Удосконалення механіко-математичної моделі сепарування зернової маси у псевдорозрідженому шарі

Автор(и)

  • Вадим Вікторович Бредихін Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Україна https://orcid.org/0000-0002-5956-5458
  • Петро Васильович Гурський Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Україна https://orcid.org/0000-0001-5119-6048
  • Олексій Ігорович Алфьоров Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Україна https://orcid.org/0000-0002-0357-3141
  • Христина Олександрівна Бредихіна Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Україна https://orcid.org/0000-0002-6483-0500
  • Андрій Олегович Пак Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Україна https://orcid.org/0000-0003-3140-3657

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.232017

Ключові слова:

механіко-математична модель сепарування, зернова маса, насіннєвий матеріал, псевдорозріджений шар

Анотація

Обґрунтована перспективність моделювання процесів розділення зернової маси на фракції, як однієї із задачі виробництва високоякісного насіннєвого матеріалу. Відзначено, що це дозволить оптимізувати параметри процесів сепарування та розробити нові робочі поверхні для його реалізації. Відмічено, під час моделювання необхідно враховувати вплив конструктивно-кінематичних параметрів зерноочисних машин, фізико-механічні властивості сировини, внутрішньошарові процеси і сили.

Теоретичними дослідженнями удосконалена механіко-математична модель сепарування зернової маси у псевдозрідженому шарі за її густиною. Модель встановлює зв'язок між ефективним коефіцієнтом динамічної в’язкості й густиною частинок дискретної і неперервної фаз та об’ємною концентрацією частинок дискретної фази. При цьому враховані порозність псевдорозрідженого шару, повздовжній і поперечний кути нахилу опорної поверхні до горизонтальної площини, амплітуда і частота коливань частинок неперервної фази; кут напряму коливань відносно перпендикуляру до опорної поверхні.

Доведено адекватність удосконаленої механіко-математичної моделі шляхом порівняння експериментальних та теоретичних результатів моделювання фракціонування зернової маси. Встановлено, що відмінності у значеннях густини розділених фракцій ЗМ не перевищують 7…8 %, тобто знаходяться у межах похибки.

Відзначено, що удосконалена модель сепарування зернової маси у псевдорозрідженому шарі може бути використана для визначення раціональних значень параметрів пневмосортувального стола, на якому проводять фракціонування відповідного насіннєвого матеріалу. Вихідними даними при цьому є густина неперервної і суцільної фаз зернової маси, коефіцієнт тертя насіння та еквівалентний радіус частинки. Результатом моделювання є раціональні значення амплітуди і частоти коливань робочої поверхні пневмосортувального столу та кути нахилу робочої поверхні

Біографії авторів

Вадим Вікторович Бредихін, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра фізики і теоретичної механіки

Петро Васильович Гурський, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра обладнання та інжинірингу переробних та харчових виробництв

Олексій Ігорович Алфьоров, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра експлуатації, надійності, міцності та будівництва імені В. Я. Аніловича

Христина Олександрівна Бредихіна, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

Аспірантка

Кафедра оптимізації технологічних систем імені Т. П. Євсюкова

Андрій Олегович Пак, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра фізики і теоретичної механіки

Посилання

  1. Nechaev, V., Paptsov, A., Mikhailushkin, P. V., Arzhantsev, S. (2020). Preconditions of seeds' production enhancement: a case study. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 7 (4), 2731–2744. doi: https://doi.org/10.9770/jesi.2020.7.4(11)
  2. Ortiz, R., Braun, H.-J., Crossa, J., Crouch, J. H., Davenport, G., Dixon, J. et. al. (2008). Wheat genetic resources enhancement by the International Maize and Wheat Improvement Center (CIMMYT). Genetic Resources and Crop Evolution, 55 (7), 1095–1140. doi: https://doi.org/10.1007/s10722-008-9372-4
  3. Kroulík, M., Hůla, J., Rybka, A., Honzík, I. (2016). Pneumatic conveying characteristics of seeds in a vertical ascending airstream. Research in Agricultural Engineering, 62 (2), 56–63. doi: https://doi.org/10.17221/32/2014-rae
  4. Piven, M., Volokh, V., Piven, A., Kharchenko, S. (2018). Research into the process of loading the surface of a vibrosieve when a loose mixture is fed unevenly. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (1 (96)), 62–70. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.149739
  5. Rogovskii, I., Titova, L., Trokhaniak, V., Trokhaniak, O., Stepanenko, S. (2020). Experimental study of the process of grain cleaning in a vibro-pneumatic resistant separator with passive weeders. Bulletin of the Transilvania University of Braşov. Series II: Forestry Wood Industry Agricultural Food Engineering, 13 (62 (1)), 117–128. doi: https://doi.org/10.31926/but.fwiafe.2020.13.62.1.11
  6. Aliiev, E., Gavrilchenko, A., Tesliuk, H., Tolstenko, A., Koshul’ko, V. (2019). Improvement of the sunflower seed separation process efficiency on the vibrating surface. Acta Periodica Technologica, 50, 12–22. doi: https://doi.org/10.2298/apt1950012a
  7. Li, N., Xu, R., Duan, P., Li, Y. (2018). Control of grain size in rice. Plant Reproduction, 31 (3), 237–251. doi: https://doi.org/10.1007/s00497-018-0333-6
  8. Li, J., Webb, C., Pandiella, S. S., Campbell, G. M. (2002). A Numerical Simulation of Separation of Crop Seeds by Screening – Effect of Particle Bed Depth. Food and Bioproducts Processing, 80 (2), 109–117. doi: https://doi.org/10.1205/09603080252938744
  9. Tishchenko, L., Kharchenko, S. (2013). To the application methods of continuum mechanics to describe the motion of grain mixes on vibrating sieves. MOTROL. Commission of Motorization and Energetics in Agriculture: An International Journal on Operation of Farm and Agri-Food Industry Machinery, 15 (7), 93–97. Available at: https://motrol.files.wordpress.com/2017/07/motrol_15_7_2013.pdf
  10. Kharchenko, S., Olshansky, V., Kharchenko, F., Bredykhin, V. (2017). Definition of Dynamics of Grain Mixture of Buckwheat at ITS Sifting Through Openings of Flat Vibrosieves. Konstruiuvannia, vyrobnytstvo ta ekspluatatsiya silskohospodarskykh mashyn, 47, 240–248. Available at: http://www.kntu.kr.ua/doc/47_1_2017_constraction.pdf
  11. Tishchenko, L., Kharchenko, S., Kharchenko, F., Bredykhin, V., Tsurkan, O. (2016). Identification of a mixture of grain particle velocity through the holes of the vibrating sieves grain separators. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (7 (80)), 63–69. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65920
  12. Duan, G., Chen, B., Koshizuka, S., Xiang, H. (2017). Stable multiphase moving particle semi-implicit method for incompressible interfacial flow. Computer Methods in Applied Mechanics and Engineering, 318, 636–666. doi: https://doi.org/10.1016/j.cma.2017.01.002
  13. Kannan, A. S., Naserentin, V., Mark, A., Maggiolo, D., Sardina, G., Sasic, S., Ström, H. (2019). A continuum-based multiphase DNS method for studying the Brownian dynamics of soot particles in a rarefied gas. Chemical Engineering Science, 210, 115229. doi: https://doi.org/10.1016/j.ces.2019.115229

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-10

Як цитувати

Бредихін, В. В., Гурський, П. В., Алфьоров, О. І., Бредихіна, Х. О., & Пак, А. О. (2021). Удосконалення механіко-математичної моделі сепарування зернової маси у псевдорозрідженому шарі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(1 (111), 79–86. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.232017

Номер

Розділ

Виробничо-технологічні системи