Дослідження впливу управлінських каналів наноекономіки на глобальні трансформаціії у світі
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.233507Ключові слова:
наноекономіка, бебіекономіка, економіка людини, економіка нанотехнологій, самоменеджмент, наноінноваційний менеджмент, глобальні трансформаціїАнотація
Проблема, що досліджується, визначається тим, що підприємства складаються з окремих економічними агентів, які відіграють все більшу роль у виробничих процесах та в управлінні ними. Канали такого управління забезпечують трансфер позитивного досвіду сукупності економічних агентів у глобальне середовище. Внаслідок перманентного процесу трансформацій у світі, викликаного цим впливом, вірогідність опинитись на узбіччі є проблемою більшості підприємницьких суб’єктів. Від якісного менеджменту та широкого застосування інноваційних, у тому числі нанотехнологій, залежить їх конкурентоспроможність та інтегрованість у світові господарські мережі.
В результаті проведеного дослідження було встановлено, що:
– наноекономіка складається з бебіекономіки, економіки людини та економіки нанотехнологій;
– економіка людини є центральною ланкою і головвним провідником впливу наноекономіки на глобальні ринки. Основними складовими її менеджменту є самоменеджмент, самомаркетинг та інноваційне управління персоналом організації;
– нанотехнології, економіка нанотехнологій й трансфер нанознань знаходяться на початковій стадії розвитку;
– вплив наноекономіки на розвиток глобального середовища здійснюється через функції наноменеджменту;
– управлінські канали наноекономіки не впливають на входження країн з перехідною економікою в глобальне середовище через відсутність у них системи наноекономіки. Це підтверджує багатофакторний аналіз впливу наноекономіки на експорт. Отримані показники: експорт у 57 млрд. дол. США (за курсом 2021 року), 281 університет, 1941701 суб’єкт господарювання та 135 тис. науково-технічних установ не корелюють і визначають низькі прямі та зворотні показники залежності.
Результати дослідження можуть використовуватись:
– на окремих підприємствах – шляхом застосування інноваційного управління персоналом, включаючи мотивування і навчання персоналу самоменеджменту й самомаркетингу;
– на державному й регіональному рівнях – шляхом створення сприятливих умов розвитку бебіекономіки в країнах з перехідною економікою та популяризації оптимальних рішень окремих економічних агентів.
Посилання
- Arrow, K. (1987). Refl ections on the essays. Arrow and the Foundations of the Theory of Economic Policy. London, 727–734. doi: http://doi.org/10.1007/978-1-349-07357-3_36
- Satir, V. (1992). Kak stroit sebya i svoyu semyu. Moscow, 192.
- Andriushyna, L., Trynyak, M., Kakovkina, O., Shuba, V. et. al. (2020). Mindset as a value-related and conceptual factor of economic development of post-colonial states. Economic Annals-ХХI, 184 (7-8), 79–93. doi: http://doi.org/10.21003/ea.v184-08
- Senge, P., Kleiner, A., Roberts, C., Roth, G., Ross, R., Smith, B. (2004). The Dance of Change: The Challenges to Sustaining Momentum in Learning Organizations. Moscow, 601.
- Abramov, A., Sapronov, A. (2019). Sociocultural dimension of traditional and modern forms of consumer motivation. Economic Annals-ХХI, 180 (11-12), 40–47. doi: http://doi.org/10.21003/ea.v180-05
- Sull, D. (2004). Pochemu khoroshie kompaniyi terpyat neudachi, i kak vydayuschiesya menedzhery ikh vozrozhdayut. Moscow, 214.
- Tichi, N., Devanna, M. R. (1990). Lidery reorganizatsiyi: iz opyta amerikanskikh korporatsіy. Moscow, 204.
- Chirikova, A. (2002). Krizis liderstva i novye tsennosti globalnogo menedzhmenta. Persona-Miks, 2.
- Ishchenko, I., Bashkeieva, O., Petrov, P. (2019). Empirical model of congruence of mental space as a tool for the analysis of changes in international relations. Economic Annals-ХХI, 176 (3-4), 4–12. doi: http://doi.org/10.21003/ea.v176-01
- Frankovský, M., Birknerová, Z., Zbihlejová, L., Medviď, M. et. al. (2018). Social intelligence in the cultural context: comparison of Ukrainian and Slovak managers. Economic Annals-ХХI, 169 (1-2), 62–66. doi: http://doi.org/10.21003/ea.v169-12
- Prisco, G. (2006). Globalization and Open Source Nano Economy. Available at: http://www.kurzweilai.net/globalization-and-open-source-nano-economy
- Kleyner, G. B. (1996). Sovremennaya ekonomika Rossiyi kak «ekonomika fizicheskikh lits. Voprosy ekonomiki, 4.
- Kleyner, G. B. (1997). Nanoekonomika. Anatomiya esche odnogo strannogo rossiyskogo fenomena. Yuridicheskiy vestnik, 22.
- Kichurchak, M. (2020). Evaluation of cultural sphere development in the European Union countries as a factor of forming social capital and creative industries: experience for Ukraine. Economic Annals-ХХI, 184 (7-8), 68–78. doi: http://doi.org/10.21003/ea.v184-07
- Steshenko, J., Artemyev, A., Myktybaev, T., Khavanova, I., Masterov, A., Ponomareva, M. (2019). Assessment of the impact of socio-economic factors on productivity increase. Economic Annals-ХХI, 177 (5-6), 70–81. doi: http://doi.org/10.21003/ea.v177-06
- Inshakov, O. V. (2007). Nanoekonomika i ekonomicheskaya genetika. Volgograd, 94.
- Manakhova, I. V. (2011). Nanoeconomics: Many-Level Approach to Research of Economic Relations. Izvestiya Saratovskogo universiteta. Ser. Ekonomika. Upravlenie. Pravo, 11 (2), 8–12.
- Chumachenko, B., Lavrov, K. (2001). Nanotekhnologii – klyuchevoy prioritet obozrimogo buduschego. Problemy teorii i praktiki upravleniya, 5. 71–75.
- Ostapenko, T. (2015). Baby-economy as a factor of efficiency increaseof human potential using in conditions of globalization. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo. Seriia: Ekonomichni nauky, 3 (80), 66–73.
- Okunevičiūtė Neverauskienė, L., Pranskeviciute, I. (2018). Contribution of the economic and social sector to economic development: the case of the UK, Sweden and Lithuania. Economic Annals-ХХI, 174 (11-12), 10–15. doi: http://doi.org/10.21003/ea.v174-02
- Ligonenko, L., Borysov, Y., Hromozdova, L., Deineha, I., Leontovych, S., Kosiak, I. et. al. (2021). Defining the socio-demographic predictors of priority investment in the context of tasks for the financial subsystem of startup-management. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (13 (109)), 15–25. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225639
- Palyvoda, О. М. (2015). Enterprise clusters in the environment of poor economic confidence. Actual problems of economics, 6, 202–210.
- Zhyhalkevych, Zh. M. (2014). Innovatsiina paradyhma klasteroutvorennia. Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu, 2 (26), 79–83.
- Chaika, H. L. (2014). Samomenedzhment menedzhera. Kyiv: Znannia, 422.
- Kytskai, L. I. (2016). Selfmarketing as a tool of successful employmentand forming image of employee. Investytsiia: praktyka i dosvid, 6, 26–31. Available at: http://www.investplan.com.ua/pdf/6_2016/6.pdf
- Rakhmetova, A., Budeshov, Y. (2020). Quality of life as an indicator of public management performance in the Republic of Kazakhstan. Economic Annals-ХХI, 184 (7-8), 133–153. doi: http://doi.org/10.21003/ea.v184-12
- Shumpeter, Y. (1982). Teoriya ekonomicheskogo razvitiya. Moscow: Progress, 560.
- Vanyushina, N., Makarova, A., Shanturova, G. (2020). An integrative model of emotional intelligence development of the Chinese secondary language personality in the context of modern management. Economic Annals-ХХI, 183 (5-6), 142–149. doi: http://doi.org/10.21003/ea.v183-14
- Schmarzo, B. (2020). Mastering Nanoeconomics in the Era of Digital Transformation. The Economic Data, Analytics Digital Transformation. Available at: https://www.linkedin.com/pulse/mastering-nanoeconomics-era-digital-transformation-bill-schmarzo/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Татьяна Геннадиевна Остапенко, Александр Данилович Оноприенко, Ирина Семеновна Гращенко, Эльвира Игоревна Данилова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
