Використання деревини в якості оболонки для сухого ізостатичного пресування

Автор(и)

  • Анатолій Вячеславович Мініцький Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» 03056 Київ, вул. Політехнічна 35, корпус 9, кімн. 117, Україна https://orcid.org/0000-0001-5767-4071
  • Леонід Олександрович Сосновський Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України вул. Кржижановського 3, Київ -142, Україна
  • Антоніна Володимирівна Божко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» 03056 Київ, вул. Виборзька 2/24, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.23339

Ключові слова:

залізний порошок, оболонка із деревини, сухе ізостатичне пресування, щільність, пористість

Анотація

В роботі вивчені закономірності  процесу пресування твердої та м’якої порід деревини, з метою визначення можливості використання деревини в якості оболонки для сухого ізостатичного пресування. Показано, що застосування м’якої породи деревини в якості матеріалу оболонки дозволяє отримати вироби із сумішей залізного порошку з високою щільністю та міцністю. Результати проведених досліджень можуть бути використані при створенні порошкових виробів складної форми, що працюють в умовах середніх та важких навантажень.

Біографії авторів

Анатолій Вячеславович Мініцький, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» 03056 Київ, вул. Політехнічна 35, корпус 9, кімн. 117

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра високотемпературних матеріалів та порошкової металургії інженерно-фізичного факультету

Леонід Олександрович Сосновський, Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України вул. Кржижановського 3, Київ -142

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Антоніна Володимирівна Божко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» 03056 Київ, вул. Виборзька 2/24

Магістр

Кафедра високотемпературних матеріалів та порошкової металургії інженерно-фізичного факультету

Посилання

  1. Нарва, В. К. Функциональные порошковые наноматериалы [Текст]: учебно-методический комплекс в 4 т.: Т. 2. / В. К. Нарва, В. С. Панов. – М.: РХТУ им. Д.И. Менделеева, 2010. – 148 с.
  2. Клячко, Л. И. Оборудование и оснастка для формования порошковых материалов [Текст] / Л. И. Клячко, А. М. Уманский, В. Н. Бобров.– М.: Металлургия, 1986. – 336 с.
  3. Реут, О. П. Сухое изостатическое прессование изделий из порошка [Текст] / О. П. Реут, Л. С. Богинский, Е. Е. Петюшик. – Минск: Дэбор, 1998. – 258 с.
  4. Либесон, Г. А. Производство металлических порошков: Учебник для вузов [Текст] / Г. А. Либесон, В. Ю. Лопатин, Г. В. Комарницкий. – М.: МИСИС, 2001. – 368 с.
  5. Dai, С. Compression behavior of randomly formed wood flake mate [Text] / С. Dai, P. R. Steiner // Wood and Fiber Science. – 1993. – № 25(4). – Р. 349–358.
  6. Фрадкин, В. И. Древесина: материал будущего[Текст] / В. И. Фрадкин. – М.: Знания и техника, 2003. – 167 с.
  7. Скориданов, Р. В. Древесина с прочностью стали [Текст] / Р. В. Скориданов // Лесной журнал. – 2004. – Вып. 6(160). – С. 5–7.
  8. Kretschmann, D. E. The influence of juvenile wood content on shear parallel, compression, and tension perpendicular to grain strength and mode I fracture toughness of loblolly pine at various ring orientation [Text] / D. E. Kretschmann // Forest Prod. Journals. – 2008. – №58. – Р. 89–96.
  9. Winandy, J. E. Fundamentals of composite processing [Text] / J. E. Winandy, F. A. Kamke. – Proceedings of a workshop. Madison, WI, November 2003. U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Forest Products Laboratory. – General Technical Report, 2004. – 149 p.
  10. Шамаев, В. А. Модификация древесины [Текст] / В. А. Шамаев. – М.: Экология, 1991. – 128 с.
  11. Dai, C. Spatial structure of wood composites in relation to processing and performance characteristics. Part 2. Modeling and simulation of a randomly formed flake layer network [Text] / C. Dai, P. R. Sterner // Wood Science and Technology. – 1994. – № 28. – Р. 135–146.
  12. Thoemen, H. (2000). Modeling the physical processes in natural fiber composites dm batch and continuous pressing [Text] : PhD Thesis / H. Thoemen. – Oregon State University: Coivallis. Van der Put, T. A. C. M. – Deformation and Damage Processes in Wood, PhD thesis, Delft University: Deft, 1989. – 187 р.
  13. Хухрянский, П. Н. Прессование древесины [Текст] / П. Н. Хухрянский. – М.: Лесная промышленость, 1964. – 348 с.
  14. Pugel, E. W. Composites from southern pine juvenile wood. Part 3. Juvenile and mature wood furnish mixtures [Text] / E. W. Pugel, C. Y. Hse, T. F. Shupe // Forest Products Journal. – 2004. – № 54(1). –Р. 47–52.
  15. Федорченко, И. М. Порошковая металлургия. Материалы, технология, свойства, области применения [Текст]: справочник / И. М. Федорченко, И. Н. Францевич, И. Д. Радомысельский и др. – Киев.: Наук. Думка, 1985. – 624 с.
  16. Narva, V. K., Panov, V. S. (2010). Functional Powder Nanomaterials. 4 volumes: Volume 2 . M.: MUCTR . DI Mendeleev in, 148.
  17. Klyachko, L. I., Umansky, A. M. (1986). Oborudovanie I osnastka dlja formovanija poroshkovyh materialov. Moscow: Metallurgy, 336.
  18. Reut, O. P., Boginsky, L. S. (1998). Suhoe izostaticheskoe presovanie izdeliy s poroschka. Minsk : Deborah, 258.
  19. Libeson, G. A., Lopatin, V. Y., Komarnicki, G. V. (2001). Production of metal powder. MISA, 368.
  20. Dai, S., Steiner, P. R. (1993). Compression behavior of randomly formed wood flake mate. Wood and Fiber Science, 25 (4), 349–358.
  21. Fradkin, B. I. (2003). Drevesina material buduschego. Knowledge and Technology, 167.
  22. Skoridanov, R. V. (2004). Drevesina s prochnostiu stali. Forest Journal, Issue 6 ( 160), 5–7.
  23. Kretschmann, D. E. (2008). The influence of juvenile wood content on shear parallel, compression, and tension perpendicular to grain strength and mode I fracture toughness of loblolly pine at various ring orientation. Forest Prod. Journals, 58, 89–96.
  24. Winandy, J. E., Kamke, F. A. (2004). Fundamentals of composite processing. Proceedings of a workshop. Madison, WI, November 2003. US Department of Agriculture, Forest Service, Forest Products Laboratory. General Technical Report, 149.
  25. Shamaev, V. A. (1991). Modifikazii drevesiny. Ecology, 128.
  26. Dai, C, Sterner, P. R. (1994). Spatial structure of wood composites in relation to processing and performance characteristics. Part 2. Modeling and simulation of a randomly formed flake layer network. Wood Science and Technology 28, 135–146.
  27. Thoemen, H. (2000). Modeling the physical processes in natural fiber composites dm batch and continuous pressing. Oregon State University: Coivallis. Van der Put, T. A. C. M. Deformation and Damage Processes in Wood, PhD thesis, Delft University: Deft, 187.
  28. Khukhrianskii, P. N. (1964). Presovanie drevesiny. Forest Engineering Industry, 348.
  29. Pugel, E. W., Hse, C. Y., Shupe, T. F. (2004). Composites from southern pine juvenile wood. Part 3. Juvenile and mature wood furnish mixtures. Forest Products Journal, 54 (1), 47–52.
  30. Fedorchenko, I. M., Franzevich, I. N., Radomysel’skii, I. D. (1985). Powder metallurgy. Materials, technology, properties, applications. Kiev: Science. Dumka, 624.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-04-15

Як цитувати

Мініцький, А. В., Сосновський, Л. О., & Божко, А. В. (2014). Використання деревини в якості оболонки для сухого ізостатичного пресування. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(11(68), 44–47. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.23339

Номер

Том 2 № 11(68) (2014): Матеріалознавство

Розділ

Матеріалознавство

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Анатолій Вячеславович Мініцький, Леонід Олександрович Сосновський, Антоніна Володимирівна Божко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.