Особливості формування структурного стану низьковуглецевих мікролегованих сталей після елетронно-променевого зварювання
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.234783Ключові слова:
електронно-променеве зварювання, структурний стан, низьковуглицеві мікролеговані сталі, зони зварного з’єднанняАнотація
Зварювання термомеханічно-зміцнених матеріалів має певні труднощі з точки зору втрати міцнісних характеристик в зоні термічного впливу. Вирішення даної проблеми можливе шляхом застосування технологічних схем зварювання, які включають сплавлення матеріалів у вузькій зоні контакту. Однією з таких технологічних схем є електронно-променеве зварювання, яке, на теперішній час, широко застосовується при виробництві конструкцій з тугоплавких і хімічно-активних матеріалів. Однією з головних переваг процесу електронно-променевого зварювання є мала величина погонної енергії, яка призводить до формування вузьких зон розплавлення та термічного впливу і, як наслідок, незначним деформаціями в структурі матеріалу. Зварне з’єднання структурно можна розподілити на декілька зон, які відрізняються за морфологічними особливостями структури. Найбільш цікавими, з точки зору забезпечення якості з’єднання, є границі між зонами. Показано, що застосування локальних джерел нагріву, яке має місце при електронно-променевому зварюванні, призводить до міграції границь зерен. Як наслідок, на границях між зонами зварного з’єднання формуються чіткі межі розділу – лінії сплавлення. Формування структурного стану зварного з’єднання обумовлено одночасним протіканням декількох процесів. По-перше, кристалізації із рідкого стану – формування структури зварного шва та границі зварний шов – зона термічного впливу. По-друге, фазово-структурні перетворення в твердому стані – зона термічного впливу, границя зона термічного впливу – основний метал. Виходячи з цього, слід зауважити, що геометрія та якість швів при електронно-променевому зварюванні взаємопов'язані сильніше, ніж при інших способах зварювання. Таким чином, одним з головних параметрів, які забезпечують якість зварного з’єднання, є структурний стан матеріалу, який формується під час зварювання
Посилання
- Bol'shakov, V. I., Razumova, O. V. (2008). Ispol'zovanie staley povyshennoy prochnosti v novom vysotnom stroitel'stve i rekonstruktsii. Dnepropetrovsk: Porogi, 216.
- Zherbin, M. M., Bol'shakov, V. I. (2000). Novaya kontseptsiya modernizatsii i nadstroyki suschestvuyuschih maloetazhnyh zhilyh zdaniy do lyubogo kolichestva etazhey. Dnepropetrovsk: Gaudeamus, 50.
- Bailey, N., Wright, M. D. (1993). Weldability of High Strength Steels. Welding and Metal Fabrication, 61 (8), 389–396.
- Paton, B. E. (1999). Problemy svarki na rubezhe vekov. Avtomaticheskaya svarka, 1, 4–14.
- Laukhin, D., Pozniakov, V., Beketov, O., Rott, N., Shchudro, A. (2020). Analysis of the Effects of Welding Conditions on the Formation of the Structure of Welded Joints of Low-Carbon Low-Alloy Steels. Key Engineering Materials, 844, 146–154. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/kem.844.146
- Gubenko, S. (2015). Nemetallicheskie vklyucheniya i prochnost' staley. Fizicheskie osnovy prochnosti staley. Dnepropetrovsk: Palmarium academic publishing, 471.
- Loboda, P., Zvorykin, C., Zvorykin, V., Vrzhyzhevskyi, E., Taranova, T., Kostin, V. (2020). Production and Properties of Electron-Beam-Welded Joints on Ti-TiB Titanium Alloys. Metals, 10 (4), 522. doi: https://doi.org/10.3390/met10040522
- Fedosov, A. V., Karpovych, E. V. (2015). Advanced aspects of electron-beam welding for high-strength titanium alloys. Aviatsionno-kosmicheskaya tekhnika i tekhnologiya, 1 (118), 16–22.
- Kostin, V., Taranova, T., Zvorykin, V. (2021). Fracture of Electron Beam Welding Joints of Titan Alloys. Solid State Phenomena, 316, 333–339. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/ssp.316.333
- Nazarenko, O. K., Grabin, V. F., Lokshin, V. E. (1974). Fiziko-metallurgicheskie osobennosti elektronnoluchevoy svarki sredneuglerodistyh staley. Avtomaticheskaya svarka, 4, 1–4.
- Sharonov, N. I. (2010). Primenenie elektronno-luchevoy svarki v turbostroenii. Nauchno-tekhnicheskie vedomosti SPbPU, 3, 143–149.
- Bulatnikova, O. V., Mikhalchenkov, A. V. (2017). Specific defects in welded compounds and methods of their prevention. Aktual'nye problemy aviatsii i kosmonavtiki. Sektsiya «Svarka letatel'nyh apparatov i rodstvennye tekhnologii», 1, 389–391.
- Bulatnikova, O. V., Cheburashkin, S. A. (2016). Characteristic of process of electron beam welding. Aktual'nye problemy aviatsii i kosmonavtiki, 1, 419–421.
- Grigoriev, V. V., Muravyev, V. I., Bakhmatov, P. V. (2019). Changes in the structure and microhardness of permanent joints of load-bearing structures made of titanium alloy VT23 by electron beam welding. Proceedings of Higher Educational Institutions. Маchine Building, 1 (706), 20–28. doi: https://doi.org/10.18698/0536-1044-2019-1-20-28
- Fouad, Y., Marouani, H. (2019). Fracture characteristics of dissimilar electron-beam welded joints between Cr-Mo steel and austenitic steel AISI 304. AIP Advances, 9 (4), 045211. doi: https://doi.org/10.1063/1.5090401
- Laukhin, D., Beketov, O., Rott, N., Schudro, A. (2019). The Elaboration of Modernized Technology of Controlled Rolling Directed at the Formation of High Strengthening and Viscous Qualities in HSLA Steel. Solid State Phenomena, 291, 13–19. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/ssp.291.13
- DeArdo, A. (1995). Modern Thermomechanical Processing of Microalloyed Steel: A Physical Metallurgy Perspective. Proceedings of Microalloying 95 Conference. Pittsburgh, 15–33.
- Beketov, A. V., Bol'shakov, V. I., Kuksenko, V. I., Suhomlin, G. D., Lauhin, D. V., Semenov, T. V. (2010). Obrazovanie i rost perlitnyh koloniy. Visnyk Prydniprovskoi derzhavnoi akademii budivnytstva ta arkhitektury, 1, 29–35.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Дмитрий Вячеславович Лаухин, Валерий Дмитриевич Позняков, Валерий Анатольевич Костин, Александр Вадимович Бекетов, Наталья Александровна Ротт, Юлия Сергеевна Слупская, Лилия Николаевна Дадиверина, Ольга Валентиновна Любимова-Зинченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
