Розробка раціональних умов одержання калій гліцерату
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.231449Ключові слова:
калій гліцерат, калій гідроксид, гліцерин, реакційна суміш, вміст основної речовиниАнотація
Досліджено залежність ефективності одержання калій гліцерату з використанням гліцерину та розчину калій гідроксиду від умов проведення процесу. Як параметр ефективності процесу одержання калій гліцерату застосовано концентрацію калій гліцерату в кінцевому продукті.
Гліцерати металів використовують у виробництві продукції будівельної галузі, електроніки, медицини, як каталізатори переетерифікування для одержання спеціальних жирів різного призначення, а також біодизельного палива.
З метою одержання калій гліцерату застосовано нагрівання з одночасним перемішуванням суміші гліцерину та калій гідроксиду.
Виконано аналіз калій гідроксиду, в якому масова частка основної речовини склала 85,5 %, масова частка калій карбонату– 0,9 %. В роботі застосовано гліцерин кваліфікації ч. д. а. з масовою часткою основної речовини 99,5 %.
Визначено вплив температури нагрівання реакційної суміші на концентрацію калій гліцерату в продукті. Показано, що раціональною температурою нагрівання є 145 °С.
Встановлено залежність концентрації калій гліцерату в кінцевому продукті від наступних умов проведення процесу: зміни мольної концентрації гліцерину та тривалості нагрівання реакційної суміші.
Визначено раціональні умови одержання калій гліцерату: мольна концентрація гліцерину 60 %, тривалість нагрівання 4 год. Експериментально встановлена концентрація калій гліцерату в продукті за цих умов склала 75,77 %.
В калій гліцераті визначено температуру плавлення (69 С) та масову частку вологи (0,8 %).
Результати експериментальних досліджень дозволять одержувати калій гліцерат безпосередньо на підприємствах, де використовують гліцерати металів, з доступної сировини, за раціональних умов. Визначені умови одержання калій гліцерату дозволять ефективно використовувати матеріальні та енергетичні ресурси
Посилання
- Rahmankulov, D. L., Kimsanov, B. H., Chanyshev, R. R. (2003). Fizicheskie i himicheskie svoystva glitserina. Moscow: Himiya, 200. Available at: https://www.studmed.ru/rahmankulov-dl-kimsanov-bh-chanyshev-rr-fizicheskie-i-himicheskie-svoystva-glicerina_a990eae1973.html
- Geibel, J. P., Kirchhoff, P. (2006). Pat. No. EP1976532A2. Fast acting inhibitor of gastric acid secretion. declareted: 27.01.2006; published: 11.11.2015. Available at: https://patents.google.com/patent/EP1976532A2/en
- Novikov, O. O., Novykova, L. V., Semenchenko, O. O. (2004). Pat. No. 4382 UA. A method for the glass chemical treatment. No. 2004042569; declareted: 06.04.2004; published: 17.01.2005, Bul. No. 1. Available at: https://uapatents.com/2-4382-sposib-khimichno-obrobki-skla.html
- Pradhan, S., Shen, J., Emami, S., Naik, S. N., Reaney, M. J. T. (2014). Fatty acid methyl esters production with glycerol metal alkoxide catalyst. European Journal of Lipid Science and Technology, 116 (11), 1590–1597. doi: https://doi.org/10.1002/ejlt.201300477
- Hsiao, M.-C., Chang, L.-W., Hou, S.-S. (2019). Study of Solid Calcium Diglyceroxide for Biodiesel Production from Waste Cooking Oil Using a High Speed Homogenizer. Energies, 12 (17), 3205. doi: https://doi.org/10.3390/en12173205
- Teslenko, A., Chernukha, A., Bezuglov, O., Bogatov, O., Kunitsa, E., Kalyna, V. et. al. (2019). Construction of an algorithm for building regions of questionable decisions for devices containing gases in a linear multidimensional space of hazardous factors. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (101)), 42–49. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.181668
- Pradhan, S., Shen, J., Emami, S., Mohanty, P., Naik, S. N., Dalai, A. K., Reaney, M. J. T. (2017). Synthesis of potassium glyceroxide catalyst for sustainable green fuel (biodiesel) production. Journal of Industrial and Engineering Chemistry, 46, 266–272. doi: https://doi.org/10.1016/j.jiec.2016.10.038
- Reyero, I., Arzamendi, G., Gandía, L. M. (2014). Heterogenization of the biodiesel synthesis catalysis: CaO and novel calcium compounds as transesterification catalysts. Chemical Engineering Research and Design, 92 (8), 1519–1530. doi: https://doi.org/10.1016/j.cherd.2013.11.017
- Lukić, I., Kesić, Ž., Zdujić, M., Skala, D. (2016). Calcium diglyceroxide synthesized by mechanochemical treatment, its characterization and application as catalyst for fatty acid methyl esters production. Fuel, 165, 159–165. doi: https://doi.org/10.1016/j.fuel.2015.10.063
- Sánchez-Cantú, M., Reyes-Cruz, F. M., Rubio-Rosas, E., Pérez-Díaz, L. M., Ramírez, E., Valente, J. S. (2014). Direct synthesis of calcium diglyceroxide from hydrated lime and glycerol and its evaluation in the transesterification reaction. Fuel, 138, 126–133. doi: https://doi.org/10.1016/j.fuel.2014.08.006
- Bradley, D., Levin, E., Rodriguez, C., Williard, P. G., Stanton, A., Socha, A. M. (2016). Equilibrium studies of canola oil transesterification using a sodium glyceroxide catalyst prepared from a biodiesel waste stream. Fuel Processing Technology, 146, 70–75. doi: https://doi.org/10.1016/j.fuproc.2016.02.009
- Kovaliova, O., Tchoursinov, Y., Kalyna, V., Koshulko, V., Kunitsia, E., Chernukha, A. et. al. (2020). Identification of patterns in the production of a biologically-active component for food products. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (104)), 61–68. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.200026
- Sytnik, N., Kunitsa, E., Mazaeva, V., Chernukha, A., Bezuglov, O., Bogatov, O. et. al. (2020). Determination of the influence of natural antioxidant concentrations on the shelf life of sunflower oil. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (11 (106)), 55–62. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.209000
- Papargyriou, D., Broumidis, E., de Vere-Tucker, M., Gavrielides, S., Hilditch, P., Irvine, J. T. S., Bonaccorso, A. D. (2019). Investigation of solid base catalysts for biodiesel production from fish oil. Renewable Energy, 139, 661–669. doi: https://doi.org/10.1016/j.renene.2019.02.124
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Natalia Sytnik, Ekaterina Kunitsia, Viktoria Mazaeva, Anton Chernukha, Kostiantyn Ostapov, Pavlo Borodych, Valerii Mazurenko, Oleksandr Kovalov, Victoria Velma, Vitalii Kolokolov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
