Порівняння летючої золи з гряззю Лапіндо для стабілізації грунту на звалищі в місті Пасуруан, Індонезія

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.234518

Ключові слова:

звалище, стійкість грунту, летюча зола, грязь Лапіндо, ситовий аналіз, ущільнення, мул, питома вага, випробування на прямий зсув, кут внутрішнього зсуву

Анотація

У статті обговорюється порівняння летючої золи з гряззю Лапіндо для стабілізації грунту на звалищі в місті Пасуруан, Індонезія. Земля на звалищах має низький рівень стійкості через сміття, яке накопичилося і розкладається. Такий стан землі несприятливий для будівництва. Тому в першу чергу необхідно стабілізувати грунт. Метою даного дослідження було визначити вплив додавання суміші грунту місця остаточного зберігання відходів (МОЗВ) з летючою золою і гряззю Лапіндо. Метод передбачав ситовий аналіз і ущільнення зразків для кожної обробки, що складаються з суміші грунту МОЗВ з летючої золою і грунту МОЗВ з гряззю Лапіндо, при цьому процентне співвідношення летючої золи і грязі Лапіндо до сухої ваги вихідної грунту становило відповідно 0 %, 10 %, 15 % і 20 %. Результати показали, що стабілізація грунту звалища за допомогою летючої золи знизила вміст мулу, в той час як стабілізація гряззю Лапіндо підвищила рівень мулу на звалищі, відповідно летюча зола є більш придатною для стабілізації грунту звалища, ніж грязь Лапіндо. Значення питомої ваги для обох стабілізуючих сумішей збільшилися однаково. На підставі результатів стандартного випробування на ущільнення при додаванні суміші летючої золи, значення оптимальної вологості грунту зменшується, більш високе значення dmaxs вказує на те, що летюча зола придатна для стабілізації звалища, в той час як додавання суміші грязі Лапіндо збільшує значення оптимальної вологості грунту, тим менше значення dmaxs. При випробуваннях на прямий зсув двох змішаних грунтів значення кута внутрішнього тертя (Æ) збільшилося. Процентне значення оптимальної суміші грунт+летюча зола становить 14 % при куті внутрішнього зсуву (Æ) 38°, в той час як при стабілізації звалища гряззю Лапіндо оптимальне процентне значення суміші склало 11 % при куті внутрішнього зсуву (Æ) 31°.

Спонсор дослідження

  • Thank you to the Institute for Research and Community Service (LPPM), the University of Widyagama Malang who has funded this research.

Біографії авторів

Agus Tugas Sudjianto, University of Widyagama Malang

Associate Professor

Department of Civil Engineering

Abdul Halim, University of Widyagama Malang

Doctor

Department of Civil Engineering

Oktiono Gembiranto, University of Widyagama Malang

Department of Civil Engineering

Sugeng Hadi Susilo, State Polytechnic of Malang

Doctor

Departmentof Mechanical Engineering

Посилання

  1. Ayilara, M., Olanrewaju, O., Babalola, O., Odeyemi, O. (2020). Waste Management through Composting: Challenges and Potentials. Sustainability, 12 (11), 4456. doi: https://doi.org/10.3390/su12114456
  2. Prayitno, P., Rulianah, S., Zamrudy, W., Susilo, S. H. (2021). An analysis of performance of an anaerobic fixed film biofilter (AnF2B) reactor in treatment of cassava wastewater. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (109)), 6–13. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225324
  3. Alamanis, N., Chouliaras, I. (2018). Improvements to loose soil. American Scientific Research Journal for Engineering, Technology, and Sciences, 43 (1), 190–210.
  4. Xia, H., Zhang, J., Cai, J., Pan, H., She, X. (2020). Study on the Bearing Capacity and Engineering Performance of Aeolian Sand. Advances in Materials Science and Engineering, 2020, 1–11. doi: https://doi.org/10.1155/2020/3426280
  5. Sudjianto, A. T. (2017). Pengaruh Penambahan Fly Ash Terhadap Daya Dukung Tanah Bekas Timbunan Sampah ( Landfill). Jurnal Teknik Sipil, 13 (4), 308. doi: https://doi.org/10.24002/jts.v13i4.938
  6. Sudjianto, A. T. (2012). Stabilisasi landfiil dengan fly ash. Widya Teknika, 20 (2), 1–8.
  7. Nuruddin, M. F., Hasbi, A. F., Abdullah, M. M. A. B. (2015). Sidoarjo mud: creating worth from waste. Ecosystems and Sustainable Development X. doi: https://doi.org/10.2495/eco150281
  8. Rosanti, W. M., Winanti, E. T. (2016). Pemanfaatan Lumpur Lapindo Dan Fly Ash Sebagai Bahan Campuran Pada Pembuatan Bata Beton Ringan. Rekayasa Teknik Sipil, 2 (2), 1–7.
  9. Susilo, S. H., Asrori, A. (2021). Analysis of position and rotation direction of double stirrer on chaotic advection behavior. EUREKA: Physics and Engineering, 2, 78–86. doi: https://doi.org/10.21303/2461-4262.2021.001707
  10. Meyer-Dombard, D. R., Bogner, J. E., Malas, J. (2020). A Review of Landfill Microbiology and Ecology: A Call for Modernization With “Next Generation” Technology. Frontiers in Microbiology, 11. doi: https://doi.org/10.3389/fmicb.2020.01127
  11. Anggraini, S., Susanto, E., Rudianto, S. P. (2016). Impact of Land Disaster to the Change of Spatial Planning and Economic Growth (Case Study: Sidoarjo, East Java, Indonesia). Available at: https://www.fig.net/resources/proceedings/fig_proceedings/fig2016/papers/ts08a/TS08A_anggraini_susanto_et_al_8115.pdf
  12. Novenanto, A. (2009). ‘The Lapindo Case’ by Mainstream Media l. Indonesian Journal of Social Sciences, 1, 125–138.
  13. Susilo, S. H., Suparman, S., Mardiana, D., Hamidi, N. (2016). The Effect of Velocity Ratio Study on Microchannel Hydrodynamics Focused of Mixing Glycerol Nitration Reaction. Periodica Polytechnica Mechanical Engineering, 60 (4), 228–232. doi: https://doi.org/10.3311/ppme.8894
  14. Onyelowe, K., Okafor, F. O. (2012). A comparative review of soil modification methods. ARPN Journal of Earth Sciences, 1 (2), 36–41.
  15. Hastuty, I. P. (2019). Comparison of the Use of Cement, Gypsum, and Limestone on the Improvement of Clay through Unconfined Compression Test. Journal of the Civil Engineering Forum, 5 (2), 131. doi: https://doi.org/10.22146/jcef.43792
  16. Mulyono, A., Aryani, S. M., Lulut, J. (2014). Recycling Roof Tile Waste Material for Wall Cover Tiles. MAKARA Journal of Technology Series, 17 (3). doi: https://doi.org/10.7454/mst.v17i3.2931
  17. Damare, A., Gupta, P., Baweja, R. (2017). Utilization of Granite Powder in Cement Mortar. International Journal of Research Publications in Engineering and Technology, 3 (6), 69–72. Available at: https://media.neliti.com/media/publications/342901-utilization-of-granite-powder-in-cement-6728a5bf.PDF
  18. Purnomo, T., Rachmadiarti, F., Soegiyanto, S. (2018). Impact of Lapindo Hot Mud Flowing on Macrozoobenthos Communities in Estuary Porong, East Java. Proceedings of the International Conference on Science and Technology (ICST 2018). doi: https://doi.org/10.2991/icst-18.2018.11
  19. Utami, G. S. (2014). Clay soil stabilization with lime effect the value CBR and swelling. ARPN Journal of Engineering and Applied Sciences, 9 (10), 1744–1748.
  20. Makusa, G. P. (2012). Soil Stabilization Methods and Materials in Engineering Practice. Luleå, 35. Available at: https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2%3A997144/FULLTEXT01.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Sudjianto, A. T., Halim, A., Gembiranto, O., & Susilo, S. H. (2021). Порівняння летючої золи з гряззю Лапіндо для стабілізації грунту на звалищі в місті Пасуруан, Індонезія. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(10(111), 19–26. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.234518

Номер

Том 3 № 10(111) (2021): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Agus Tugas Sudjianto, Abdul Halim, Oktiono Gembiranto, Sugeng Hadi Susilo

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.