Уточнення обчислювальної моделі оцінки забруднення повітря викидами стаціонарних джерел аеропортівта компресорних станцій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.236125

Ключові слова:

забруднюючі речовини, аеропорт, компресорна станція, газотурбінна установка, газоперекачувальний агрегат, емісія

Анотація

Джерела емісії в аеропортах і компресорних станціях здатні викидати забруднюючі речовини, вплив яких може привести до погіршення місцевої якості повітря в прилеглих населених пунктах. Газоперекачувальні агрегати газотранспортних систем дуже подібні до джерел забруднення повітря в районі аеропорту. У більшості випадків в основу газоперекачувальних агрегатів та компресорних стацій покладені або авіаційні двигуни, або їх цільові модифікації на виконання завдань газоперекачувальних агрегатів та компресорних стацій в різних газотранспортних системах.

Методика розрахунку концентрації, що містяться у викидах підприємств, не враховує усіх можливих особливостей джерел викиду, в частині пасивних стаціонарних джерел і холодних викидів. Отже, алгоритм методики потребує уточнення і наведені в статті обґрунтування вказують на шляхи, за якими ці уточнення необхідно зробити.

За рішенням Координаційного засідання САЕР SG-2020 «детальна документація для української моделі якості повітря POLEMICA, надана в CAEP/12-FESG-MDG/2-WP/09, повинна розглядатися як остаточна документація для верифікації цієї моделі на відповідність вимогам ІСАО документу». Результати обчислення максимальної концентрації для тестового сценарію за Гаусовими моделями, що верифіковані в САЕР, розходяться між собою майже в 2 рази. Аналогічний результат за моделлю PolEmiCa ~1,5 мкг/м3 майже вдвічі менший, що обумовлено включенням в алгоритми методики ОНД-86 ефектів початкового підйому викиду повітряної суміші від стаціонарного джерела

Біографії авторів

Олександр Іванович Запорожець, Національний Авіаційний Університет

Доктор технічних наук, провідний науковий співробітник

Кафедра цивільної та промислової безпеки

Катерина Вікторівна Синило, Національний Авіаційний Університет

Кандидат технічних наук

Кафедра цивільної та промислової безпеки

Сергій Володимирович Карпенко, Національний Авіаційний Університет

Старший науковий співробітник

Кафедра цивільної та промислової безпеки

Андрій Ігорович Крупко, Національний Авіаційний Університет

Аспірант

Кафедра цивільної та промислової безпеки

Посилання

  1. Global Aviation and Our Sustainable Future. International Civil Aviation Organization Briefing for RIO+20. ICAO.
  2. Ohrana okruzhayuschey sredy. Aviatsionniy shum. Prilozhenie 16 k Konventsii Mezhdunarodnoy grazhdanskoy aviatsii. Vol. 2 (2014). Monreal': IKAO, 258.
  3. ICAO Doc. 9184–AN/902/3. Rukovodstvo po proektirovaniyu aeroportov. Ch. 2: Ispol'zovanie zemel'nyh uchastkov i kontrol' nad okruzhayuschey sredoy (2005). Monreal': IKAO, 35.
  4. Operational Opportunities to Reduce Fuel Burn and Emissions (Doc 10013). ICAO.
  5. ICAO Doc 9948. Scoping study on the application of emissions trading and offsets for local air quality in aviation (2011). ICAO.
  6. Kurtenbach, R., Wiesen, P., Synylo, K. V. (2015). Measurement of aircraft engine emissions inside the airport area. 4th International Conference on Transport, Atmosphere and Climate (TAC-4) 2015. Bad Kohlgrub, Germany.
  7. Zaporozhets, O., Levchenko, L., Synylo, K. (2019). Risk and exposure control of aviation impact on environment. Advanced Information Systems, 3 (3), 17–24. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2019.3.02
  8. Zaporozhets, O. Synylo, K. (2016). New and Improved LAQ Models for Assessment of Aircraft Engine Emissions and Air Pollution in and Around Airports. ICAO Environmental Report, 82–84.
  9. ICAO Doc 9889. Airport Air Quality (2011).
  10. Borodavkin, P. P. (1981). Ohrana okruzhayuschey sredy pri stroitel'stve i ekspluatatsii magistral'nyh gazoprovodov. Moscow: Nedra, 160.
  11. Kozachenko, A. N. (1999). Ekspluatatsiya kompressornyh stantsiy magistral'nyh gazoprovodov. Moscow: Neft' i gaz, 463.
  12. Ostrovskaya, A. V. (2017). Ekologicheskaya bezopasnost' gazokompressornyh stantsiy. Chast' 2. Vozdeystvie sistemy transporta gaza na okruzhayuschuyu sredu. Ekaterinburg, 151.
  13. GOST R 54404-2011. Gas pumping units driven with gas turbine. General specifications. Available at: https://docs.cntd.ru/document/1200087119
  14. GOST R 54403-2011. Stationary gas turbines for drive of turbogenerators. General specifications. Available at: https://docs.cntd.ru/document/1200087117
  15. OND-86. Metodika rascheta kontsentratsii v atmosfernom vozduhe vrednyh veschestv, soderzhaschihsya v vybrosah predpriyatiy (1986). Leningrad: Gidrometeoizdat, 97.
  16. Berlyand, M. E. (1985). Prognoz i regulirovanie zagryazneniya atmosfery. Leningrad: Gidrometeoizdat, 272.
  17. Berlyand, M. E. (1975). Sovremennye problemy atmosfernoy diffuzii i zagryaznenie atmosfery. Leningrad: Gidrometeoizdat, 448.
  18. Byzova, N. L. (1974). Rasseivanie primesey v pogranichnom sloe atmosfery. Moscow: Gidrometeoizdat, 190.
  19. Byzova, N. L., Ivanov, V. N., Garger, E. K. (1989). Turbulentnost' v pogranichnom sloe atmosfery. Leningrad: Gidrometeoizdat, 263.
  20. Byzova, N. L., Garger, E. K., Ivanov, V. N. (1991). Eksperimental'nye issledovaniya atmosfernoy diffuzii i raschety rasseivaniya primesi. Leningrad: Gidrometeoizdat, 278.
  21. Zaporozhets, О. І., Synylo, K. V. (2019). The main concepts of the PolEmiCA technique for stationary sources of emission in airporst. Visnyk Natsionalnoho transportnoho universytetu, 3, 179–191.
  22. Zaporozhets, O., Synylo, K. (2017). Improvements on aircraft engine emission and emission inventory asesessment inside the airport area. Energy, 140, 1350–1357. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2017.07.178

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-02

Як цитувати

Запорожець, О. І., Синило, К. В., Карпенко, С. В., & Крупко, А. І. (2021). Уточнення обчислювальної моделі оцінки забруднення повітря викидами стаціонарних джерел аеропортівта компресорних станцій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(10(111), 54–64. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.236125

Номер

Том 3 № 10(111) (2021): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Oleksandr Zaporozhets, Kateryna Synylo, Sergii Karpenko, Andriy Krupko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.