Розробка множинних моделей та методу формування інформаційних просторів суб’єктів наукової діяльності для сталого розвитку закладів вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.233655Ключові слова:
інформаційний простір, суб’єкт наукової діяльності, заклад вищої освіти, множинна модельАнотація
В роботі описано базовий понятійних апарат, який необхідний для формування інформаційних просторів суб’єктів наукової діяльності. Розроблено множинні моделі ідентифікації колективних та індивідуальних суб’єктів наукової діяльності, що включають інформацію про цитування публікацій суб’єктів, їх анотації, показники в наукометричних базах тощо. Описано концептуальну схему взаємодії колективних та індивідуальних суб’єктів наукової діяльності, враховуючи динаміку їх продуктивності.
Запропоновано метод формування інформаційних просторів колективних та індивідуальних суб’єктів наукової діяльності: закладів вищої освіти та науковців. Метод включає ряд етапів: ідентифікація та побудова мереж цитування та наукової співпраці, побудова предметних наукових просторів та на їх основі методів кількісного оцінювання продуктивності. Результати застосування методів формують складники відповідних інформаційних просторів суб’єктів наукової діяльності. Побудовані простори можуть бути використані для розв’язання задачі вибору суб’єктів для реалізації спільних наукових та освітніх проєктів. Також простори можуть бути використані для формування організаційно-функціональної будови колективних суб’єктів наукової діяльності, включаючи їх структурні підрозділи, що сприяє забезпеченню сталості їх розвитку.
Формування інформаційних просторів суб’єктів наукової діяльності є в основі вирішення завдань, які дозволятимуть стимулювати інвестування у дослідження та інновації, посилити співпрацю між університетами, підвищити ефективність та продуктивність науково-дослідної діяльності. Підтверджено експериментально твердження про те, що потенціал колективного суб’єкта наукової діяльності, що включає індивідуальні суб’єкти, швидкість зміни ідентифікаторів яких додатна, буде мати невід’ємний потенціал. Розраховано швидкість зміни нормованих показників ідентифікаторів індивідуальних та колективних суб’єктів наукової діяльності за період з січня 2019 р. по грудень 2020 р. для трьох закладів вищої освіти
Посилання
- Communication from the commission to the council, the european parliament, the economic and social committee and the committee of the regions. Towards a European research area (2000). Commission of the European Communities. Available at: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2000:0006:FIN:EN:PDF
- European research area (ERA). Available at: https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strategy/era_en
- Glänzel, W. (2012). Bibliometric methods for detecting and analysing emerging research topics. El Profesional de La Informacion, 21 (2), 194–201. doi: https://doi.org/10.3145/epi.2012.mar.11
- Egghe, L., Rousseau, R. (1993). Evolution of information production processes and its relation to the Lorenz dominance order. Information Processing & Management, 29 (4), 499–513. doi: https://doi.org/10.1016/0306-4573(93)90045-f
- Lizunov, P., Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Andrashko, Y., Biloshchytska, S. (2020). The use of probabilistic latent semantic analysis to identify scientific subject spaces and to evaluate the completeness of covering the results of dissertation studies. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (4 (106)), 21–28. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.209886
- Kremen, V., Bykov, V. (2013). Category "space" and "environment": features model submissions and educational application. Teoriya i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy, 2, 3–16.
- Otte, E., Rousseau, R. (2002). Social network analysis: a powerful strategy, also for the information sciences. Journal of Information Science, 28 (6), 441–453. doi: https://doi.org/10.1177/016555150202800601
- Barabási, A. L., Jeong, H., Néda, Z., Ravasz, E., Schubert, A., Vicsek, T. (2002). Evolution of the social network of scientific collaborations. Physica A: Statistical Mechanics and Its Applications, 311 (3-4), 590–614. doi: https://doi.org/10.1016/s0378-4371(02)00736-7
- Hou, H., Kretschmer, H., Liu, Z. (2008). The structure of scientific collaboration networks in Scientometrics. Scientometrics, 75 (2), 189–202. doi: https://doi.org/10.1007/s11192-007-1771-3
- Newman, M. E. J. (2001). The structure of scientific collaboration networks. Proceedings of the National Academy of Sciences, 98 (2), 404–409. doi: https://doi.org/10.1073/pnas.98.2.404
- Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Andrashko, Yu., Biloshchytska, S., (2020). Use of the link ranking method to evaluate scientific activities of scientific space subjects. Scientific Journal of Astana IT University, 1, 12–20. doi: https://doi.org/10.37943/aitu.2020.1.63600
- Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Andrashko, Yu., Biloshchytska, S., Kuzka, O., Shabala, Ye., Lyashchenko, T. (2017). A method for the identification of scientists' research areas based on a cluster analysis of scientific publications. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (2 (87)), 4–11. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.112323
- Lizunov, P., Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Andrashko, Y., Biloshchytska, S. (2019). Improvement of the method for scientific publications clustering based on n-gram analysis and fuzzy method for selecting research partners. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (4 (100)), 6–14. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.175139
- Kuchansky, A., Andrashko, Yu., Biloshchytskyi, A., Danchenko, E., Ilarionov, O., Vatskel, I., Honcharenko, T. (2018). The method for evaluation of educational environment subjects’ performance based on the calculation of volumes of m-simplexes. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (4 (92)), 15–25. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.126287
- Hnatiienko, H., Snytyuk, V., Tmienova, N., Voloshyn, O. (2020). Determining the effectiveness of scientific research of universities staff. CEUR Workshop Proceedings, 2833, 164–176. Available at: http://ceur-ws.org/Vol-2833/Paper_15.pdf
- Bykov, V. Yu., Spirin, O. M., Soroko, N. V. (2015). Elektronni bibliometrychni systemy yak zasib informatsiyno-analitychnoi pidtrymky naukovo-pedahohichnykh doslidzhen. Informatsiyno-komunikatsiyni tekhnolohiyi v suchasniy osviti: dosvid, problemy, perspektyvy, 1, 91–100.
- Garcez, M. P., Sbragia, R., Kruglianskas, I. (2014). Factors for selecting partners in innovation projects – qualitative evidences from non-equity bilateral alliances in the Brazilian petrochemical leader. Review of Administration and Innovation - RAI, 11 (2), 241. doi: https://doi.org/10.5773/rai.v11i2.1292
- Feng, W. D., Chen, J., Zhao, C. J. (2000). Partners selection process and optimization model for virtual corporations based on genetic algorithms. Journal of Tsinghua University (Science and Technology), 40, 120–124.
- Lukianov, D., Bespanskaya-Paulenka, K., Gogunskii, V., Kolesnikov, O., Moskaliuk, A., Dmitrenko, K. (2017). Development of the markov model of a project as a system of role communications in a team. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (3 (87)), 21–28. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.103231
- Korzh, R., Peleshchyshyn, A., Syerov, Y., Fedushko, S. (2016). University’s Information Image as a Result of University Web Communities’ Activities. Advances in Intelligent Systems and Computing, 115–127. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-45991-2_8
- Kolomiiets, A., Morozov, V. (2021). Investigation of Optimization Models in Decisions Making on Integration of Innovative Projects. Lecture Notes in Computational Intelligence and Decision Making, 51–64. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-54215-3_4
- Morozov V., Kalnichenko O., Mezentseva, O. (2020). The method of interaction modeling on basis of deep learning the neural networks in complex IT-projects. International Journal of Computing, 19 (1), 88–96. doi: https://doi.org/10.47839/ijc.19.1.1697
- Fruchterman, T. M. J., Reingold, E. M. (1991). Graph drawing by force-directed placement. Software: Practice and Experience, 21 (11), 1129–1164. doi: https://doi.org/10.1002/spe.4380211102
- Hu, Y. (2005). Efficient, high-quality force-directed graph drawing. The Mathematica Journal, 10 (1), 37–71. Available at: http://asus.myds.me:6543/paper/ktall/37%20-%201984%20-%20Efficient,%20High-Quality%20Force-Directed%20Graph%20Drawing.pdf
- Huang, Q., Feng, J., Zhang, Y., Fang, Q., Ng, W. (2015). Query-aware locality-sensitive hashing for approximate nearest neighbor search. Proceedings of the VLDB Endowment, 9 (1), 1–12. doi: https://doi.org/10.14778/2850469.2850470
- Altszyler, E., Ribeiro, S., Sigman, M., Fernández Slezak, D. (2017). The interpretation of dream meaning: Resolving ambiguity using Latent Semantic Analysis in a small corpus of text. Consciousness and Cognition, 56, 178–187. doi: https://doi.org/10.1016/j.concog.2017.09.004
- Tymchenko, D., Korogod, N., Novorodovska, T. (2020). Technology transfer office model. Scientific Journal of Astana IT University, 3, 83–90. doi: https://doi.org/10.37943/aitu.2020.73.19.008
- Kropachev, P., Imanov, M., Borisevich, Y., Dhomane, I. (2020). Information technologies and the future of education in the Republic of Kazakhstan. Scientific Journal of Astana IT University, 1, 30–38. doi: https://doi.org/10.37943/aitu.2020.1.63639
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Andrii Biloshchytskyi, Александр Юрьевич Кучанский, Юрий Васильевич Андрашко, Serik Omirbayev, Aidos Mukhatayev, Adil Faizullin, Sapar Toxanov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
