org/10.1016/j.procir.2019.02.092
  24. Graessler, I., Hentze, J., Bruckmann, T. (2018). V-models for interdisciplinary systems engineering. Proceedings of the DESIGN 2018 15th International Design Conference. doi: https://doi.org/10.21278/idc.2018.0333
  25. VDI 2206:2004. Design methodology for mechatronic systems. Guideline. The Association of German Engineers (VDI), Düsseldorf, 2004. 118 р.
  26. Gräßler, I., Hentze, J., Yang, X. (2016). Eleven Potentials for Mechatronic V-Model. Proceedings of the 6th International Conference on Production Engineering and Management, 257–268.
  27. Graessler, I. (2017). A new V-Model for interdisciplinary product engineering. 59th Ilmenau Scientific Colloquiu. Technische Universität Ilmenau.
  28. Graessler, I., Dattner, M., Bothen, M. (2018). Main Feature List as core success criteria of organizing Requirements Elicitation. R&D Management Conference 2018 “R&Designing Innovation: Transformational Challenges for Organizations and Society”, 16. doi: https://doi.org/10.31224/osf.io/grfcn
  29. Gräßler, I., Hentze, J. (2015). A V-model based comparison of Systems Engineering approaches. Proceedings of ECEC 2015/the 22nd European Concurrent Engineering Conference. Lisbon.
  30. Stephens, K. S. (Eds.) (2004). Juran, Quality, and a Century of Improvement: The Best on Quality Book Series of the International Academy for Quality. Vol. 15. ASQ Quality Press, 304.
  31. Volkov, S. L., Vavilov, E. V., Kolomiets, S. V. (2017). System model of process of the life cycle of artificial systems. Collection of scientific works of the Odesa State Academy of Technical Regulation and Quality, 1 (10), 84–87. doi: https://doi.org/10.32684/2412-5288-2017-1-10-84-87
  32. ISO/IEC 25010:2011. Systems and software engineering. Systems and software Quality Requirements and Evaluation (SQuaRE) – System and software quality models (2011). ISO, 34.
  33. ISO/IEC 25012:2008. Software engineering. Software product Quality Requirements and Evaluation (SQuaRE). Data quality model (2008). ISO, 13.
  34. ISO/IEC 25020:2019. Systems and software engineering. Systems and software Quality Requirements and Evaluation (SQuaRE). Quality measurement framework (2019). ISO, 27.
  35. ISO/IEC 25021:2012. Systems and software engineering. Systems and software Quality Requirements and Evaluation (SQuaRE). Quality measure elements (2012). ISO, 37.
  36. ISO/IEC 25030:2019. Systems and software engineering. Systems and software quality requirements and evaluation (SQuaRE). Quality requirements framework (2019). ISO, 46.
  37. Skopa, A., Volkov, S., Grabowski, О. (2013). Quality indicators and life cycles of protected information-measuring systems. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia, 15 (1), 192–198.
  38. ISO/IEC/IEEE 16326:2019. Systems and software engineering. Life cycle processes. Project management (2019). ISO, 29.
  39. ISO/IEC/IEEE 15939:2017. Systems and software engineering. Measurement process (2017). ISO, 39.
  40. ISO/IEC/IEEE 29148:2018. Systems and software engineering. Life cycle processes. Requirements engineering (2018). ISO, 92.
  41. ISO 31000:2018. Risk management. Guidelines (2018). ISO, 16.
  42. ISO/IEC/IEEE 16085:2021. Systems and software engineering. Life cycle processes. Risk management (2021). ISO, 47.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Величко, О. М., Грабовський, О. В., Гордієнко, Т. Б., & Волков, С. Л. (2021). Моделювання процесного підходу до життєвого циклу засобів вимірювальної техніки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(9(111), 84–93. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.231225

Номер

Том 3 № 9(111) (2021): Інформаційно-керуючі системи

Розділ

Інформаційно-керуючі системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Oleh Velychko, Oleh Hrabovskyi, Tetyana Gordiyenko, Serhii Volkov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.